25.02.2021 року м.Дніпро
Справа № 908/708/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2020 (прийняте суддею Зінченко Н.Г., повне судове рішення складено 05.10.2020) у справі № 908/708/20
за позовом Запорізької міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой"
про стягнення 191 898, 00 грн збитків
1. Короткий зміст позовних вимог.
Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" про стягнення 191 898, 00 грн збитків.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Запорізька міська рада посилається на такі обставини.
Територіальна громада м. Запоріжжя є власником об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1-г, в тому числі адміністративної будівлі літ. А.інв. № 710003, вбиральні літ. Б інв. № 710001, павільйону літ. В інв. № 710004, сторожки літ. Г інв. № 7100025, елінгу літ. Д інв. № 7100024, будівлі складу літ. Е.
Зазначене майно після його реєстрації на праві власності за територіальною громадою перебувало в оперативному управлінні Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради та використовується для розміщення дитячої спортивної та юнацької школи "Локомотив".
Рішенням Запорізької міської ради від 25.12.2015 № 30 "Про бюджет міста на 2016 рік" передбачено реконструкцію приміщення спортивного комплексу на території дитячої спортивної та юнацької школи "Локомотив", розпорядником бюджетних коштів визначено департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.09.2016 № 531 "Про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя в оперативне управління департаменту спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради" вилучено з оперативного управління департаменту освіти і науки Запорізької міської ради та передано в оперативне управління департаменту спорту сім'ї та молоді Запорізької міської ради.
На підставі рішення Запорізької міської ради від 26.10.2016 № 40 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.12.2015 № 30 "Про бюджет міста на 2016 рік" саме департамент спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради було визначено головним розпорядником коштів.
04.10.2019. на адресу департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради надійшов лист КП "УКБ" №юр-01891 з копіями документів по справі № 908/2755/18.
З наданих документів вбачається, що КП "УКБ" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Ексістрой" про стягнення збитків у розмірі 191 898 грн
Рішенням господарського суду Запорізької області у задоволенні позовних вимог КП "УКБ" відмовлено.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, КП "УКБ" подало апеляційну скаргу, яка постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 по справі № 908/2755/18 залишена без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги колегія суддів звернула увагу на той факт, що будівля належить територіальній громаді м. Запоріжжя і знаходиться в оперативному управлінні департаменту спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради, тобто збитки причинені територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради позивачу (КП УКБ) збитки не причинені.
На підставі даного висновку суду Запорізька міська рада і заявляє вимоги про стягнення збитків з відповідача.
Запорізька міська рада посилається також на наступні обставини.
З метою забезпечення реконструкції приміщення спортивного комплексу на території дитячої спортивної та юнацької школи "Локомотив" шостого травня 2016 року між Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" (підрядник) був укладений договір підряду № 010/114 на виконання робіт по об'єкту : "Реконструкція приміщення спортивного комплексу на території дитячої спортивної та юнацької школи "Локомотив", згідно умов якого підрядник приймає на себе обов'язок на свій страх і ризик, власними або залученими силами виконувати роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту будівництва в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці. Строк виконання робіт з 01.06.2016 по 30.11.2016.
Під час виконання ТОВ "Ексістрой" будівельних робіт відбулося обвалення однієї із існуючих стін адміністративної будівлі літ. А інв. № 710003.
Згідно копії Журналу авторського нагляду за будівництвом, який виконувався виконавчим директором ТОВ "Запоріжбуд", роботи по розробці ґрунту під фундамент, які виконувались ТОВ "Ексістрой" не відповідають проектному рішенню, відкриття покрівлі суперечить технології виконання будівельних робіт, обладнання перекриттів з плит та матеріал стін прибудови не відповідають проектному рішенню, виконання робіт з порушенням будівельних технологій, що призвело до псування внутрішніх перегородок, покриттів, перекриття, обвалу однієї із стін.
Крім того, згідно висновку Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018 за наслідками обстеження будівлі ДЮСШ "Локомотив" в процесі виконання земляних робіт по улаштуванню котловану під фундаменти прибудови, що будується, був вибраний ґрунт нижче відмітки існуючих фундаментів. внаслідок чого відбулося обвалення прибетонованої частини фундаменту і цегляної кладки стіни існуючої будівлі.
За наведених вище обставин позивач вважає, що неправомірні дії відповідача призвели до руйнування зовнішньої цегляної стіни з північної сторони будівлі, у зв'язку з чим вона знаходиться у напівзруйнованому стані та стала непридатною для експлуатації.
