вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" лютого 2021 р. Справа№ 910/25057/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
секретар судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 24.02.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" про поворот виконання рішення
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2020
у справі № 910/25057/15 (суддя - Гулевець О.В.)
за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 у справі №910/25057/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
до 1) Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек"
про стягнення 180 536, 57 грн.,-
Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва №910/25057/15 від 14.01.2016 задоволено.
Поновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва №910/25057/15 від 14.01.2016 до виконання.
Видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва №910/25057/15 від 14.01.2016.
Задовольняючи вказану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва №910/25057/15 від 14.01.2016.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 скасувати.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Скаржник стверджує, що стягувач не скористався своїми правами та не подавав скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця до суду та до начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Крім того, стягувач не надав до матеріалів справи поважних обставин та причин, підтверджених належними та допустимими доказами, щодо неможливості звернення до суду із заявою про видачу дубліката наказу Господарського суда міста Києва у справі № 910/25057/15 у відведений Господарським процесуальним кодексом України строк. Стягувачем, в порушення норм господарського процесуального кодексу України, не доведено відповідними письмовими доказами обставини, які б перешкоджали йому дізнатись про стан виконавчого провадження та вжити відповідних заходів у встановлений законом строк.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Як вбачається з матеріалів справи, стягувачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 справу №910/25057/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2020, відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 24.02.2021.
19.02.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" подано заяву про поворот виконання рішення.
23.02.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" подало заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника товариства в інших судових процесах.
Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання та заслухавши думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек", зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16.
Крім того, згідно з положеннями частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені відповідно до закону, статуту, положення (само представництво юридичної особи), або через представника.
Отже, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" не було позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, неможливість такої заміни представника, як і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, до клопотання про відкладення стягувачем не додано жодних доказів на підтвердження таких обставин.
Відтак, наведені стягувачем у заяві про відкладення розгляду справи причини неявки у судове засідання його представника не є поважними.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та відмовляє у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи.
Позиції учасників справи
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" у судовому засіданні 24.02.2021 підтримала заяву про поворот виконання рішення та апеляційну скаргу, просила їх задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 скасувати.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 №910/25057/15 позовні вимоги Приватного акціонерного товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" збитки у розмірі 50 000,00 грн. та 1000, 27 грн. - судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" збитки у розмірі 130 536, 57 грн. та 2 611, 45 грн. - судового збору.
На виконання рішення Господарським судом міста Києва 14.01.2016 видано відповідні накази.
10.12.2020 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" подало до Господарського суду міста Києва заяву про видачу дублікату наказу у справі №910/25057/15.
Разом із заявою про видачу дублікату наказу, заявник просив поновити строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 у справі №910/25057/15 до виконання.
В обґрунтування вказаної заяви, позивач зазначив, що виконавче провадження за наказом № 910/25057/15, виданим Господарським судом міста Києва передано до архіву та знищено без належного виконання, в результаті чого стягувач не може реалізувати своє право на виконання рішення суду.
Суд першої інстанції встановив, що 20.01.2016 стягувач звернувся до Ленінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 № 910/25057/15.
17.03.2016 на рахунок ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшли кошти у розмірі 2 611 грн. 45 коп.
У листі Новокодацького ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.08.2020, в якому повідомлено на запит стягувача, вказано, що згідно із даних автоматизованої системи виконавчого провадження у Новокодацькому ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) наказ Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 №910/25057/15 не перебуває на виконанні та взагалі не надходив.
В подальшому, 01.12.2020 на адресу стягувача надійшов лист від Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №96468 від 25.11.2020, в якому повідомлено, що після надходження від стягувача копії наказу №910/25057/15 від 14.01.2016 Господарського суд міста Києва та перевірки в реєстрі судових рішень встановлено, що державним виконавцем при реєстрації виконавчого документа в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень допущено технічну помилку. Замість вірної назви виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, а саме наказу №910/25057/15 від 14.01.2016 року, який виданий Господарським судом міста Києва, державним виконавцем вказано наказ №910/20057/15 від 14.12.2015, який виданий Господарським судом Дніпропетровської області. Надати більш детальну інформацію про виконавче провадження не має можливості, оскільки відповідно до Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Передані до архіву органу виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання реєстру відправленої кореспонденції складає 1 рік.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва №910/25057/15 від 14.01.2016 задоволено. Поновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва №910/25057/15 від 14.01.2016 до виконання. Видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва №910/25057/15 від 14.01.2016.
