22.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2925/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Григоріва О.Ю. представник, довіреність № 1180 від 13.10.2020 р.;
від відповідача: Муходінов М.Л. адвокат, довіреність № 14/274 від 17.12.2020 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020, ухвалене суддею Колісником І.І., повний текст якого складений 23.11.2020, у справі №904/2925/20
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 162 586,00 грн
У червні 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 162 586,00 грн, з яких: 22 647,80 грн - плата за користування вагонами, 54 268, 80 грн - збір за зберігання вантажів, 85 669,40 грн - плата за охорону та супроводження вантажів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов"язань за договором №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч від 02.06.2014 щодо своєчасного забирання вантажу (цистерн з дизельним пальним), який прибув без провізних документів, на свою під"їзну колію, що стало підставою для нарахування плати за користування вагонами у сумі 22 647,80 грн, збору за зберігання вантажів у сумі 54 268, 80 грн та плати за охорону й супроводження вантажів у сумі 85 669,40 грн, які відповідачем досі не сплачені.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у справі №904/2925/20 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 22647,80 грн, збір за зберігання вантажів у сумі 54 268,80 грн, плату за охорону та супроводження вантажів у сумі 85669,40 грн, судовий збір у сумі 2438,79 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема безпідставне відхилення клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи у справі, нез"ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду від 12.11.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
При цьому в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що:
- суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги доводи позивача щодо належного повідомлення відповідача про вантаж, який прибув на адресу ТОВ "Паралель-М ЛТД", оскільки у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець (розпочата 27.12.2019, закінчена 31.12.2019) та у Пам'ятці про подавання вагонів форми ГУ-45 № 92 від 08.01.2020, що були долучені позивачем до позову на підтвердження повідомлення відповідача про прибуття на його адресу спірних цистерн та часу їх затримки з вини відповідача, підписи працівників відповідача ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) проставлені не ними, про що в матеріали справи надані відповідні пояснення зазначених осіб; крім того, відповідальна за приймання повідомлень від залізниці працівниця відповідача ОСОБА_1 зазначила, що не приймала повідомлень про подавання цистерн.
Апелянт наголошує, що хоча умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем, і передбачено повідомлення про подання вагонів на під"їзну колію телефонним зв"язком, втім, доказом такого повідомлення є проставлений підпис відповідального працівника відповідача у Книзі повідомлень форми ГУ-2, який відсутній стосовно спірного вантажу, в зв"язку з чим вважає, що позивачем не доведено належними доказами повідомлення відповідача про прибулий вантаж, відтак, на останнього не може бути покладений обов"язок у сплаті платежів, нарахованих залізницею.
З цього приводу також звертає увагу на графу 35 провізного документу, відповідно до якої про прибулий вантаж повідомлено саме одержувача, а не відповідача.
З наведеного вище, вважає також безпідставним незадоволення його клопотання про проведення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_1 у Книзі повідомлень форми ГУ-2 , подане суду першої інстанції.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не надав правильної оцінки нормам законодавства, зокрема, ст.73 Статуту залізниць України та п.2.1 Правил обслуговування залізничних під"їзних колій, зокрема вважає, що з систематичного аналізу цих норм слідує, що для нарахування відповідачу будь-яких платежів, пов"язаних із перевезенням залізничним транспортом спірних цистерн, що прямували на адресу ТОВ "Параллель-М ЛТД" є наявність таких двох підстав: укладення договору між відповідачем та ТОВ "Параллель-М ЛТД", без участі залізниці та наявність в укладеному між залізницею та відповідачем договорі про експлуатацію під"їзної колії умови про подавання вагонів для ТОВ "Параллель-М ЛТД". В той же час, відповідно до договору укладеному між позивачем та відповідачем, єдиним контрагентом, кому відповідач подає вагони, визначено Криворізьку філію ТОВ "Укрвибухтехнологія"; домовленостей про подання вагонів для ТОВ "Параллель-М ЛТД" між позивачем та відповідачем не існує. Відповідних змін або доповнень до договору між сторонами не вносилось. Таким чином, апелянт вважає, що відсутні законодавчо визначені умови, за наявності яких можливе нарахування і стягнення з відповідача платежів, пов"язаних з перевезенням спірних цистерн на адресу ТОВ "Параллель-М ЛТД".