Оскільки відповідно до локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 від 19.10.2018, виконаного КП "Управління капітального будівництва" та затвердженого Департаментом спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради вартість відновлюваних робіт складає 191 898, 00 грн, позивач просить стягнути означену суму (в якості збитків) з відповідача на свою користь, вбачаючи в діях ТОВ "Ексістрой" склад цивільного правопорушення.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.09.2020 у справі № 908/708/20 в задоволенні позову Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" про стягнення 191 898, 00 грн збитків відмовлено повністю.
Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що позивач не довів наявності в діях відповідача двох складових частин цивільного правопорушення - протиправної поведінки та збитків, як необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що виключають наявність двох інших причинно-наслідкового зв'язку та вини, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Запорізька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що даний позов ґрунтується на відшкодуванні позадоговірної шкоди, яка була завдана Запорізькій міській раді (як власнику майна) відповідачем ТОВ "Ексістрой".
Запорізька міська рада зазначає, що посилається на договір підряду (укладений між Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" (підрядник), як на доказ того, що саме відповідач ТОВ "Ексістрой" виконував будівельні роботи біля адміністративної будівлі літ. А ДЮСШ "Локомотив" у червні 2016 року і саме в результаті його протиправних дій відбувся обвал стіни вказаної адміністративної будівлі.
Апелянт зазначає, що в даному випадку підставою позову є завдання відповідачем позивачу позадоговірних збитків, не пов'язаних з належним чи неналежним виконанням договору підряду.
Скаржник вказує, що в основу рішення по справі №908/2755/18 покладені висновки суду по справі №908/774/17. При розгляді даної справи досліджувалися конкретні акти виконаних робіт, які є підставою для оплати. Саме в розрізі цих актів суд дійшов висновку про належне виконання відповідачем умов договору підряду. В даних актах зазначені конкретні види та об'єми робіт, які не спростовують факту обвалу стіни, який мав місце.
Запорізька міська рада звертає увагу апеляційного суду на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 по справі №908/2755/18 за позовом КП "Управління капітального будівництва" до ТОВ "Ексістрой" про відшкодування збитків.
Під час розгляду вказаної справи апеляційним судом було встановлено, що з Журналу авторського нагляду за будівництвом вбачається, що роботи підрядником ТОВ "Ексістрой" проводилися з порушенням технології будівельних робіт та відступом від проекту, наслідком чого, згідно висновку ЗО ДП "НДІБК", стало обвалення стіни існуючої будівлі. Для відновлення будівлі, згідно кошторису, необхідно виконати роботи на суму 191 898 грн.
Крім того, колегія апеляційного суду звернула увагу, що будівля належить територіальній громаді м. Запоріжжя, а отже збитки були причинені територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Позивачу КП "Управління капітального будівництва" збитки не причинені.
На думку скаржника, апеляційним судом було встановлено факт порушення ТОВ "Ексістрой" технології будівельних робіт, наслідком чого стало обвалення стіни існуючої адміністративної будівлі ДЮСШ "Локомотив", а також особу, якій було завдано збитки - територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв як належний доказ висновок Запорізького відділення ДП "Державний, науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018. У якості обґрунтування, суд першої інстанції зазначає про те, що вказаний доказ не містить інформації про те, коли саме сталося обвалення стіни на об'єкті; свідчить лише про обвалення лицьового шару цегляної кладки; не містить інформації про здійснення робіт з консервації об'єкту; зроблений через 2 роки після настання події.
У висновку зазначена причина обвалення цегляної кладки стіни та ділянки фундаменту по ряду "В". Вказані наслідки також зафіксовані у Журналі авторського нагляду за будівництвом.
Дане порушення та його наслідки були допущені відповідачем, оскільки він єдиний виконував роботи на цьому об'єкті.
Скаржник зазначає, що судом не наведено правове обґрунтування свого висновку про необхідність виконання робіт із консервації об'єкту. Такий висновок є необґрунтованим.
При цьому, в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 по справі №908/2755/18 дана оцінка Висновку, тобто судом взято до уваги п.4.2 Висновку (стор. 80), в якому зазначені причини обвалення цегляної частини стіни та ділянки фундаменту.
Також скаржник звертає увагу, що судом першої інстанції не прийнято до уваги у якості доказу Журнал авторського нагляду за будівництвом з посиланням на те, що він не підписаний з боку замовника та не скріплений печаткою замовника.
Однак, відповідно до п. 5.2 Національного стандарту України ДСТУ-Н Б А.2.2-1 1-2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" журнал оформлюється у двох примірниках; кожен з них доцільно прошнурувати, а його сторінки пронумерувати, підписати замовником і проектувальником, а також скріпити їх печатками.