Задовольняючи вказану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва №910/25057/15 від 14.01.2016.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виходячи з наступного.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV (у редакції, чинній на момент видачі судового наказу) накази господарських судів можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом
Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV (у редакції, чинній на момент видачі судового наказу) строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби) передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У частині другій статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби) визначено, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Наказ Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 у справі № 910/25057/15 був виданий зі строком пред'явлення до виконання до 14.01.2017.
Таким чином, строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 у справі № 910/25057/15 перервався у зв'язку з пред'явленням стягувачем вказаного наказу до виконання.
05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно з частиною першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
На момент набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII строк пред'явлення наказу суду від 14.01.2016 у справі № 910/25057/15 не сплив, а тому, у даному випадку, підлягають застосуванню приписи пункту 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII та положення статті 12 зазначеного Закону.
Тобто, наказ Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 у справі № 910/25057/15 мав бути пред'явлений до виконання у строк до 04.01.2019.
При цьому, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (стягувач) звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - 10.12.2020, тобто поза межами встановленого строку для пред'явлення наказу до виконання, мотивуючи це тим, що після пред'явлення означеного наказу господарського суду до органів державної виконавчої служби виконавчий документ на адресу товариства не повертався, виконавче провадження за наказом № 910/25057/15 передано до архіву та знищено без належного виконання, в результаті чого стягувач не може реалізувати своє право на виконання рішення суду.
Пунктом 19.4 "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до частини 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Водночас, поважною причиною визнається така обставина, яка є об'єктивно непереборною та пов'язаною з дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
У даному випадку поважність пропуску строку пред'явлення наказу до виконання пов'язується стягувачем із здійсненням технічної помилки державного виконавця у назві суду та номеру наказу та із необізнаністю стягувача про передачу виконавчого провадження за наказом № 910/25057/15 до архіву та знищенням без належного виконання.
Питання щодо поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання (у розумінні частини першої статті 329 Господарського процесуального кодексу України), тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливили або істотно утруднювали своєчасне пред'явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; при цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягував мав реальну можливість пред'явити відповідний наказ до виконання.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 917/1431/14 та від 11.12.2019 у справі №904/10099/13.
Колегія суддів зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" після пред'явлення наказу до виконання (20.01.2016) та до 03.08.2020 (отримання листа від державної виконавчої служби), тобто більше ніж 4 роки не вчиняло жодної дії для з'ясування стану виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу.
Враховуючи, що стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката наказу та поновлення строку на пред'явлення останнього до виконання лише у 2020 році, тому колегія суддів дійшла висновку що вказане прострочення є таким, що відбулося з порушенням строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до частини восьмої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відтак, стягувач мав можливість звернутися до державної виконавчої служби для з'ясування стану виконання означеного наказу та звернутися до суду за отриманням дублікату цього наказу у разі його втрати, без будь-яких суттєвих перешкод, проте стягувач не скористався наданими йому правами.
Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів вжиття Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" заходів з реалізації у повному обсязі своїх прав у виконавчому провадженні, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", зокрема знайомитися з матеріалами виконавчого провадження з метою з'ясування причин тривалого невиконання означеного наказу суду, чому не було об'єктивних перешкод чи обставин, які б це унеможливлювали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що товариством не наведено обставин, які підтверджують поважність причин пропуску строку пред'явлення означеного наказу до виконання.
Таким чином, товариством як стороною, яка є зацікавленою особою у відновленні своїх порушених прав, допущена недбалість в питанні контролю за ходом виконавчого провадження, що й призвело до суттєвого пропуску строку для повторного пред'явлення означеного наказу до виконання з причин, які судом апеляційної інстанції не визнаються поважними.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 у справі №910/25057/15. Отже, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 підлягає скасуванню.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" про поворот виконання рішення, колегія суддів зазначає наступне.
У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011 у справі № 1-25/2011 зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав, у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Згідно із частиною 1 статті 333 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Колегія суддів вказує, що поворот виконання застосовується лише у разі скасування рішення. Оскільки рішення в даній справі скасовано не було, а скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу про видачу дублікату наказу, тому підстави для задоволенні заяви про поворот виконання рішення відсутні.
Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі № 910/25057/15 підлягає задоволенню. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі № 910/25057/15 слід скасувати. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" про поворот виконання рішення слід відмовити.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 280, 281-284, 333 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі № 910/25057/15 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі № 910/25057/15 скасувати.
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 у справі №910/25057/15 відмовити.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" про поворот виконання рішення відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек" (49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, 11, код ЄДРПОУ 20227697) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №910/25057/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 25.02.2021.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім