іменем України
Провадження № 2-а/641/34/2021 Справа №641/1322/21
26.02.2021 Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Колодяжна І.М. перевіривши матеріали справи №641/1322/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника сектору превенції ПП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Кривошея Ігоря Вікторовича про визнання дій протиправними та скасування рішення ,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить: визнати дії щодо відмови у притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати рішення ( постанову ) про відмову у притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , зобов.язати відповідача вчинити дії щодо з,ясування усіх обставин події 27.01.2021 року та за наслідками скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП.
В обгрунтування позову зазначив, що 27.01.2021 року позивачем на ім,я начальника Слобідського ВП ГУНП в Харківській області подана заява про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 з проханням скласти адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП з метою притягнення її до адміністративної відповідальності . Згідно журналу Єдиного обліку заява позивача зареєстрована за №1811 та скерована відповідачу. До цього часу позивачу не відомо ,чи розглянута його заява, в зв.язку з чим він просить позов задовольнити.
Крім того, позивач просить звільнити його від сплати судового збору при подачі позову.
Відповідно до ст.133 ч. 1 КАС України , ст. 8 ч. 1 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674 -VІ , суд , враховуючий майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку , передбаченому законом , але не більше , як до ухвалення судового рішення у справі.
Ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що з підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом ,може зменшити розмір належних до сплати судових витрат , пов,язаних з розглядом справи , або звільнити від їх оплати.
Відповідно до положень ч. ч.1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший із батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Згідно ч.1 ст. 77 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інші обставин,и які мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачем до суду не надано доказів на підтвердження свого майнового стану, у зв'язку з чим, суд не може зробити висновок що майновий стан позивача перешкоджає йому у сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, у зв'язку з чим вважає що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору , задоволенню не підлягає.
Зазначений позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст.ст. 160-161 КАС України, а саме: до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору , або доказів підстав звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» , позивачу необхідно сплатити 0,4 відсотки прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 908 грн.
Така позиція суду , співпадає з правовою позицією у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 року , в якій Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того :
- відповідачем не вірно зазначено установу, в якій працює відповідач ;
- ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до позовної заяви не додано докази, що підтверджують реєстрацію позивача за адресою: м. Харків, вул. Ньютона. 125 Б кв. 1 . Звертаючись до Комінтернівського районного суду м. Харкова за правилами альтернативної підсудності, позивач не підтверджує належними доказами реєстрацію місця проживання на території Слобідського району м. Харкова;
- п. 6 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позовна заява не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
- п. 7 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Додана до позовної заяви копія заяви від 27.11.2021 року не засвідчена в порядку, встановленому чинним законодавством.
Одночасно суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. У складі поліції, серед іншого, функціонує патрульна поліція.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію" територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, вона підлягає залишенню без руху.
Враховуючи викладене та керуючись статями 160, 161, 169 КАС України, судя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника сектору превенції ПП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Кривошея Ігоря Вікторовича про визнання дій протиправними та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки, вказані в ухвалі суду, не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. М. Колодяжна