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відзив на апеляційну скаргу не надало, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористалось. Але в судовому засіданні представник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з"ясуванні всіх обставин справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2021 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В.) відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у справі №904/2925/20; судове засідання призначено на 22.02.2021 на 11:30 годину; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.
01.02.2021 на адресу Центрального апеляційного господарського суду засобами електронного зв"язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису від представника відповідача - адвоката Муходінова М.Л., надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобі, яке задоволено ухвалою суду від 02.02.2021.
18.02.2021 на адресу Центрального апеляційного господарського суду засобами електронного зв"язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису від представника позивача за довіреністю - Григорівої О.Ю., надійшло клопотання аналогічного змісту, яке задоволено ухвалою суду від 19.02.2021.
В судовому засіданні 22.02.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
02.06.2014 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір № ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2.
Під”їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Межею під”їзної колії є знаки "Межа під”їзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовженні колії № 2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ".
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 59800 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється:
- порожні під навантаження концентрату залізорудного - через інтервал часу 1,5 години;
- інші - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець за телефоном прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред”явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2.
Згідно з п. 6 договору вагони для під”їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (п. 7 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 10 договору).
За умовами п. 11 договору для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 год.
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до п. 14 договору, з урахуванням додаткової угоди № 4 від 01.09.2017, власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що Власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У п. 19 договору сторони погодили, що договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами.
У зв”язку з реорганізацією підприємств залізничного транспорту та утворенням у встановленому законом порядку і реєстрацією Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" сторони уклали додаткову угоду № 3 від 15.12.2015 до договору, відповідно до якої надалі сторонами договору стали Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" та Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". Крім того, викладено назву договору в такій редакції: "договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
30.05.2019 сторони підписали додаткову угоду №5а до договору, якою внесли зміни до п. 19, визначено строк дії договору з 25.06.2014 по 31.12.2019 включно.
10.12.2019 сторони підписали додаткову угоду №6 до договору, якою внесли зміни до п. 19 цього договору та погодили, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 25.06.2014 по 31.03.2020 включно.
06.05.2019 між Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Користувач або Власник) та ТОВ “Параллель-М ЛТД” (далі - вантажовласник), за участі начальника станції Інгулець Придніпровської залізниці, укладено угоду про порядок роботи на залізничній під"їзній колії ПрАТ "Інгулецький ГЗК" (далі - угода).
Відповідно до пункту 1 угоди Користувач/Власник надає залізничні під'їзні колії для подання та навантаження (вивантаження), забирання вагонів з вантажем, що належить вантажовласнику. Вантажовласник здійснює навантаження (вивантаження) на залізничній під'їзній колії Користувача або Власника.
Охорона вантажів проводиться згідно з діючими нормами законодавства. Вантажовласник несе відповідальність за зберігання рухомого складу згідно зі статтею 124 Статуту залізниць України, міждержавного стандарту ГОСТ 22235-76 “Вагони вантажні магістральних залізниць колії 1520 мм. Загальні вимоги по забезпеченню вантажно-розвантажувальних та маневрових робіт” (пункт 2 угоди).
За умовами пункту 3 угоди Користувач приймає на себе обов'язки самостійно розраховуватися із залізницею щодо плати за користування вагонами за весь час знаходження вагонів на під'їзній колії Користувача або Власника згідно ставок плати за користування вагонами залізниць Тарифного керівництва № 1: за подачу, забирання вагонів та інші збори і плати згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво № 1) з відповідно оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення. Факт користування вагонами і надання послуг з подачі, забиранню вагонів і маневровій роботі підтверджується Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46.
На Користувача розповсюджуються умови роботи Користувача або Власника з подачі, забиранню вагонів, відстані для нарахування збору за подачу та забирання вагонів в обидва кінці, термінам виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на вантажних фронтах Користувача або Власника, або регламентованих договором № ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч від 02.06.2014 про подачу та забирання вагонів, укладеним між Користувачем або Власником та Залізницею (пункт 4 угоди).
