проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"22" лютого 2021 р. Справа № 917/1360/18(917/1051/20)
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.
за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - арбітражний керуючий Косякевич С.О.
від відповідача - не з'явився
від кредиторів - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства “Доля” (3481 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2020 (повний текст рішення складено 06.11.2020 у м. Полтава, суддя Іванко Л.А.) у справі №917/1360/18 (917/1051/20)
за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "Доля", с.Бобрівник, Зіньківський район, Полтавська область
до відповідача ОСОБА_1 , м. Полтава ( ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 1 199 800,00 грн.
26.06.2020 Селянське (фермерське) господарство "Доля" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1199800 грн. поворотної фінансової допомоги (а.с. 1-5).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами від 24.10.2017 року № 24/10/17 та від 27.10.2017 року №27/10/17 поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.
20.07.2020 від позивача до Господарського суду Полтавської області надійшли доповнення до позову (заява про виправлення недоліків) про стягнення заборгованості (повернення майна) від 26.03.2020 №41/06-23/318, у яких останній просить прийняти позовну заяву про стягнення заборгованості (повернення майна) від 23.06.2020 №41-0623/318 до розгляду з урахуванням доповнень до позову (заяви про виправлення недоліків) (а.с.34-37).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження (а.с. 50).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.10.2020 року в задоволені позову відмовлено повністю (а.с.115-118).
Рішення господарського суду мотивовано тим, що поворотна фінансова допомога в сумі 2000000 грн, яка отримана ОСОБА_1 від СФГ «Доля» на підставі договорів поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №24/10/17 від 24.20.2017 та №27/10/17 від 27.10.2017, була повернута відповідачем на банківські рахунки та до каси СФГ «Доля» у повному обсязі, що підтверджується відповідними доказами, тому позовні вимоги є необґрунтованими, документально не підтверджені та задоволенню не підлягають.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ліквідатор СФГ «Доля» 29.10.2020 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції встановленим обставинам справи, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2020 у справі №917/1360/18 (917/1051/20), постановити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь СФГ «Доля» заборгованість в розмір 1199800,00 грн. основного боргу та судові витрати (а.с.122-127).
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.07.2020 по справі №917/1360/18 (917/1051/20) позовну заяву залишено без руху. Вказану ухвалу ліквідатор не отримував. В позові, в якості адреси для листування зазначено: 04211, м. Київ, а/с 5, ОСОБА_2 про існування ухвали ліквідатору стало відомо 14.07.2020 з ЄДР судових рішень.
Ліквідатором банкрута в цей же день 14.07.2020 направлено до суду доповнення до позову (заява про виправлення недоліків) від 14.07.2020 №41-0714/346 судом ці доповнення отримано 17.07.2020.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі.
В порушення строків, встановлених ст. 176 ГПК України господарським судом провадження було відкрито через 39 днів з дня надходження заяви про усунення недоліків.
Також, ліквідатор зазначає, що в судовому засіданні 29.09.2020, на якому був присутній останній, судом першої інстанції, в порушення ст. 177 ГПК України не було виконано жодних із завдань підготовчого засідання.
Апелянт зазначає, що в порушення строків встановлених судом для подання відзиву, господарський суд прийняв від відповідача відзив та документи після закриття підготовчого засідання та позбавив позивача можливості для подачі суду відповіді на відзив.
Скаржник вказує на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем. Підставою для таких висновків суду стали документи, надані відповідачем разом з відзивом. Відповідач зазначив, що поворотна фінансова допомога у сумі 2 000 000 грн, яка отримана ним від СФГ «Доля» на підставі договорів, була повернута на банківські рахунки та до каси підприємства у повному обсязі.
Апелянт ставить під сумнів окремі докази, а саме квитанції до прибуткових касових ордерів, які були надані відповідачем, оскільки вказані фінансові операції не знайшли свого відображення у фінансовій та бухгалтерській документації СФГ «Доля» та банківських виписках, у скаржника є підстави вважати, що вказані докази є «сфабрикованими» з метою завдання фінансових збитків позивачу та унеможливлення проведення розрахунку з його кредиторами в рамках справи про банкрутство. При цьому, кошти по вказаним квитанціям до каси підприємства не надходили.
Крім того, скаржник зазначає, що суб'єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України (п.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148). При цьому, відповідно до п.5 Положення, суб'єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Вказана книга у СФГ «Доля» відсутня.
Також апелянт звертає увагу на той факт, що відповідач з 2017-2018 роках був керівником та одноосібним власником СФГ «Доля» і фактично сам собі надавав фінансову допомогу. Касові ордери, які надані як доказ повернення коштів, підписані з обох сторін (здав і прийняв ОСОБА_1 ).
В порушення ст. 238 ЦК України такі дії сторін законом не допускаються.
Скаржник стверджує, що колишній керівник СФГ «Доля» ОСОБА_1 , будучі службовою особою юридичної особи приватного права, всупереч Кодексу про банкрутство приховує печатку, штампи, установчі документи та інші офіційні документи підприємства.
Крім того, скаржником разом з апеляційною скаргою, надано клопотання від 19.11.2020 №41-1119/706/4 про призначення технічної судової експертизи, в якому останній просить суд призначити у справі технічну судову експертизу на вирішення якої поставити питання:
Чи в той час виконані підписи ОСОБА_1 на квитанціях до прибуткових касових ордерів:
від 22.12.2017 на суму 199800 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №318; від 12.01.2018 на суму 217560 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №7; від 05.02.2018 на суму 198700, квитанція до прибуткового касового ордеру №16; від 05.03.2018 на суму 200000 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №23; від 15.03.2018 на суму 205630 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №26; від 03.04.2018 на суму 178110 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №33, якими вони датовані, якщо ні, то у який час (період часу) вони виконані?
Чи в той час нанесені печатки СФГ “Доля” (ЄДРПОУ 30937188), квитанціях до прибуткових касових ордерів: від 22.12.2017 на суму 199800 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №318; від 12.01.2018 на суму 217560 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №7; від 05.02.2018 на суму 198700, квитанція до прибуткового касового ордеру №16; від 05.03.2018 на суму 200000 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №23; від 15.03.2018 на суму 205630 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №26; від 03.04.2018 на суму 178110 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №33, якими вони датовані, якщо ні, то у який час (період часу) вони виконані?
Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Також скаржником разом з апеляційною скаргою надано клопотання від 19.11.2020 №41-1119/706/2 про витребування оригіналу письмового доказу, у якому останній просить витребувати у ОСОБА_1 оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів: від 22.12.2017 на суму 199 800 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №318; від 12.01.2018 на суму 217 560 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №7; від 05.02.2018 на суму 198 700, квитанція до прибуткового касового ордеру №16; від 05.03.2018 на суму 200 000 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №23; від 15.03.2018 на суму 205 630 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №26; від 03.04.2018 на суму 178 110 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №33.
17.12.2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №917/1360/18 (917/1051/20) визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В., суддя Чернота Л.Ф. (а.с. 149).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Селянського (фермерського) господарства “Доля” Косякевича С.О. на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2020 року у справі №917/1360/18 (917/1051/20), встановлено строк відповідачу та кредиторам по справі до 06.01.2021 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу та письмових пояснень щодо клопотання ліквідатора Косякевича С.О. відносно призначення по справі №917/1360/18 (917/1051/20) технічної судової експертизи та клопотання про витребування оригіналів письмових доказів (а.с. 150-152).
31.12.2020 до суду від кредитора, ТОВ “Спектр-Агро” надійшли пояснення щодо клопотання ліквідатора Косякевича С.О. відносно призначення по справі №917/1360/18 (917/1051/20) технічної судової експертизи та клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, у яких останній підтримує клопотання ліквідатора банкрута щодо витребування у Калініченко М.М. відповідних оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів та призначення технічної судової експертизи (а.с. 153-154).
31.12.2020 від ТОВ «Спектр - Агро», адвоката Бонтлаб В.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника (а.с. 156-158).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 призначено справу №917/1360/18 (917/1051/20) до розгляду на 10.02.2021 о 09:30 год. (а.с. 179-181).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 року клопотання ТОВ «Спектр-Агро», адвоката Бонтлаб В.В. про участь в режимі відеоконференції задоволено (а.с. 182-184).
22.01.2021 від арбітражного керуючого Косякевича С.О надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с. 201-204).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 року клопотання арбітражного керуючого Косякевича С.О. про участь в режимі відеоконференції задоволено (а.с. 214-216).
01.02.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить продовжити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2020 у справі № 917/1360/18 (917/1051/20) без змін, апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, відповідач посилається на неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 та подання відзиву у встановлений судом строк, оскільки Калініченко М.М. не отримував копію апеляційної скарги, а ухвала суду від 22.12.2020 була отримана відповідачем 06.01.2021, що підтверджується копією конверту зі штампом Укрпошти (а.с. 217-223).
Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладені відповідачем обставини, необхідність дотримання принципу змагальності сторін, повного і всебічного з'ясування обставин справи, апеляційний господарський суд поновлює відповідачу пропущений процесуальний строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.
01.02.2021 до суду надійшли заперечення відповідача проти клопотання про витребування оригіналу письмового доказу та проти клопотання про призначення технічної судової експертизи, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні зазначених клопотань позивача (а.с. 224- 228)
Вказані документи відповідача розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.02.2021 о 10:00 год. (а.с. 246-248).
10.02.2021 від арбітражного керуючого Косякевича С.О надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с. 249-254).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 року клопотання арбітражного керуючого Косякевича С.О. про участь в режимі відеоконференції задоволено (а.с. 257-259).
Апелянт у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також просив суд задовольнити клопотання про витребування доказів та призначення в судової технічної експертизи
Інші учасники справи до суду не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалися.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Керуючись вказаною нормою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності кредиторів та відповідача, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.
Щодо заявленого позивачем клопотання про призначення у справі технічної судової експертизи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, позивачем разом з апеляційною скаргою, надано клопотання від 19.11.2020 №41-1119/706/4 про призначення технічної судової експертизи, в якому останній просить суд призначити у справі технічну судову експертизу, на вирішення якої поставити питання:
Чи в той час виконані підписи Калініченко М.М. на квитанціях до прибуткових касових ордерів:
від 22.12.2017 на суму 199800 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №318; від 12.01.2018 на суму 217560 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №7; від 05.02.2018 на суму 198700, квитанція до прибуткового касового ордеру №16; від 05.03.2018 на суму 200000 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №23; від 15.03.2018 на суму 205630 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №26; від 03.04.2018 на суму 178110 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №33, якими вони датовані, якщо ні, то у який час (період часу) вони виконані?
Чи в той час нанесені печатки СФГ «Доля» (ЄДРПОУ 30937188), квитанціях до прибуткових касових ордерів: від 22.12.2017 на суму 199800 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №318; від 12.01.2018 на суму 217560 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №7; від 05.02.2018 на суму 198700, квитанція до прибуткового касового ордеру №16; від 05.03.2018 на суму 200000 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №23; від 15.03.2018 на суму 205630 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №26; від 03.04.2018 на суму 178110 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №33, якими вони датовані, якщо ні, то у який час (період часу) вони виконані?
Крім того, скаржником разом з апеляційною скаргою, надано клопотання від 19.11.2020 №41-1119/706/2 про витребування оригіналу письмового доказу, у якому останній просить витребувати у Калініченка М.М. оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів: від 22.12.2017 на суму 199 800 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №318; від 12.01.2018 на суму 217 560 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №7; від 05.02.2018 на суму 198 700, квитанція до прибуткового касового ордеру №16; від 05.03.2018 на суму 200 000 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №23; від 15.03.2018 на суму 205 630 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №26; від 03.04.2018 на суму 178 110 грн, квитанція до прибуткового касового ордеру №33.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Експертний висновок це письмове викладання експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.
Разом з цим ініціювання питання проведення судової експертизи повинно відповідати загальним правилам встановленим процесуальним законодавством для пред'явлення доказів по справі.
Слід враховувати, що встановлений законодавством строк для подання стороною доказу до господарського суду є процесуальним, а відтак, до останнього застосовуються принципи визначені у Главі 6 Господарського процесуального кодексу України.
Частина 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Виходячи з того, що клопотання про витребування доказів та призначення судової експертизи не заявлялися під час розгляду справи у суді першої інстанції, останні повинні відповідати вимогам, передбаченим приписам статті 269 Господарського процесуального кодексу України, для подання нових доказів до суду апеляційної інстанції.
Оскільки висновок експерта, як результат задоволення клопотання позивача про призначення судової експертизи є доказом по справі, який не був досліджений судом першої інстанції, а відтак є додатковим (новим), останній приймається судом апеляційної інстанції виключно в разі обґрунтування заявником неможливості його подання до місцевого господарського суду під час розгляду справи у першій інстанції та поновлення судом строку подання стороною нових доказів по справі.
Діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості або права суду апеляційної інстанції здійснювати повторний перегляд справи на підставі доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції. Тобто, суд апеляційної інстанції обмежений у прийнятті додаткових доказів, які вправі приймати лише за умови, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Системне тлумачення пункту 2 частини 1 статті 99, частини 1 статті 119 , статті 269 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про обов'язковість визначення та обґрунтування особою при зверненні з клопотанням про призначення судової експертизи на стадії апеляційного перегляду неможливості його подання місцевому господарському суду з причин незалежних від нього, з одночасним наданням до суду клопотання про поновлення строку на подання нових доказів на стадії апеляційного перегляду спору. Дана вимога процесуального законодавства є обов'язковою для заявника в незалежності від того, чи є це способом спростування правової позиції сторони, чи елементом доведення власної правової позиції по справі.
Позивач в апеляційній скарзі та у заявлених клопотаннях вважає доводи відповідача безпідставними та такими, що гуртуються на сфальсифікованих доказах, заперечує факт повернення фінансової допомоги готівкою до каси підприємства. Позивач при цьому зазначає, що суд першої інстанції позбавив СФГ «Доля» права подати до суду клопотання про витребування оригіналів документів - квитанцій до прибуткових касових ордерів.
Однак, матеріали справи свідчать про те, що ліквідатор Косякевич С.О. був присутній в судовому засіданні 29.09.2020 та обізнаний про призначення справи до розгляду на 27.10.2021 о 10:40 год., що підтверджується протоколом судового засідання від 29.09.2020 у даній справі (а.с. 60).
Отже, ліквідатор Косякевич С.О. був не позбавлений права та можливості ознайомитись з матеріалами справи, прийняти участь в судовому засіданні 27.10.2021, висловити свої заперечення щодо наданих відповідачем доказів та заявити відповідні клопотання.
Посилання апелянта на те, що секретар (помічник) судді Іванко А.А. в телефонному режимі повідомила, що заплановане судове засідання 27.10.2020 не відбудеться, колегія суддів відхиляє за документальною необґрунтованістю.
Таким чином, при дослідженні змісту заявлених клопотань судом встановлено, що останні не містять належного обґрунтування неможливості їх подання до місцевого господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції (з урахуванням того, що позивач був обізнаний про призначення справи до розгляду в судовому засіданні 27.10.2020), так і клопотання про поновлення судом строку на подання стороною нових доказів по справі на стадії апеляційного перегляду спору, що в силу статті 119, статті 269 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює їх задоволення.
За вказаних обставин, колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про призначення технічної судової експертизи та клопотання про витребування оригіналу письмового доказу.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, постановою Господарського суду Полтавської області від 02.04.2019 року по справі № 917/1360/18 Селянське (фермерське) господарство "Доля" визнано банкрутом.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.
Звертаючись з позовною заявою до господарського суду позивач зазначив про те, що під час виконання обов'язків ліквідатора, арбітражному керуючому Косякевичу С.О. стало відомо, що СФГ "Доля" направляло кошти на надання поворотної фінансової допомоги і не розраховувалось зі своїми постачальниками, що призвело до збільшення поточної дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
Відповідно до інформації з банківських виписок по рахунках СФГ "Доля", з поміж інших, дебітором банкрута рахується ОСОБА_1 .
Як зазначав позивач, ОСОБА_1 , будучи керівником та учасником банкрута, надав собі фінансову допомогу в розмірі 2 000 000,00 грн.:
- 24.10.2017 року - поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору від 24.10.2017 № 24/10/17 ОСОБА_1 1000000,00 грн.;
- 30.10.2017 року - поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору від 27.10.2017 № 27/10/17 ОСОБА_1 1000000,00 грн.
Фінансова допомога, відповідно до умов вищезазначених договорів надавалась строком на 365 днів, проте, за даними позивача, відповідно до банківських виписок, ОСОБА_1 повернуто СФГ "Доля" 800 200,00 грн.
Ліквідатор зазначав про відсутність у нього будь-яких документів на підтвердження повернення коштів в повному обсязі.
З метою повернення дебіторської заборгованості, 17.03.2020 року ліквідатор СФГ "Доля" звернувся до ОСОБА_1 з претензією щодо погашення заборгованості перед підприємством-банкрутом. При цьому, просив надати копії документів, на підставі яких здійснювались фінансові операції.
Відповідач вимоги ліквідатора СФГ "Доля", викладені в претензії не виконав, у зв'язку з чим, останній звернувся до суду з позовом з метою захисту порушеного права та стягнення заборгованості в судовому порядку.
Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.
За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов'язковою до повернення.
Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами ст.1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За своєю правовою природою договір позики є реальним, одностороннім, оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги, оплатним або безоплатним правочином.
Матеріали справи свідчать про те, що між СФГ «Доля» в особі голови ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_1 укладено договір № 24/10/17 поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 24.10.2017 та договір № 27/10/17 поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 27.10.2017, які за своєю правовою природою є договорами позики.
Фінансова операція від 24.10.2017 по наданню поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 24.10.2017 № 24/10/17 ОСОБА_1 на суму 1 000 000,00 грн. була здійснена по чековій книзі за касовим чеком № МА 8947826 від 24.10.2017. Згідно вказаного чеку грошові кошти отримані особисто ОСОБА_1 В графі "цілі витрат" зазначено "надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 24/10/17 від 24.10.2017".
Фінансова операція від 30.10.2017 по наданню поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 27.10.2017 № 27/10/17 ОСОБА_1 на суму 1000000 грн. була здійснена по чековій книзі за касовим чеком № МА 8947831 від 30.10.2017. Згідно вказаного чеку, грошові кошти отримані особисто ОСОБА_1 В графі "цілі витрат" зазначено "надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 27/10/17 від 27.10.2017".
Відповідно до банківських виписок, ОСОБА_1 повернуто на рахунок СФГ "Доля" частину фінансової допомоги, отриманої за договором № 27/10/17 від 27.10.2017.
Повернення коштів здійснювалось згідно трьох заяв на переказ готівки від 19.12.2017 та від 21.12.2017 (2 шт.). Зазначені заяви на переказ готівки надані ліквідатору СФГ "Доля" АТ "Мегабанк" (надіслані ліквідатору 02.10.2020).
При цьому, за даними ліквідатора СФГ "Доля", у нього відсутні документальні підтвердження повернення ОСОБА_1 фінансової допомоги в повному обсязі, оскільки колишнім ліквідатором не передано бухгалтерську документацію банкрута, на підставі якої здійснювались фінансові операції.
За твердженням позивача, залишок неповернутої відповідачем безвідсоткової фінансової допомоги складає 1199 800,00 грн.
Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача було надано копії квитанцій до прибуткових ордерів в кількості 6 штук, несвоєчасність подання яких до суду першої інстанції, як встановлено судом, зумовлено причинами, об'єктивно незалежними від сторони.
Щодо викладених позивачем в апеляційній скарзі доводів про те, що судом першої інстанції не додержано вимоги ст. 177 ГПК України щодо завдань підготовчого засідання, та прийняття від відповідача відзиву разом з документами після закриття підготовчого засідання, що позбавило позивача скористатися своїм правом на подання відповіді на відзив, колегія суддів зазначає наступне.
Так, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.09.2020 року.
Дана ухвала була направлена сторонам у справі, у тому числі ОСОБА_1 за вказаною позивачем адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, ухвала суду про відкриття провадження від 25.08.2020 не була отримана відповідачем, що підтверджується штампом Укрпошти з позначкою «адресат не проживає».
В матеріалах справи містить повідомлення Зіньківської міської ради № 02-28/1080 від 02.09.2020 про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 29.09.2020 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті на 27.10.2020 року.
09.10.2020 року до суду надійшли додаткові пояснення до позову (вх.№ 11284), в яких позивач просив суд поновити строк на подання доказів по справі (копії касових чеків та заяв на перерахування готівки), та прийняти їх до матеріалів справи №917/1360/18(917/1051/20).
26.10.2020 року до суду надійшов відзив (вх.№ 11871) на позовну заяву, в якому відповідач просив поновити строк для подання відзиву та доказів у справі, оскільки, як зазначає представник відповідача, ОСОБА_1 стало відомо про наявність даного судового спору лише 29.09.2020 року. При цьому відповідач повідомив про те, що квартира АДРЕСА_2 , за місцем розташування якої до 09.09.2020 був зареєстрований ОСОБА_1 , належить іншій особі на праві власності, що підтверджується, зокрема, наданою відповідачем копією паспорту, на якій містить штамп Зіньківської міської ради з позначкою «знято з реєстрації місця проживання 09.09.2020».
Згідно ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В даному випадку відповідачем було належним чином підтверджено факт неможливості бути обізнаним про наявність даного господарського спору в суді станом на час відкриття провадження у справі, та належним чином обґрунтовано неможливість в зв'язку з цим своєчасно надати відзив на позовну заяву та необхідні докази в підтвердження своєї позиції по справі з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи необхідність дотримання принципу змагальності сторін, та повного і всебічного з'ясування обставин справи, суд першої інстанції правомірно, у відповідності до вищезазначених норм ГПК України поновив відповідачу строк на надання доказів у справі та відзиву відповідно, в зв'язку з чим доводи позивача з цього приводу про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
Як вбачається з матеріалів справи, в наданому до господарського суду відзиві представник відповідача зазначив, що поворотна фінансова допомога в сумі 2000000,00 грн., яка була отримана ОСОБА_1 від СФГ «Доля» на підставі договору поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №24/10/17 від 24 жовтня 2017 року та договору поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №27/10/17 від 27 жовтня 2017, була повернута на банківські рахунки та до каси СФГ «Доля» у повному обсязі у наступному порядку:
- 19 грудня 2017 року через касу банку на рахунок СФГ «Доля» (заява на переказ готівки № 2470_11) в сумі 240000 (двісті сорок тисяч) гривень 00 копійок;
- 21 грудня 2017 року через касу банку на рахунок СФГ «Доля» (заява на переказ готівки № 2470_32) в сумі 410200 (чотириста десять тисяч двісті) гривень 00 копійок;
- 21 грудня 2017 року через касу банку на рахунок СФГ «Доля» (заява на переказ готівки № 2470_46) в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок ;
- 22 грудня 2017 року готівкою до каси СФГ «Доля» в сумі 199800 (сто дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок (квитанція до прибуткового касового ордеру №318);
- 12 січня 2018 року готівкою до каси СФГ «Доля» в сумі 217560 (двісті сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок (квитанція до прибуткового касового ордеру №7);
- 05 лютого 2018 року готівкою до каси СФГ «Доля» в сумі 198700 (сто дев'яносто вісім тисяч сімсот) гривень 00 копійок (квитанція до прибуткового касового ордеру №16);
- 05 березня 2018 року готівкою до каси СФГ «Доля» в сумі 200000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок (квитанція до прибуткового касового ордеру №23);
- 15 березня 2018 року готівкою до каси СФГ «Доля» в сумі 205630 (двісті п'ять тисяч шістсот тридцять) гривень 00 копійок (квитанція до прибуткового касового ордеру №26);
- 03 квітня 2018 року готівкою до каси СФГ «Доля» в сумі 178110 (сто сімдесят вісім тисяч сто десять) гривень 00 копійок (квитанція до прибуткового касового ордеру №33).
Відповідачем підтверджено повернення фінансової допомоги СФГ "Доля" в повному обсязі та надано до суду першої інстанції копії квитанцій до прибуткових ордерів в кількості 6 штук.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з п.п.2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз викладеного свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов'язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.
На підтвердження передачі СФГ «Доля» грошових коштів у загальному розмірі 1199800,00 грн. відповідачем надано копії квитанцій до прибуткового касового ордеру: квитанція до прибуткового касового ордеру №318 від 22.12.2017 на суму 199800,00 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру №7 від 12.01.2018 на суму 217560,00 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру №16 від 05.02.2018 на суму 198700,00 грн.; ; квитанція до прибуткового касового ордеру №23 від 05.03.2018 на суму 200000,00 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру №26 від 15.03.2018 на суму 205630,00 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру №33 від 03.04.2018 на суму 178110,00 грн. (а.с. 96-101).
За змістом Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (в редакції затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та в редакції затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, яке набрало законної сили 05.01.2018, на момент спірних правовідносин), касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Пунктом 3.3. Положення (в редакції затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637) встановлено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Відповідно до п. 25 Положення (в редакції затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148) приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що надані відповідачем квитанції до прибуткового касового ордеру засвідчені відбитком печатки СФГ "Доля", скріплені підписом головного бухгалтера та касира підприємства. Вказані квитанції містять відомості про те, що підставою отримання коштів є поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договорів № 27/10/17 від 27.10.2017 та № 24/10/17 від 24.10.17.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані відповідачем квитанції до прибуткового касового ордеру є належними доказами на підтвердження отримання СФГ "Доля" грошових коштів від ОСОБА_1 за договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 24.10.2017 № 24/10/17 та від 27.10.2017 № 27/10/17.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ України від 29.12.2017 № 148, яким встановлені обмеження для фізичних осіб щодо проведення розрахунків готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі до 50 000,00 грн., не підтверджує факту невнесення ОСОБА_1 готівки до каси у сумах, зазначених в квитанціях до прибуткового касового ордеру, а свідчить про порушення відповідальною особою встановлених зазначеним Положенням вимог при проведенні розрахунків готівкою.
В той же час, будь які порушення сторони при виготовленні розрахункових документів, є лише свідченням недотримання в повній мірі сторонами (або однією із сторін) належної процедури складання та ведення фінансово - бухгалтерської документації підприємства, що за наслідками перевірки та підтвердження даного факту контролюючими органами Державної фіскальної служби України в порядку, передбаченого діючим Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (розділ 6), затвердженим Національним банком України від 29.12.2017 року №148, є лише підставою для притягнення винної особи до відповідальності, однак в жодному випадку не виключає самого факту прийняття готівкою суми коштів в розмірі 1199800,00 грн. до каси СФГ «Доля».
Тобто, наявність порушень в оформленні фінансово - бухгалтерської документації не спростовує в жодному випадку сам факт прийняття СФГ «Доля» суми коштів в розмірі 1199800,00 грн. на виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 24.10.2017 №24/10/17 та від 27.10.2017 № 27/10/17.
Посилання позивача на те, що колишнім керівником СФГ «Доля» ОСОБА_1 не була передана фінансова та бухгалтерська документація, печатка, штамп, матеріальні та інші цінності СФГ «Доля», колегія суддів відхиляє, оскільки факт наявності фінансової та бухгалтерської документації у ОСОБА_1 матеріалами справи не підтверджено, тоді як згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі № 917/1360/18 зобов'язано саме колишнього арбітражного керуючого (ліквідатора СФГ «Доля») Гриценка І.І. передати ліквідатору - арбітражному керуючому Косякевичу С.О. фінансову та бухгалтерську документацію, матеріальні цінності, матеріали, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури СФГ «Доля» (а.с. 16-18).
Аргументи скаржника про те, що касові ордери, які надані як доказ повернення коштів, підписані з обох сторін (здав і прийняв) ОСОБА_1 , що суперечить ч. 3 ст. 238 ЦК України, колегія суддів відхиляє з огляду на норми ст. 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки це не буде спростовано.
Так, за змістом ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Зазначені положення можуть бути застосовані при зверненні з вимогами щодо недійсності правочинів, що не є предметом даного господарського спору. Крім того, як свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів підписано бухгалтером ОСОБА_3 , яка на той час перебувала у трудових відносинах з товариством. Тому доводи апелянта в цій частині не спростовують подані відповідачем докази на підтвердження повернення фінансової допомоги СФГ "Доля" в розмірі 1199800,00 грн. згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів.
Доводи апелянта щодо порушення норм процесуального права в зв'язку з тим, що провадження у справі було відкрито через 39 днів з дня надходження заяви про усунення недоліків; судом не додержано вимоги ст. 177 ГПК України щодо завдань підготовчого засідання не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку та є такими, що спростовуються матеріалами справи.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів звертає увагу, що стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу
Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18, від 21.01.2021 у справі № 917/483/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів дійшла висновку, що подані відповідачем докази підтверджують повернення фінансової допомоги СФГ "Доля" в повному обсязі та спростовують твердження апелянта про наявність у відповідача заборгованості за договором від 24.10.2017 року № 24/10/17 та договором від 27.10.2017 року № 27/10/17 поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Доля» на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2020 у справі №917/1360/18 (917/1051/20) залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2020 у справі №917/1360/18 (917/1051/20) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2021р.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя І.В. Зубченко
Суддя Л.Ф. Чернота