Справа №: 398/3524/20
провадження №: 2/398/406/21
Іменем України
"09" лютого 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Безкоровайної А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрія цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27980,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно укладеного договору від 14 червня 2018 року надав, а ОСОБА_1 отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 10 вересня 2020 року становить 27980,18 грн., яка складається з: 20043,11 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1334,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 6603,07 грн. - нарахована пеня. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судовий збір.
Позивач в судове засідання не з'явився, до позовної заяви представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначив, що позовні вимоги визнає частково, в у виді тіла кредиту, з штрафними санкціями не згоден.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Як доказ укладення кредитного договору позивач надав суду анкету-заяву ОСОБА_1 від 02 січня 2013 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. Водночас, зміст заяви, у якій вказано РНОКПП ОСОБА_1 , його дата народження, зареєстроване місце проживання та підпис, вказують на те, що зазначення у ній прізвища " ОСОБА_1 " замість " ОСОБА_1 " є технічною помилкою. При цьому відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, відзив не подав і не заперечував факту подання ним зазначеної заяви, на підставі якої біло відкрито банківський рахунок і видано кредитну карту.
Також позивач надав суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. Цей витяг не містить підпису позичальника.
Також суду надана виписка по відкритому ОСОБА_1 у АТ КБ "Приватбанк" банківському рахунку картка НОМЕР_1 , у якомі відображено рух коштів, зокрема і те, що ОСОБА_1 користувався грошима банку, беручи їх у борг, шляхом оплати у борг товарів і послуг та зняття готівки у борг.
Згідно з розрахунками, наданими позивачем, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач припинив виконувати, здійснивши останній платіж 30 вересня 2019 року в сумі 19,52 грн., у зв'язку з чим станом на 10 вересня 2020 року становить 27980,18 грн., яка складається з: 20043,11 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1334,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 6603,07 грн. - нарахована пеня.
Також суду надана довідка про видачу ОСОБА_1 кредитних карт, який загалом у період з 02.01.2013 по 24.04.2018 видано сім, термін дії останньої до березня 2022 року.
Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За статтями 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наявність угоди між сторонами підтверджується заявою позичальника, а також випискою по рахунку, яка підтверджує факт отримання та користування ОСОБА_1 кредитними коштами, і його заявою про часткове визнання позову.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, що передбачено ч. 1 ст. 625 ЦК України.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо вимог про стягнення з відповідача 6603,07 грн. - нарахованої пені, суд зазначає наступне.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
У заяві позичальника від 02.01.2013 року відповідальність за неналежне виконання зобов'язання у виді нарахування пені не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за пеню.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 02.01.2013 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Такого висновку дійшла Велика палата Верховного суду у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 від 03 липня 2019 року.
Щодо вимог позивача про стягнення 1334,00 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно приписів ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання, тобто невиконання його боржником у визначений строк.
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, нарахування відсотків за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України розпочато Банком з 01.02.2020 року. Отже, позивач має довести той факт, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання настав саме 01.02.2020 року.
Судом встановлено, що у анкеті заяві від 02.01.2013 року сторонами не визначено строк виконання ОСОБА_1 грошового зобов'язання. Умови та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач, не погоджені з позичальником, а тому, як зазначалося вище, не складають разом із анкетою умов кредитування.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що строк виконання грошового зобов'язання боржником ОСОБА_1 у анкеті заяві від 02.01.2013 року не встановлений, а доказів того, що час виконання зобов'язання позичальником настав 01.02.2020 року позивач не надав, тому згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України такий строк слід обчислювати з моменту пред'явлення кредитором вимоги, яка у даному випадку заявлена в момент подання позову 06.10.2020 року.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 відсотків відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 1334,00 грн. за період з 01.02.2020 року по 10.09.2020 року є необґрунтованими, оскільки позивач має право вимагати від боржника ОСОБА_1 сплати передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України відсотків тільки починаючи з 06.10.2020 року (строку виконання зобов'язання), проте у межах даної справи позивачем таких вимог не заявлено.
Суд звертає увагу, що у заяві про приєднання до умов і правил кредитування прізвище позичальника зазначено, як « ОСОБА_1 », однак ім'я, по-батькові, число, місяць, рік народження, РНОКПП, паспортні дані та місце проживання співпадають з особистими даними відповідача ОСОБА_1 . Також до позовної заяви додано ксерокопію паспорту, саме ОСОБА_1 та рахунок в банку відкрито на його ім'я. Відповідач не заперечував справжність свого підпису у цій заяві. Тобто суд вважає, що помилка працівника банку, під час написання прізвища позичальника, не може слугувати підставою для визнання договору неукладеним або нікчемним, або відмови у задоволені позову. Крім того, з виписки про рух коштів вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, взяті кошти не повернув, що також не заперечує відповідач.
Оскільки, на день розгляду справи, зі сторони відповідача не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 20043,11 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1505 грн. 03 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором станом на 10.09.2020 року в розмірі 20043 (двадцять тисяч сорок три) грн. 18 коп., яка складається з заборгованість за простроченим тілом кредиту.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1505 (одна тисяча п'ятсот п'ять) грн. 03 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 09 лютого 2021 року.
Суддя В.В. Орловський