Справа №: 398/4981/20
провадження №: 6/398/35/21
Іменем України
"16" лютого 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В. з участю секретаря судового засідання Борозни Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрія заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересовані особи позивач АТ “Дельта Банк” і олександрійський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відстрочення виконання рішення суду,
встановив:
Заявники звернулися до суду із заявою, в якій просять розстрочити виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №2-н/285-09 від 07.05.2009 року для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рівними частинами, щомісячно, за графіком та фіксованою сумою, періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом по 31 грудня 2021 року.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що 07.05.2009 року судом прийнято рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку кредитної заборгованості. Заборгованість за кредитним договором становить 89209,83 грн. та судовий збір 489,75 грн. Заявники визнають за собою борг у повному обсязі та мають намір добровільно здійснювати погашення суми боргу. На даний час у заявників склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з безробіттям та тяжким станом здоров'я одного з боржників. ОСОБА_1 не працює, хворіє та є пенсіонером, у зв'язку з чим не має можливості погасити суму боргу. ОСОБА_2 також є безробітним та не отримує інших доходів крім пенсії. Даної суми коштів вистачає лише не оплату комунальних послуг та на харчування, також не має можливості добровільного погасити суму боргу відразу. Борг вони визнають повністю та бажають виправити ситуацію шляхом розстрочення виконання судового рішення.
У судовому засідання заявник ОСОБА_1 підтримала заяву із зазначених у ній підстав. Вона пояснила, що її сім'я перебуває у скрутному матеріальному становищі через те, що автомобіль, який був проданий державною виконавчою службою на виконання рішення суду, був проданий за безцінь, у подальшому борг стягується з її пенсії, розмір якої становить 2000 гривень, і з доходів від оренди земельної ділянки, однак за весь цей час суттєво не зменшився. Також пояснила, що через наявність заборгованості вона не отримує субсидію. Також вона пояснила, що нещодавно отримала у спадщину квартиру, однак державний виконавець наклав на неї арешт та розпочав процедуру звернення стягнення на неї і вона боїться, що її також продадуть за безцінь, що не дозволить розрахуватись з боргом. Також послалась на наявність у неї захворювання, а саме серцевої недостатності.
Заявник ОСОБА_2 підтримав заяву із зазначених уній підстав. Пояснив, що опинився у скрутному матеріальному становищі, є пенсіонером отримує пенсію близько 2000 гривень, у нього є захворювання руки, однак документів, які б це підтверджували, незважаючи на роз'яснення суду про можливість подання таких документів, суду не надав.
Представник АТ “Дельта Банк” у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився надіслав до суду клопотання про проведення розгляду за його відсутності.
Згідно копії судового наказу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.05.2009 року у справі №2н-285/09 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» кредитну заборгованість у розмірі 89209,83 грн. та судових витрат в розмірі 489,75 грн., а всього 89699,58 грн.
Згідно копії постанови Олександрійського МРВ ДВС від 12.11.2020 року у ВП №47769319, державний виконавець призначив суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ПП «Міжрегіональний консалтинговий центр «Паритет», визначити ринкову вартість нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , в межах виконання судового наказу №2н-285/09 виданого 09.07.2009.
Згідно постанови Олександрійського МРВ ДВС від 09.11.2020 року у ВП №62636063, державний виконавець наклав арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.08.2018 року посвідченого Півняк Н.С. державним нотаріусом Олександрійської міської державної нотаріальної контори № 1 Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №1-382, ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 .
Згідно виписки медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 24.12.2020 року, ОСОБА_1 постійно приймає амбулаторне лікування.
Згідно довідки про доходи пенсіонера ОСОБА_1 вона отримала з липня по грудень 2020 року 16658 грн. пенсії.
Згідно довідки про доходи від 05.10.2020, виданої ФГ “Норд”, ОСОБА_1 отримала у період з листопада по грудень 2019 року дохід від оренди земельної ділянки у розмірі 24844 грн 72 коп.
Згідно довідки про доходи песіонера ОСОБА_2 йому виплачено у період з 1 травня 2015 року по 31 липня 2018 року 83163 грн 41 коп пенсії, з який 16343 грн. 61 коп утримано згідно постанови ДВС №31337044 від 17.04.2015.
До правовідносин, які є предметом розгляду застосовуються такі норми права.
Згідно з положеннями статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, норми ст. 435 ЦПК України встановлюють умови за яких виконання рішення суду може бути відстрочене. Під відстрочкою виконання розуміється перенесення строку виконання рішення. Скрутне матеріальне становище не завжди має характер особливих або виняткових обставин і не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили. Таким чином у справі підлягає встановленню у чому саме полягає винятковість обставин, на які посилається заявник як на підставу відстрочки виконання рішення суду, протягом якого часу вони перешкоджатимуть виконанню рішення суду і, відповідно, на який строк слід відстрочити його виконання.
Заявники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посилаються на те, що підставою для відстрочення виконання рішення суду є низький рівень їх доходів, які складаються лише з пенсії та доходу від оренди земельної ділянки, а також на їх стан здоров'я.
Зазначені обставини лише частково підтверджуються наданими заявниками доказами. Суду не надано достатніх доказів щодо розміру пенсії та інших доходів заявників, натомість надано лише довідку про розмір виплаченої ОСОБА_2 пенсії у 2015-2018 роках, у якій відображено її розмір та суму відрахувань на виконання постанови державного виконавця. Також надано довідку про отримання ОСОБА_1 орендної плати у листопаді і грудні 2019 року. Однак ці докази не містять актуальної інформації про доходи заявників за 2020-2021 роки. Також навіть ці докази підтверджують, що заявники отримують дохід, на який державним виконавцем звернене стягнення, що у свою чергу вказує на те, що рішення суду про стягнення заборгованості фактично виконується і обставини, на які посилаються заявники не є істотною перешкодою для його виконання.
Також суду надані докази, що підтверджують отримання ОСОБА_1 у 2018 році у спадщину квартири, що вказує на покращення її матеріального стану та можливість виконання рішення суду за рахунок успадкованого майна.
Посилання заявників на те, що у зв'язку із зверненням стягнення на ї доходи, вони опинилися у скрутному матеріальному становищі також з огляду на зазначені норми ст. 435 ЦПК не є достатнім обґрунтуванням неможливості виконання рішення суду. Заявники протягом тривалого часу отримують дохід у виді пенсії та орендної плати за договором оренди землі, протягом цього часу виконується постанова державного виконавця про звернення стягнення на доходи боржників. При цьому заявники не вказують у чому саме полягає виключний характер цих обставин і яким чином розстрочення виконання рішення суду до 21 грудня 2021 року, з огляду на суму заборгованості, може сприяти погашенню ними заборгованості у виконавчому провадженні у майбутньому, адже їх матеріальний стан і доходи є стабільними протягом тривалого часу, вони раніше не перешкоджали зверненню стягнення і відсутні підстави вважати, що таке матеріальне положення заявників додатково ускладнить виконання рішення у майбутньому.
Також суд вважає недостатніми для обгрунтування неможливості виконання рішення суду доводи заявників про наявність у них захворювань. ОСОБА_1 надала суду виписку з медичної карти ОСОБА_1 , у які зазначено про наяваність у неї захворювань, однак відомостей про визначення групи інвалідності немає. ОСОБА_2 взагалі, незважаючи на роз'яснення суду, не надав доказів на підтвердження наявності у нього тяжкого захворювання, лише усно зазначив, що має захворювання руки. Отже, суд вважає доведеними посилання заявників про наявність у них тяжких хвороб та що ці хвороби істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що підставою для розстрочення виконання рішення суду є накладення арешту на успадковану нею квартиру та можливість звернення на неї стягнення у виконавчому провадженні. Отримання ОСОБА_1 у спадщину майна, а саме квартири, навпаки вказує на можливість виконання рішення суду, при цьому матеріальний інтерес ОСОБА_1 у збереженні свого права власності на успадковану квартиру не може бути підставою для розстрочення рішення суду. Не є такою підставою і посилання ОСОБА_1 на можливість зниження державним виконавцем вартості квартири у випадку звернення на неї стягнення. Натомість суд звертає увагу позивача на те, що дії і рішення державного виконавця, зокрема і щодо звернення стягнення на майно боржника і його оцінки можуть бути предметом оскарження до суду відповідно до норм ЗУ “Про виконавче провадження” і розділу VII ЦПК України.
Враховуючи викладене, заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258-261, 268, 352-354, 435 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст ухвали складений 23 лютого 2021 року.
Суддя Орловський В.В.