Справа №718/2628/20
Провадження №2/718/733/20
26.02.2021 року Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого - судді Нерушка Т.І.
секретаря - Пентелюк І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Кіцманської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Чернівецький обласний центр зайнятості в особі Кіцманської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості звернувся з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 16.07.2019р. по 09.06.2020р. на обліку в центрі зайнятості перебував як безробітний ОСОБА_1 , якому на підставі поданих ним відомостей та документів призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 23.07.2019р. та припинено 09.06.2020р.
14.05.2020р. Кіцманською районною філією Чернівецького ОЦЗ проведено звірку даних з приватним підприємцем ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), щодо достовірності перебування з ним у трудових відносинах ОСОБА_1 , під час якої виявлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку, як безробітний, дійсно працював у ПП ОСОБА_2 з 13.03.2020р. по 16.03.2020р. відповідно до укладеного трудового договору від 13.03.2020р.
ОСОБА_1 належав до зайнятого населення та не мав права перебувати на обліку в центрі зайнятості як безробітний, та отримувати допомогу по безробіттю в період з 13.03.2020р. по 08.06.2020р.
Оскільки ОСОБА_1 з 13.03.2020р. по 16.03.2020р. дійсно працював за трудовим договором від 13.03.2020р. та не повідомив про це Кіцманську районну філію Чернівецького ОЦЗ, за період з 13.03.2020р. по 08.06.2020р., йому було безпідставно виплачено допомогу по безробіттю у сумі 5686,76 гривень.
Із вимогою про повідомлення центр зайнятості щодо обставин, які впливають на реєстрацію та виплату матеріального забезпечення, безробітний ознайомлений під розпис у Індивідуальному плані працевлаштування безробітного від 18.07.2019р.
З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_1 було двічі (28.05.2020р., 06.07.2020р.) надіслано лист-вимогу про відшкодування коштів на суму 5686,76грн., на які відповіді не надано.
З наведених підстав, просив стягнути з ОСОБА_1 5686,76грн. виплаченої допомоги по безробіттю.
Представник позивача подав письмове клопотання про підтримання позову, розгляд справи за його відсутності, погодження на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що з 16.07.2019р. по 09.06.2020р. на обліку в центрі зайнятості перебував як безробітний ОСОБА_1 , якому на підставі поданих ним відомостей та документів призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 23.07.2019р. та припинено 09.06.2020р.
14.05.2020р. Кіцманською районною філією Чернівецького ОЦЗ проведено звірку даних з приватним підприємцем ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), щодо достовірності перебування з ним у трудових відносинах ОСОБА_1 , під час якої виявлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку, як безробітний, дійсно працював у ПП ОСОБА_2 з 13.03.2020р. по 16.03.2020р. відповідно до укладеного трудового договору від 13.03.2020р.
ОСОБА_1 належав до зайнятого населення та не мав права перебувати на обліку в центрі зайнятості як безробітний, та отримувати допомогу по безробіттю в період з 13.03.2020р. по 08.06.2020р.
Із вимогою про повідомлення центр зайнятості щодо обставин, які впливають на реєстрацію та виплату матеріального забезпечення, безробітний ознайомлений під розпис у Індивідуальному плані працевлаштування безробітного від 18.07.2019р.
ОСОБА_1 було двічі (28.05.2020р., 06.07.2020р.) надіслано лист-вимогу про відшкодування коштів на суму 5686,76грн., на які відповіді не надано.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-УІ до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Відповідно до абз.19 п./п.1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018р. № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України “ Про зайнятість населення».
Отже, наведені норми закону пов'язують припинення виплати допомоги по безробіттю з виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг). Тобто встановлення такого факту є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення на випадок безробіття.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015р.у справі № 21-20а15 та він має враховуватися судами згідно Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Отже, наявність у застрахованої особи, яка має статус безробітної, оплачуваної роботи є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення на випадок безробіття.
Згідно ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з неї з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Отже, отримана допомога по безробіттю підлягає поверненню з моменту виникнення обставини, що впливає на умови виплати відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Враховуючи наведені та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102 гривні, який підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, ст.1215 ЦК України, ст.4 Закону України «Про зайнятість населення», ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 141, 223, 259, 263, 264, 265 268, 280-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , на користь Чернівецького обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 05392708, р/р IBAN UA 638201720355479032700706226 в Державній казначейській Службі України м.Київ) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 5686,76 гривень.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Чернівецького центру зайнятості (код ЄДРПОУ 05392708) судовий збір у розмірі 2102 гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не будуть подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.І.Нерушка