На думку скаржника, вказаним Стандартом передбачено доцільність підписання журналу та скріплення його печаткою замовника, тобто бажано, а не обов'язково. В даному випадку Журнал не було підписано замовником, проте це не можна тлумачити як порушення Стандарту.
Апелянт вказує, що як вбачається з Журналу авторського нагляду за будівництвом, роботи підрядником виконувалися з порушенням технології виконання будівельних робіт та відступом від проекту, що призвело до порушення існуючої цегляної кладки.
Вказаний Журнал був визнаний належним доказом, прийнятий до уваги та йому надана оцінка Центральним апеляційним господарським судом, що вбачається з постанови суду від 09.09.2019 по справі №908/2755/18.
Крім того, зазначені в Журналі порушення та їх наслідки у вигляді обвалення цегляної кладки стіни стали однією з підстав відмови КП "УКБ" від договору підряду, що підтверджується листом про відмову від договору підряду від 16.11.2016№Юр-06601.
Наведені факти також зазначені в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 по справі №908/2755/19.
Окремо скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги висновки суду апеляційної інстанції у справі №908/2755/18 про завдання збитків Запорізькій міській раді з тих міркувань, що Запорізька міська рада не була учасником процесу. Проте, у розріз цьому суд першої інстанції приймає висновки по цій же справі № 908/2755/18 в частині належного виконання відповідачем договору підряду.
На думку скаржника, вказані дії суду свідчать про порушення вимог ст. 83 ГПК України щодо оцінки доказів.
За доводами апелянта, у цій справі необхідно застосовувати саме норми Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами мають місце цивільно-правові (позадоговірні) зобов'язання із відшкодування шкоди.
Саме тому, позивач обґрунтовував суму збитків, як витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Однак, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та застосував норми матеріального права щодо відшкодування збитків у площині договірних зобов'язань, що є невірним.
Апелянт вважає, що вищенаведене свідчить, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, що, в свою чергу, привело до невірного застосування норм матеріального права, які регулюють відшкодування шкоди у позадоговірних відносинах.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу та у запереченнях на відповідь на відзив на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відповідач зазначає, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення шкоди (збитків) необхідна наявність складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); наявність майнової шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідач зазначає, що всі обставини, якими позивач обґрунтував наявність в діях ТОВ "Ексістрой" складу цивільного правопорушення були належним чином спростовані відповідачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції. Так, відповідачем були надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що будівельні роботи з реконструкції приміщення спортивного комплексу на території ДЮСШ "Локомотив" були виконані відповідачем належним чином, а саме: рішення Господарського суду Запорізької області від 18.07.2017 у справі № 908/774/17 та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2019 у справі № 908/2755/18, які набрали законної сили.
На думку відповідача, в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені вказаними рішеннями господарських судів, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь та сама особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За доводами відповідача, відповідно до постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 908/2755/18 апеляційним господарським судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів було зроблено висновок, що в діях відповідача ТОВ "Ексістрой", як опонента іншого учасника вказаної справи - позивача КП "УКБ" - відсутній склад цивільного правопорушення, оскільки об'єкт будівельних робіт - будівля спортивного комплексу, розташованого на території ДЮСШ "Локомотив", належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, а не КП "УКБ" та враховуючи дану обставину, суд дійшов висновку, що збитки були завдані саме територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. При цьому, апеляційним господарським судом не було встановлено, що ці збитки були завдані саме відповідачем ТОВ "Ексістрой" або іншою особою, а лише встановлено факт їх наявності.
На думку відповідача, жодного причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду та збитками потерпілої сторони судом встановлено не було.
Відповідач вважає, що висновок Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018 не містить обставин, що мають істотне значення та входять в предмет доказування, як то зокрема: момент, коли саме відбулось руйнування стіни з урахуванням того, що відповідач був позбавлений права доступу до будівельного майданчика, починаючи з серпня 2016, в той час як висновок було зроблено в 2018 році.
Враховуючи те, що позивачем не було надано жодного доказу на предмет того, що починаючи з 2016 по 2018 рік, жодна особа не мала доступу до будівлі спортивного комплексу, розташованого на території ДЮСШ "Локомотив", вказаний висновок очевидно не можна вважати належним доказом в розумінні ст. 76 ГПК України, як такий, що не містить в собі обставин, які входять в предмет доказування. Насамперед мова йде про протиправні дії відповідача в період з 2016 по 2018 р.р., які призвели до обвалення лицьового шару цегляної кладки стіни, та які, як наполягає позивач, не пов'язані із виконанням договору підряду № 010/114 від 06.05.2016.
Відповідач вказує на факт руйнування саме стіни, а не обвалення лицьового шару цегляної кладки стіни, як зазначено у висновку.
На думку відповідача, вказана обставина є істотною, оскільки розрахунок завданих збитків було здійснено позивачем з урахуванням того, що обвалилась саме стіна в цілому.
Відповідач зазначає, що із доводів апеляційної скарги вбачається, що позивач вважає спірні правовідносини цивільно-правовими, а не господарськими, проте, за доводами відповідача, ЦК України включає до складу збитків не тільки витрати, які особа зробила, а і ті, що вона мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Натомість ГК України включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. З огляду на це, відповідач вважає, що у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються.
За доводами відповідача, наявність будь-яких відступів від технології будівельних робіт зумовлює наявність зауважень від особи, що здійснює технічний нагляд за будівництвом, та обов'язок підрядника усунути виявлені недоліки в порядку та згідно умов договору підряду. Так само, наявність будь-яких відступів від проектної документації зумовлює наявність зауважень від особи, що здійснює авторський нагляд за будівництвом та обов'язок підрядника усунути виявлені недоліки в порядку та згідно умов договору підряду. Жодних зауважень під час приймання будівельних робіт замовником та особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд за будівництвом, пред'явлено не було.
У відповіді на відзив відповідача на апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що при розгляді справи №908/774/17 судом досліджувалися деякі окремі акти виконаних робіт, які були підставою для оплати. Саме в розрізі цих актів, а не в розумінні всього обсягу виконаних робіт, суд дійшов висновку про належне виконання відповідачем умов договору підряду. В даних актах зазначені та досліджені окремі види та об'єми робіт, які не спростовують факту обвалу стіни, який мав місце.
При цьому, даний позов ґрунтується на відшкодуванні позадоговірної шкоди, яка була завдана Запорізькій міській раді (як власнику майна) відповідачем ТОВ "Ексістрой".
Запорізька міська рада посилається на вказаний вище договір підряду, як на доказ того, що саме відповідач ТОВ "Ексістрой" виконував будівельні роботи біля адміністративної будівлі літ. А ДЮСШ "Локомотив" у червні 2016 року і саме в результаті його протиправних дій відбувся обвал стіни вказаної адміністративної будівлі.
Підставою даного позову є завдання відповідачем позивачу позадоговірних збитків, не пов'язаних з належним чи неналежним виконанням договору підряду.
Тобто, в даному випадку відносини між сторонами є цивільно-правовими, а не господарськими, а справа розглядається в господарському суді лише виходячи із суб'єктного складу учасників справи.
У запереченнях на відповідь на відзив на апеляційну скаргу відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції було ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою.
Відповідач посилається на положення ч. 3 ст. 147, статті 174 Господарського кодексу України, статті 11, 22 Цивільного кодексу України, статті 224, 225 Господарського кодексу України та зазначає, що загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду врегульовано ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З приписів зазначених норм статей вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення шкоди (збитків) необхідна наявність складу правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); наявність майнової шкоди (шкідливого результату такої поведінки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідач зазначає, що крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, на якому насамперед наполягає позивач, необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою, і встановлення такого причинного зв'язку є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.
Разом з тим, відповідач зазначає що з доводів відповіді позивача на відзив на апеляційну скаргу слідує, що обставини, встановлені рішенням господарського суду Запорізької області від 18.07.2017 у справі № 908/774/17 та рішенням господарського суду Запорізької області від 05.04.2019 у справі № 908/2755/18 не спростовують факту обвалу стіни. Але при цьому позивач не надає жодних доказів на підтвердження того, що:
по перше, відбувся обвал саме стіни в цілому (а не лише "Лицьового шару цегляної кладки стіни" як зазначено у висновку Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018р.);
по друге, відповідач ТОВ "Ексістрой" мав доступ до об'єкта будівельних робіт після відмови від договору підряду замовником робіт.
Відповідач вкотре наголошує на тому, що той об'єм робіт, що був виконаний відповідачем на умовах договору підряду № 010/114 від 06.05.2016р., був прийнятий замовником згідно умов договору та чинного законодавства України та жодних недоліків у виконаних роботах зафіксовано не було в порядку, узгодженому сторонами договору підряду.
У зв'язку з викладеним, відповідач вважає доводи позивача в цій частині необґрунтованими.
Щодо відповідності доказів наданих позивачем вимогам ст. 76 ГПК України відповідач зазначає наступне.
На думку відповідача, судом першої інстанції були справедливо та обґрунтовано не взяті до уваги як належні єдині два докази, що були надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог - Журнал авторського нагляду за будівництвом та висновок Запорізького відділення ДП "Державний науково - дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018р.
Так, означений висновок містить інформацію про причину обвалу цегляної кладки стіни - здійснення будівельних робіт. Проте, даний висновок було складено у 2018 році, в той час як відповідач був позбавлений права доступу до будівельного майданчика ще у 2016 році.
Відтак, на думку відповідача, є очевидним, що відповідач не вчиняв жодних протиправних дій, що суперечили б чинному законодавству України, умовам договору підряду та майновим інтересам позивача та які призвели до обвалу цегляної кладки стіни, оскільки будівельні роботи були прийняті замовником у 2016 році в порядку та на умовах, визначених договором підряду та чинним законодавством України без виявлення жодних недоліків у виконаних роботах. А Жодних відомостей про виконання відповідачем будь-яких будівельних робіт після 2016 року висновок Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018р. не містить, так само як і про те, чи мала будь-яка особа доступ до будівельного майданчика., чи було законсервовано об'єкт будівництва та чи перебував він під охороною для упередження протиправних дій з боку третіх осіб, враховуючи достатньо тривалий проміжок часу з 2016 по 2018 рік, з моменту приймання належним чином виконаних робіт до дати складання висновку. Отже, відповідач вважає, що вказаний висновок не можна вважати належним доказом в розумінні ст. 76 ГПК України , як такий, що не містить в собі обставини, які входять в предмет доказування.
Щодо доводів позивача відносно Журналу авторського нагляду за будівництвом відповідач зазначає, що як було встановлено судом першої інстанції, всупереч вимогам п.5.6 Національного стандарту України ДСТУ-Н Б А.2.2-1 1 -2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" у журналі авторського нагляду за будівництвом, наданого позивачем, відсутні підписи представника підрядника, що могли б свідчити про факт ознайомлення із зауваженнями. Крім того, як зазначено у п. 5.6 Стандарту, статтею 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що у разі відмови представника підрядника (генерального підрядника) виконувати роботи з усунення виявлених відхилень проектувальник письмово повідомляє про це замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю. Однак жодних письмових доказів на підтвердження виконання проектувальником приписів ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність " позивачем до позову не надано. Відповідач вважає, що позивач у відповіді на відзив на апеляційну скаргу жодним чином не спростував вказану обставину, у зв'язку з чим доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.
Відповідач вважає, що спірні правовідносини слід вважати господарськими, оскільки, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, вони випливають виключно з відносин, врегульованих договором підряду № 010/114 від 06.05.2016, укладеного між двома суб'єктами господарювання.
Відповідач вкотре звертає увагу апеляційного суду на те, що всі докази, які надав позивач в обґрунтування пред'явленого ним позову, як то журнал авторського нагляду за будівництвом або висновок Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій зводять лінію доказування позивача до однієї єдиної обставини - неналежне виконання відповідачем будівельних робіт за договором підряду № 010/114 від 06.05.2016 Однак, на думку відповідача, вказана обставина була належним чином спростована відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції. В матеріалах справи містяться належні докази того, що роботи за договором підряду були виконані належним чином, були прийняті замовником в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідач вважає, що очевидним є висновок, що наявність будь-яких відступів від технології будівельних робіт зумовлює наявність зауважень від особи, що здійснює технічний нагляд за будівництвом, та обов'язок підрядника усунути виявлені недоліки в порядку та згідно умов договору підряду. Так само, наявність будь-яких відступів від проектної документації зумовлює наявність зауважень від особи, що здійснює авторський нагляд за будівництвом та обов'язок підрядника усунути виявлені недоліки в порядку та згідно умов договору підряду. Однак жодних зауважень під час приймання будівельних робіт замовником та особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд за будівництвом пред'явлено не було.
Згідно посилань відповідача, всі ці обставини були неодноразово досліджені господарськими судами під час розгляду справ № 908/774/17 та № 908/2755/18. Водночас наявні в матеріалах справи докази жодним чином не свідчать про наявність будь-яких дій відповідача, в тому числі протиправних, відносно об'єкта будівництва, які б відбувались поза межами договору підряду № 010/114 від 06.05.2016. За таких обставин відповідач не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2020 у справі № 908/708/20, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно розпорядження керівника апарату суду № 307/21 від 25.02.2021 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Кузнецова В.О., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 908/708/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 для розгляду справи № 908/708/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
7. Встановлені судом обставини справи.
Територіальна громада м. Запоріжжя є власником об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд.1-г, в т. ч. адміністративної будівлі літ. А інв. №710003, вбиральні літ. Б інв. №710001, павільйону літ. В інв. №710004, сторожки літ. Г інв. №7100025, елінгу літ. Д інв. №7100024, будівлі складу літ. Е., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.11.2005, виданого Виконавчим комітетом Запорізька міської ради, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9282136 від 14.12.2005 року, виданого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації.
Зазначене майно після його реєстрації перебувало в оперативному управлінні Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради та використовується для розміщення дитячої спортивної та юнацької школи "Локомотив".
Рішенням Запорізької міської ради від 25.12.2015 №30 "Про бюджет міста на 2016 рік" передбачено реконструкцію приміщення спортивного комплексу на території дитячої спортивної та юнацької школи "Локомотив", розпорядником бюджетних коштів визначено департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.09.2016 № 531 "Про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя в оперативне управління департаменту спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради" вилучено з оперативного управління департаменту освіти і науки Запорізької міської ради та передано в оперативне управління департаменту спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради.
На підставі рішення Запорізької міської ради від 26.10.2016 №40 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.12.2015 №30 "Про бюджет міста на 2016 рік" департамент спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради визначено головним розпорядником коштів.
Як зазначає позивач, 04.10.2019 на адресу департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради надійшов лист Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" №юр-01891 з копіями документів по справі №908/2755/18.
Так, КП "Управління капітального будівництва" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Ексістрой" про стягнення збитків у розмірі 191 898, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.04.2019 по справі № 908/2755/18 у задоволенні позовних вимог КП "УКБ" відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 по справі №908/2755/18 апеляційна скарга КП "УКБ" залишена без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2019 у справі №908/2755/18 залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги колегія суддів звернула увагу на той факт, що будівля належить територіальній громаді м. Запоріжжя і знаходиться в оперативному управлінні департаменту спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради, тобто збитки причинені територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Позивачу (КП "УКБ") збитки не причинені.
На підставі даного висновку суду позивач і заявляє вимоги про стягнення збитків з відповідача у справі №908/708/20.
В обґрунтування позову Запорізька міська рада зазначає наступне.
06.05.2016 між Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" (Підрядник) укладено Договору підряду № 010/114 (далі - Договір підряду).
Відповідно до п. 1.1 Договору підряду замовник доручає, а підрядник на свій страх і ризик, в межах договірної ціни приймає на себе обов'язки, власними або залученими силами виконувати роботи з Реконструкції приміщення спортивного комплексу на території дитячої спортивної та юнацької школи "Локомотив" які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту будівництва в обумовлений Договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці.
Згідно п. 5.3.1. Договору підряду підрядник зобов'язаний виконати роботи за Договором відповідно до вимог проектної документації, Графіку виконання робіт, Договірної ціни і кошторисів, які є невід'ємною частиною Договору, а також технічної документації, ДБН, ГОСТ (ДСТУ), ТУ, СНіП, і т.д.
Позивач посилається на ті обставини, що, під час виконання будівельних робіт в рамках укладеного договору відповідач виконував роботи з відхиленням від проекту, з грубим порушенням будівельних норм та правил, а саме під час виконання робіт відповідачем, відбулося обвалення однієї із існуючих стін адміністративної будівлі літ. А інв. №710003, що підтверджується Журналом авторського нагляду за будівництвом, який виконувався виконавчим директором ТОВ "Запоріжбуд", де зазначено: "работи выполнены с нарушением строительных технологій (открыто здание, открыта кровля), что привело к порче внутренних перегородок, покритий, перекритий, из-за попадання влаги деревянные поверхности поражены грибком. В связи с обрушением одной из стен, здание необходимо усилить металической обоймой”, та що свідчить про протиправну поведінку відповідача.
Також, позивач вказує, що відхилення від проекту підтверджується висновком Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний Інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018, встановлені відступлення від робочого проекту “Реконструкція приміщення спортивного комплексу на території дитячої спортивної та юнацької школи “Локомотив” і порушення діючих норм, що робить результат роботи непридатним для використання відповідно до Договору.
У вищевказаному висновку спеціалістами Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" зазначено, зокрема, наступне: "В процессе строительства возводимой пристройки произошло обрушение кирпичной части стены и участка фундамента по ряду "В", ранее существующего здания. При обследовании была определена причина создавшейся аварийной ситуации. Отметка заложения фундамента пристройки проектом принята - 1,2 м. Котлован вновь возведенной части здания откопали глубже требуемой отметки и ниже отметки залегания фундаментов существующего здания. В результате этого произошло обрушение прибетонированой части фундамента и кирпичной кладки стены существующего здания".
Про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями і заподіяною шкодою, як вважає позивач, свідчить той факт, що обвал стіни відбувся саме внаслідок виконання відповідачем будівельних робіт з відхиленням від проектної документації та з порушенням будівельних технологій, що підтверджується висновком Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018. Наявність протиправної поведінки ТОВ "Ексістрой" та причинно-наслідкового зв'язку із завданими збитками свідчать про вину відповідача у пошкодженні майна територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та завданні їй матеріальних збитків.
Відповідно до локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 від 19.10.2018, виконаного КП "Управління капітального будівництва" та затвердженого Департаментом спорту, сім'ї та молоді Запорізької міської ради, вартість відновлювальних робіт складає 191 898,00 грн.
Стягнення збитків в сумі 191 898,00 грн. є предметом розгляду в цій справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
З огляду на те, що сторони у справі між собою у договірних відносинах не перебували, до спірних правовідносин, які склались між сторонами у даній справі, слід застосовувати норми глави 82 Цивільного кодексу України "Відшкодування шкоди", які підлягають застосуванню у разі відсутності договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).
Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування збитків (шкоди) є одним із видів господарсько-правової або цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме:
протиправної поведінки;
шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди);
причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками (шкодою);
вини особи, яка заподіяла шкоду.
У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Отже суди, розглядаючи спори про відшкодування збитків, мають встановлювати наявність всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
При поданні позову про відшкодування збитків на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Протиправною поведінкою у правовідносинах з відшкодування позадоговірної шкоди є поведінка (дія чи бездіяльність), яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив про те, що пошкодження будівлі, яка належить йому на праві власності, відбулось внаслідок виконання відповідачем будівельних робіт з відхиленням від проектної документації та з порушенням будівельних технологій.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Як на доказ наявності причинного зв'язку між діями по реконструкції/будівництву належного позивачу об'єкта та виникненні обвалу стіни належної позивачу будівлі позивач посилається на висновок Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018.
Дослідивши висновок Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018, суд апеляційної інстанції встановив, що експерт в частині висновків зазначає наступне: "В процессе строительства возводимой пристройки произошло обрушение кирпичной части стены и участка фундамента по ряду "В", ранее существующего здания. При обследовании была определена причина создавшейся аварийной ситуации. Отметка заложения фундамента пристройки проектом принята - 1,2 м. Котлован вновь возведенной части здания откопали глубже требуемой отметки и ниже отметки залегания фундаментов существующего здания. В результате этого произошло обрушение прибетонированой части фундамента и кирпичной кладки стены существующего здания".
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частина друга вказаної статті містить вичерпний перелік засобів, за допомогою яких судом встановлюються вказані дані, а саме: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з частиною 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже здійснивши оцінку висновку Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018, складеного на замовлення КП "Управління капітального будівництва", суд апеляційної інстанції встановив, що із висновку експерта неможливо достовірно встановити, що пошкодження у належній позивачу будівлі відбулось внаслідок проведення будівельних робіт на об'єкті будівництва, висновок експерта не містить повних, чітких і достатніх висновків (відповідей) щодо підтвердження фактів завдання шкоди будівлі, належній позивачу, саме будівельними роботами, що проводилися відповідачем. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що після розірвання договору підряду на вказаному об'єкті не здійснювались будівельні роботи іншими підрядниками.
Також апеляційний суд звертає увагу, що у висновку Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018 зазначено наступне: "Установлено, что в стенах образовались трещины, локальные повреждения кирпичной кладки. Характер демонстраций свидетельствует, что причиной образования трещин является формирование неравномерных осадок фундаментов здания. Характерным также является повреждение кирпичной кладки низа стен в результате их длительного замачивания, увлажнения атмосферными осадками в зонах примыкания стен к отмостке. Облицовочный слой кирпичной кладки стен выполнен без промежуточной анкеровки по высоте, имеет низкую устойчивость в условиях проявления неравномерных осадок фундаментов здания и потенциально опасен из условия возможности обрушения участков кирпичной кладки. Вдоль ряда В демонтированы асбестоцементные листы кровли по всей длине здания. Это привело к длительному замачиванию помещений здания на этом участке и повреждению конструкций крыш, чердачного перекрытия, стен, пола".
Таким чином, вказаним висновком встановлено руйнування будівлі, у тому числі, і в результаті атмосферних опадів та у результаті відсутності покрівлі на деяких участках будівлі.
При цьому, вказаний висновок було зроблено не для встановлення причинно-наслідкового зв'язку руйнування будівлі внаслідок проведення будівельних робіт відповідачем, а для здійснення оцінки технічного стану будівлі.
З клопотанням про проведення судової експертизи у справі для встановлення обсягу завданих відповідачем збитків та коштів необхідних для їх усунення позивач до суду не звертався.
А отже, позивачем не доведено, що пошкодження у належній позивачу будівлі відбулось лише внаслідок проведення будівельних робіт на об'єкті будівництва. Експертизою не встановлено обсяг пошкодження будівлі, які спричинені внаслідок допущених порушень при виконанні будівельних робіт.
Крім того, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що висновок зроблено у 2018 році, тобто майже через два роки після відмови замовника КП "УКБ" від договору підряду №010/114 від 06.05.2016., після якого відповідач ТОВ "Ексістрой" був позбавлений права доступу до будівельного майданчика; висновок не містить інформації про здійснення або не здійснення замовником КП "УКБ" робіт з консервації об'єкту будівництва, що має істотне значення для встановлення особи, винної у руйнуванні тих чи, інших конструкцій на об'єкті будівництва; висновок не містить жодної інформації про обвалення саме стіни, а містить лише інформацію про обвалення лицьового шару цегляної кладки вказаної стіни; висновок також не фіксує коли саме сталося обвалення, та що призвело до руйнування стіни на об'єкті.
Також протиправна поведінка на думку позивача полягає в тому, що роботи з реконструкції приміщення спортивного комплексу на території ДЮСШ "Локомотив" здійснювались ТОВ "Ексістрой" з порушенням будівельних технологій та відступленням від проекту, що підтверджується записом в Журналі авторського нагляду за будівництвом та висновком Запорізького відділення ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 26.04.2018.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідний Журнал складений з порушенням вимог, встановлених Національним стандартом України ДСТУ-Н Б А.2.2-1 1-2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом".
Так, відповідно до п.5.2 вказаного Стандарту, журнал оформлюється у двох примірниках; кожен з яких доцільно прошнурувати, а його сторінки пронумерувати, підписати замовником і проектувальником, а також скріпити їх печатками В даному випадку, позивачем було надано до позову журнал авторського нагляду за будівництвом, не підписаний з боку замовника та не скріплений печаткою замовника.
Згідно з п.5.6 Стандарту, представник групи авторського нагляду ознайомлює представника підрядника (генерального підрядника) із записами у журналі авторського нагляду під розпис, який у свою чергу вносить записи щодо виконання робіт з усунення відхилень, вказаних представниками групи авторського нагляду.
Апеляційний суд погоджується із доводами скаржника стосовно того, що не підписання вказаного журналу не можна розцінювати, як порушення Стандарту.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що зазначені у Журналі недоліки у виконаних відповідачем роботах, стали підставою руйнування стіни будівлі, яка належить позивачу.
Крім того, статтею 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що у разі відмови представника підрядника (генерального підрядника) виконувати роботи з усунення виявлених відхилень проектувальник письмово повідомляє про це замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Разом з тим, жодних письмових доказів на підтвердження виконання проектувальником приписів ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" позивачем до позову не надано.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимих доказів коли фактично відбулось обвалення стіни адміністративної будівлі, а також доказів, що вказане обвалення відбулось внаслідок виконання робіт ТОВ "Ексістрой", а не в результаті інших чинників, таких як атмосферні опади, здійснення будівельних робіт іншими підрядниками після розірвання договору підряду із відповідачем, тощо.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.07.2017 за позовом Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" про стягнення 443 276,88 грн за договором підряду № 010/114 від 06.05.2016, яке набрало законної сили, встановлено, що роботи за Договором підряду, за червень 2016р, за липень 2016р, за серпень 2016р, були фактично виконані, проте не були прийняті замовником, акти виконаних робіт не підписані та не надано вмотивованої відмови від їх підписання.
Також судом було зазначено про те, що в матеріалах справи відсутні акти на виконання вимог п.8.7 договору чи/або дефектні акти на виконання вимог п. 8.9 договору), позивач в судових засіданнях також не зміг надати суду відповідні акти.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що помилковим є посилання позивача на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі №908/2755/18, як на встановлення обставин спричинення збитків Запорізькій міській раді, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи , не є обов'язковою для господарського суду при розгляді іншої справи.
Посилання скаржника на лист-вимогу про відмову від договору підряду № юр-06601 від 16.11.2016 також відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки не свідчать про спричинення збитків позивачу, так як у листі йде мова лише про причини розірвання договору, які є виключно судженнями позивача, не підтвердженими належними доказами.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів наявності в діях відповідача двох складових частин цивільного правопорушення - протиправної поведінки та збитків, як необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що виключають наявність двох інших: причинно-наслідкового зв'язку та вини, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених вище обставин справи, апеляційна скарга Запорізької міської ради не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2020 у справі № 908/708/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2020 у справі № 908/708/20 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Запорізьку міську раду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Повне судове рішення складено 25.02.2021.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко