Справа № 408/199/21-п
Провадження № 3/408/144/21
26 лютого 2021 року смт. Біловодськ
Суддя Біловодського районного суду Луганської області Булгакова Г.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із відділу № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Біловодськ Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №123343 від 02 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , 02 лютого 2021 року о 13 год. 40 хв., перебував на вулиці Гуньяна в смт. Біловодськ Луганської області без документів, що посвідчують його особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив підп.2 п.2 ПКМУ від 09 грудня 2020 року № 1236, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 присутнім не був, про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, що не перешкоджало розгляду справи по суті за його відсутності, з огляду на те, що відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 44-3 КУпАП присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП передбачені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.44-3 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
За своєю юридичною конструкцією диспозиція ч.1 ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тому серед обов'язкових ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, є наведення конкретного нормативно-правового акту, який покладає певні обов'язки на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності і яких така особа не дотрималася, порушивши таким чином законодавчі приписи.
Одним із таких нормативно-правових актів, який містить забороняючи приписи є постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2».
Згідно з п.п. 2 п. 2 вказаної постанови КМУ на період дії карантину забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» до превентивних заходів, які може застосовувати поліція відноситься перевірка документів особи.
Статтею 32 Закону України «Про національну поліцію» визначено вичерпний перелік конкретних випадків, за яких поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.
До таких випадків вказана норма відносить такі: якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншими чином неможливо; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення, як і в інших матеріалах справи не наведені підстави, передбачені ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», які б надавали право поліцейському здійснювати перевірку документів у ОСОБА_1 , а отже докази, надані поліцейським не є допустимими, оскільки зібрані з порушенням вимог чинного законодавства, тому вина ОСОБА_1 не доведена матеріалами справи.
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 в п.3.2 наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.
Таким чином, у зв'язку з викладеним, суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Біловодський районний суд Луганської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Г.В. Булгакова