Ця угода укладена терміном на 1 рік з 06.05.2019 і діє до 31.12.2020 включно (пункт 7 угоди) (а.с. 24).
28.12.2019 на станцію Інгулець Придніпровської залізниці поїздом № 2170 (відправка 22599301) зі станції Гомель (Білорусь) від ТОВ “Белказтранс” (Республіка Білорусь, м. Мінськ) на адресу одержувача ТОВ “Параллель-М ЛТД” прибув під охороною відомчої воєнізованої охорони залізниці вантаж “паливо дизельне” у цистернах: №№79404224, 79412219, 79403978, 73060238 (далі - спірні цистерни) (а.с. 27 - 31).
Оскільки зазначені цистерни прибули без паперових перевізних документів, з виявленою невідповідністю на цистернах номерів запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП) даним, зазначеним в електронних перевізних документах, та за відсутності на цистерні № 79403979 ЗПП, станцією Інгулець Придніпровської залізниці складені комерційні акти:
1) Комерційний акт № 467703/1 від 28.12.2019 щодо цистерни № 79404224, в якому зазначено, що вона прибула з вантажем “дизельне пальне” без документа, в супроводі ВОХР Скибина. Цистерна без ознак крадіжки, пломби не порушено, в технічному відношенні вагон справний;
2) Комерційний акт № 467703/2 від 28.12.2019 щодо цистерни № 79412219, в якому зазначено, що вона прибула з вантажем “дизельне пальне” без документа, в супроводі ВОХР Скибина. Під час комерційного огляду виявлена невідповідність номера ЗПП, у технічному відношенні вагон справний;
3) Комерційний акт № 467703/3 від 28.12.2019 щодо цистерни № 79403978, в якому зазначено, що вона прибула з вантажем “дизельне пальне” без документа, в супроводі ВОХР Скибина. Під час комерційного огляду виявлена відсутність ЗПП, накладено ЗПП станції Інгулець, у технічному відношенні вагон справний;
4) Комерційний акт № 467703/4 від 28.12.2019 щодо цистерни № 73060238, в якому зазначено, що вона прибула з вантажем “дизельне пальне” без документа, в супроводі ВОХР Скибина. Під час комерційного огляду виявлена невідповідність номера ЗПП, у технічному відношенні вагон справний (а.с. 32 - 45).
28.12.2019 об 11:00 год, після прибуття вагонів на станцію призначення Інгулець Придніпровської залізниці поїздом № 2170, позивач повідомив відповідача про готовність залізниці передати спірні цистерни 28.12.2019 о 13:00 год, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 51 - 53).
30.12.2019 о 2:30 год на станцію Інгулець Придніпровської залізниці поїздом № 2180 прибув паперовий комплект перевізних документів № 22599301, на підставі яких ТОВ “Белказтранс” відправив на адресу ТОВ “Параллель-М ЛТД” на станцію Інгулець Придніпровської залізниці спірні цистерни з вантажем “дизельне паливо”, про що складено акт загальної форми № 4 від 30.12.2019 (а.с. 49).
Спірні цистерни фактично забрані на свою під'їзну колію відповідачем 09.01.2020 о 08:00 год, що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 92 від 09.01.2020 (а.с. 56).
За фактом несвоєчасного забирання відповідачем спірних цистерн складено акт загальної форми № 5 від 30.12.2019 із зазначенням часу затримки цистерн на коліях станції Інгулець Придніпровської залізниці з вини відповідача з 2:30 год 30.12.2019 до 8:00 год 09.01.2020 (а.с. 50).
За весь час затримки вагонів з вини відповідача позивачем нараховано плату за користування спірними цистернами за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 23019006 на суму 18 873,16 грн без ПДВ, збір за зберігання вантажів на суму 45224,00 грн без ПДВ та збір за охорону вантажу на суму 71 391,17 грн без ПДВ за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №23019003 від 23.01.2020 (а.с. 25-26).
Відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92 підписані відповідачем із запереченнями з посиланням на те, що відповідач не є отримувачем вантажів. Зазначені цистерни прибули на адресу ТОВ “Параллель-М ЛТД”, вини відповідача у простоюванні цистерн немає.
Відповідач плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажів не сплатив, що й стало причиною виникнення спору та звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд виходив із доведеності позивачем належними та допустимими доказами вини відповідача у несвоєчасному забиранні вантажу на свою під'їзну колію, обов"язковості сплати відповідачем належних залізниці платежів згідно умов укладеного між сторонами договору та виходячи з умов договору, укладеного між відповідачем та одержувачем вантажу, який погоджено позивачем. При цьому відсутність своєї вини, за якою відповідач звільняється від відповідальності за нормами ст.121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідачем не доведено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Аналізуючи відносини сторін, колегія суддів зазначає, що вони виникли із договору про експлуатацію залізничної під"їзної колії, та регламентовані главою 64 підрозділу 1 розділу 3 книги 5 Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, спеціальними нормативними актами у сфері перевезення.
Відповідно ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються з ч. 2 ст. 908 та ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Положеннями абзацу 1 статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії (ст. 64 Статуту).
Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
За приписами статті 73 Статуту залізниць України порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія. У разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і контрагентом укладається договір на подачу і забирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними. Розрахунки, пов'язані з амортизацією залізничних під'їзних колій, за участь контрагента у ремонті та утриманні колії у всіх випадках здійснюються безпосередньо між підприємством і його контрагентом.
Згідно ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами).
Згідно п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно п.п. 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Ставки за користування вантажними вагонами власності держав CНД встановлені рішенням шістдесят сьомого засідання Ради залізничного транспорту держав-учасниць СНД (протокол від 19-20 жовтня 2017 року, м. Рига). Відповідно до цього рішення вартість користування однією цистерною становить 18.75 швейцарських франків за 1 повну добу плюс 0,78 швейцарських франків за кожну годину неповної доби. Плата вноситься гривнями, перерахунок швейцарських франків у гривні здійснюється за курсом Національного банку України на день оформлення відомості плати за користування вагонами.
Порядок нарахування плати за зберігання вантажів залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (далі - Правила зберігання вантажів).
За умовами п.4 Правил зберігання вантажів термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача.
Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється:
якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
при затримці - з моменту затримки (пункт 8 Правил № 644).
Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (пункт 9 Правил зберігання вантажів).
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 року №13 “Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про залізничний транспорт” охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ “Укрзалізниця”.
Відповідно до пункту 31.5 (Таблиця № 4) Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 № 317 (зареєстровано в МЮ України 15.04.2009 за № 340/16356), якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.
Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред'явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.
Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Судом встановлено, що Регіональна філія "Придніпровська залізниця" своєчасно повідомила як одержувача вантажу - ТОВ "Параллель-М ЛТД" 28.12.2019 о 05:00 годині, згідно з вимогами Статуту залізниць України, так і ПрАТ "Інгулецький ГЗК" (власника під"їзної колії) 28.12.2019 об 11:00 годині, згідно зі Статутом залізниць України та укладеного між сторонами договору про експлуатацію під"їзної колії, про готовність залізниці подати вагони (цистерни з дизельним пальним), які прибули на адресу ТОВ "Параллель-М ЛТД". Вказане підтверджується як даними зазначеними у перевізних документах, так і зафіксовано у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
При цьому доводи апелянта про те, що його неналежним чином повідомлено позивачем про прибулий вантаж, що звільняє останнього від відповідальності, оскільки у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець та у Пам'ятці про подавання вагонів форми ГУ-45 № 92 від 08.01.2020, що були долучені позивачем до позову на підтвердження повідомлення відповідача про прибуття на його адресу спірних цистерн та часу їх затримки з вини відповідача, підписи працівників відповідача ( ОСОБА_1 та Чулкової О.О.) проставлені не ними, про що в матеріали справи надані відповідні пояснення зазначених осіб, не приймаються колегією суддів, з урахуванням того, що Правила користування вагонами і контейнерами містять затверджену форму “Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження” форми ГУ-2 (Додаток № 7); зазначена форма Книги повідомлень не передбачає необхідності проставляння підпису працівника вантажовласника. В свою чергу, листом від 02.12.2019 відповідач визначив коло своїх працівників, відповідальних за прийом повідомлень про подавання вагонів на під'їзну колію під навантаження та вивантаження, а також номери телефонів, за якими ці повідомлення необхідно передавати, відтак у Книзі повідомлень здійснена фіксація відповідних дзвінків.
Колегія суддів звертає увагу, що за приписами статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Таким чином, з урахуванням того, що чинне нормативне законодавство не передбачає такого обов"язкового реквізиту, як підпис вантажоодержувача у Книзі повідомлень форми ГУ-2, то висновок господарського суду про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи задля встановлення автентичності підпису працівниці відповідача ОСОБА_1 у відповідній Книзі, є обґрунтованим, оскільки не впливає на оцінку доказів наявних у справі.
Внаслідок належного повідомлення відповідача про прибулий на адресу ТОВ "Параллель-М ЛТД" вантаж та невчасне його забирання на свою під"їзну колію, позивачем складений акт загальної форми № 5 від 30.12.2019 щодо часу початку й закінчення затримки спірних цистерн.
З урахуванням умов укладеного між позивачем та відповідачем договору про експлуатацію під"їзної колії, а також умов пункту 3 угоди від 06.05.2019, укладеної відповідачем з ТОВ “Параллель-М ЛТД” за якими саме відповідач, згідно з положеннями статей 71, 73 Статуту залізниць України, прийняв на себе обов'язки самостійно розраховуватися із залізницею в частині плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажів та інших платежів за весь час знаходження вагонів на його під'їзній колії за ставками, встановленими Тарифним керівництвом № 1, то нарахування залізницею плати за користування спірними цистернами за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 23019006 на суму 22 647,80 грн, збору за зберігання вантажів на суму 54 268,80 грн та плати за охорону та супроводження вантажів на суму 85 669,40 грн за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 23019003 від 23.01.2020, є таким, що відповідає вимогам законодавства, укладеним сторонами договорам.
Посилання апелянта на невірне застосування судом першої інстанції вимог ст.73 Статуту залізниць України та п.2.1 Правил обслуговування залізничних під"їзних колій, його думка про те, що для нарахування відповідачу будь-яких платежів, пов"язаних із перевезенням залізничним транспортом спірних цистерн, що прямували на адресу ТОВ "Параллель-М ЛТД" є наявність таких двох підстав: укладення договору між відповідачем та ТОВ "Параллель-М ЛТД", без участі залізниці та наявність в укладеному між залізницею та відповідачем договорі про експлуатацію під"їзної колії умови про подавання вагонів для ТОВ "Параллель-М ЛТД", а з урахуванням відсутності в укладеному між сторонами договорі домовленостей про подання вагонів для ТОВ "Параллель-М ЛТД", то відсутні законодавчо визначені умови, за наявності яких можливе нарахування і стягнення з відповідача платежів, пов"язаних з перевезенням спірних цистерн на адресу ТОВ "Параллель-М ЛТД", не приймаються колегією суддів, як таких, що є власним і невірним тлумаченням норм чинного законодавства.
Так, згідно з п.2.1 Правил обслуговування залізничних під"їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом.
За умовами п.2.7 Правил обслуговування залізничних під"їзних колій, для під'їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Статтею 73 Статуту залізниць України встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Таким чином, у наведених нормах права міститься посилання на необхідність укладення договорів як власника колії з залізницею про експлуатацію під"їзної колії, так і власника колії зі своїми контрагентами (без участі залізниці), в той же час, вказані норми законодавства не містять такої обов"язкової умови, як зазначення в договорі про експлуатацію під"їзної колії зазначення всіх контрагентів власника під"їзної колії.
В той же, як Статут залізниць, так і Правила обслуговування залізничних під"їзних колій містять норму щодо відповідальності саме власника колії перед залізницею за користування вагонами контрагентом власника колії, чим спростовуються доводи апелянта про відсутність обов"язку щодо сплати належних залізниці платежів.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами в сумі 22 647,80 грн, збору за зберігання вантажів в сумі 54 268,80 грн та плати за охорону та супроводження вантажів в сумі 85 669,40 грн є правомірними та правильно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Оскільки загальна ціна позову становить 162 586,00 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у справі № 904/2925/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у справі №904/2925/20 - залишити без змін.
Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.02.2021.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік