вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" лютого 2021 р. Справа№ 910/11830/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Кропивної Л.В.
за участі секретаря - Стародуб М.Ф.
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт" та Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 (повний текст складено 02.12.2020) у справі №910/11830/20 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 2209412,13 грн,
за участі представників згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 2209412,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконане грошове зобов'язання за придбану електроенергію за договором №15625/01 від 27.09.2018, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2194125,19 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 12229,55 грн та 3% річних у розмірі 3057,39 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/11830/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт" заборгованість у розмірі 2194125,19 грн, пеню у розмірі 1000,00 грн, 3% річних у розмірі 1000,00 грн та судовий збір у розмірі 33141,18 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Рішення обґрунтоване тим, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 2194125,19 грн на підставі договору за поставлену електричну енергію, тоді як відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Щодо вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річних, то суд визнав їх обґрунтованими, водночас, з огляду на ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку про зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені та 3% річних до 1000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/11830/20 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 11229,55 грн та 3% річних у розмірі 2057,39 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що апелянт вважає необґрунтованим зменшення судом заявлених до стягнення пені та 3% річних, оскільки сума заборгованості за електричну енергію заявлена до стягнення складає 2194125,19 грн, тоді як сума пені 12229,55 грн та 3% річних 3057,39 грн, що складає 0,5% та 0,14% від суми заборгованості відповідно. При цьому, 3% річних мають не штрафний, а компенсаційний характер. Отже, нараховані пені та 3% річних по відношенню до суми заборгованості відповідають принципам розумності, справедливості та пропорційності. Також, судом першої інстанції не обґрунтовано яким чином специфіка ринку електричної енергії впливає на обгрунтованість зменшення вказаних нарахувань. Крім того, апелянт відповідно до річної звітності закінчив 2019 рік зі збитком в 1718100,00 грн, тоді як єдиним джерелом фінансування господарської діяльності позивача є грошові кошти, отримані від реалізації електричної енергії, що має оплачувати відповідач.
Також, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/11830/20 в частині задоволення вимоги про стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 2194125,19 грн, пені у розмірі 1000,00 грн, 3% річних у розмірі 1000,00 грн та судового збору у розмірі 33141,18 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, скаржник просив суд відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на Приватну акціонерну компанію НЕК "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов'язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг гарантованого покупця із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Оскільки остання не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем. Матеріали справи не містять доказів недотримання гарантованим покупцем встановленого порядку виконання грошового зобов'язання у спірному періоді, передбаченого чинним законодавством. Крім того, на думку апелянта, виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років відповідно до п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії".
18.01.2021 матеріали справи, разом з апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт" та Державного підприємства "Гарантований покупець", надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/11830/20. Розгляд справи №910/11830/20 призначено на 18.02.2021.
Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишено без руху.
08.02.2021 на адресу суду надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалю Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/11830/20, об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт" та Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/11830/20 в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.02.2021
09.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт", в якій він заперечував проти її задоволення та наголошував на тому, що виконання зобов'язань відповідача з оплатою електричної енергії за «зеленим» тарифом можливе лише за рахунок коштів, отриманих відповідачем за надання ним НЕК «Укренерго» послуги із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Також, на думку відповідача у даній справі наявні всі обставини, що необхідні для зменшення штрафних санкцій, а саме відсутність збитків, понесених позивачем (або відсутність доказів понесення таких збитків), а також відсутність доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення господарської діяльності кредитора, значний розмір неустойки, фінансове становище боржника та значна кількість зобов'язань перед третіми особами.
11.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2021 зазначене клопотання задоволено, вирішено провести судове засідання 18.02.2021 з використанням системи відеоконференцзв'язку.
17.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець", в якому він заперечував проти її задоволення та наголошував на тому, що договір укладений між сторонами є неоспореним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами. Водночас, ані договором, ані чинним законодавством, обов'язок відповідача оплатити придбану електричну енергії не поставлено в залежність від оплати НЕК «Укренерго» гарантованому покупцю послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Крім того, 17.02.2021 також надійшли заперечення позивача на відзив відповідача на апеляційну скаргу, в яких він наголошував, що у даній справі відсутні виняткові обставини, з яким закон пов'язує можливість зменшення суми штрафних санкцій.
18.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача про зупинення провадження у справі, обґрунтована тим, що Конституційним Судом України розглядається справа за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого-четвертого частини другої, частини третьої, частини шостої-дев'ятої, частини дванадцятої-двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої-тридцять третьої статті 9-1, положень статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 №555-IV, положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII. Вказане подання мотивоване тим, що встановлення на законодавчому рівні діючих розмірів «зеленого» тарифу не електроенергію, вироблену на території України та з використанням її природних ресурсів, які є економічно необґрунтованими і покладають на державу невиправдано високі витрати, є грубим порушенням права власності українського народу (ч. 1 ст. 13 Конституції України), суперечить соціальній спрямованості економіки (ч. 4 ст. 13 Конституції України) та завдає шкоди інтересам суспільства (ч. 7 ст. 41 Конституції України).
За таких обставин, на думку заявника, існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення вказаного конституційного провадження, з огляду на те, що питання конституційності зазначених положень закону не може бути вирішено в межах даної справи.
В судовому засіданні 18.02.2021 колегія суддів заслухала представників сторін, представник позивача заперечив проти зупинення провадження у справі. Колегія суддів відмовила в зупиненні провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд має з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Заявником жодним чином не обґрунтовано, а колегією суддів не встановлено обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі та які б унеможливлювали розгляд даної справи до розгляду вищезазначеного подання.
При цьому, колегія суддів враховує, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ч. 2 ст. 152 Конституції України).
Таким чином, навіть у випадку визнання Конституційним Судом України окремих положень Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та Закону України "Про ринок електричної енергії", вказані положення втратять чинність не раніше дня ухвалення такого рішення.
Водночас, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, може бути підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами (п. 1 ч. 3 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 152 Конституції України).
Отже, чинним законодавством передбачено механізм відновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, у випадку завдання їм шкоди у зв'язку з визнанням окремих положень закону неконституційними.
За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено обставин об'єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду вищезазначеного подання Конституційним Судом України, а законом передбачено механізм відновлення прав особи, у випадку завдання їй шкоди положеннями закону, що визнані неконституційними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у зупиненні провадження.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
27.09.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та ТОВ "Єдиний Енергостандарт" (ВАД) укладено договір №15625/01.
Відповідно до пункту 1.1 Договору ТОВ "Єдиний Енергостандарт" зобов'язується продавати, а Державне підприємство "Енергоринок" зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ТОВ "Єдиний Енергостандарт", та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.
30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (далі - виробник за "зеленим" тарифом) укладено додаткову угоду №321/01 до Договору від 27.09.2018 № 15625/01, якою сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 у новій редакції.
Згідно з пунктом 1.1 Договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 за цим Договором виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.
У пункті 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.
Відповідно до пункту 2.3 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Умовами пунктів 2.4, 2.5 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.
Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку та на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 Договору).
Відповідно до пунктів 3.2. 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
У пункті 4.5 Договору встановлено, що Гарантований покупець зобов'язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у позивача електричну енергію.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №1211 від 24.06.2020 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в травні 2020 року, відповідно до якої розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у травні 2020 року, складає 4337390779,22 грн. (без ПДВ).
З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2020 позивач отримав від відповідача електронною поштою акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року від 31.05.2020 з накладеним КЕП відповідача.
05.06.2020 позивач наклав свій КЕП на акт від 31.05.2020 і разом зі своїми зауваженнями направив відповідачу електронним листом. Додатково позивач підписав акт у паперовій формі із своїми зауваженнями, які виклав у листі №73 від 05.06.2020, і направив відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується описом вкладення у конверт від 05.06.2020.
Як вбачається з наведеного акту від 31.05.2020, відповідачем було здійснено купівлю електроенергії у позивача у загальному обсязі 582978 кВт*год на загальну суму 2303765,83 грн. з ПДВ.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору відповідачем було здійснено попередню оплату зазначеного обсягу електроенергії, зокрема 15.05.2020 на суму 35 823,43 грн. з ПДВ та 25.05.2020 на суму 70624,30 грн. з ПДВ.
Крім того, 28.05.2020 між сторонами був підписаний акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за листопад 2019 року від 30.11.2019, згідно якого переплата відповідача перед позивачем за куплену електроенергію у листопаді 2019 року склала 3192,91 грн. Вказану переплату за домовленістю сторін було зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача за куплену у позивача електроенергію у травні 2020 року.
З огляду на те, що доказів сплати повної вартості купленої електроенергії відповідачем не надано, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з останнього на користь позивача 2194125,19 грн боргу.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2802 від 13.12.2019 в Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (нова назва - Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії) внесені зміни, які набрали чинності з 28.12.2019.
Відповідно до п. 10.1 Порядку у новій редакції до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Згідно з п. 10.4 Порядку в новій редакції після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписаний сторонами 31.05.2020.
Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у травні 2020 року, затверджено 24.06.2020.
Таким чином, виходячи з положень Договору та законодавства, остаточний розрахунок за отриману у травні 2020 року електричну енергію відповідач повинен був здійснити у строк до 26.06.2020 (після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці).
Твердження апелянта про те, що факт нездійснення НЕК "Укренерго" своєчасних розрахунків з відповідачем, тоді як вказані платежі є джерелом доходу для розрахунків з продавцями електричної енергії за «зеленим» тарифом, виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем, колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що за спірним договором саме відповідач взяв на себе зобов'язання купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату.
При цьому, ані умовами договору, ані положеннями Порядку, обов'язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії не ставиться в залежність від виконання НЕК "Укренерго" своїх зобов'язань перед гарантованим покупцем.
Таким чином, недодержання своїх обов'язків НЕК "Укренерго" не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань з оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Щодо тверджень апелянта про те, що виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років відповідно до п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", то колегія суддів їх також вважає необґрунтованими.
Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Водночас, на момент розгляду справу жодного нормативного акту щодо відшкодування заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років не прийнято, тож до правовідносин між сторонами мають застосовуватись норми чинного законодавства та договору.
Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 12229,55 грн та 3% річних у розмірі 3057,39 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 27.06.2020 по 13.07.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 4.6 Договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку, гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати.
Суд першої інстанції перевірив наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення пені та 3% річних та дійшов висновку про його обґрунтованість. Водночас, з огляду на ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд зменшив про зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені та 3% річних до 1000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України.
Аналіз вказаних приписів дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19, від 07.11.2019 у справі № 920/437/19, від 04.03.2020 у справі № 908/2634/18, від 28.05.2020 у справі № 909/636/16, від 26.02.2020 у справі № 924/456/19).
При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 917/104/19, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19, від 07.11.2019 у справі № 920/437/19, від 11.02.2020 у справі № 911/867/19, від 25.02.2020 від у справі № 904/2542/19).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку про те, що суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Оцінюючи обґрунтованість зменшення пені та 3% річних до 1000,00 грн, колегія суддів враховує, що відповідач є державним підприємством на якого державою покладено спеціальні обов'язки на ринку електричної енергії, майно підприємства є державною власністю, а Кабінет Міністрів України передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, а також те, що порушення виконання зобов'язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про зменшення розміру пені та 3% річних до 1000,00 грн.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення скасуванню, а апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Судові витрати за апеляційних скарг відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.
Керуючись приписами статей 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний енергостандарт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/11830/20 - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 26.02.2021.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді Є.Ю. Пономаренко
Л.В. Кропивна