вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" лютого 2021 р. Справа№ 927/783/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Фесенко О.М., довіреність № 48 від 20.08.2020
від відповідача: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Камвольно-суконна компанія "Чексіл",
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11 листопада 2020 року (повний текст складено 11.11.2020 р.)
у справі № 927/783/20 (суддя Белов С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова"
до Приватного акціонерного товариства "Камвольно-суконна компанія "Чексіл"
про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 1 270 336,90 грн., -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. ТОВ фірма "Технова" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом у якому просило стягнути з ПрАТ "КСК "Чексіл" 1 270 336,90 грн. боргу за поставлену теплову енергію (а.с. 1-7).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неоплатою відповідачем донарахованої йому у січні 2020 року вартості спожитої теплової енергії упродовж жовтня-грудня 2018 року у відповідності до діючих тарифів за Договором № 1823 "П" від 01.12.2015.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11 листопада 2020 у справі № 927/783/20 позов задоволено повністю (а.с.156-163).
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1 ПрАТ "Камвольно-суконна компанія "Чексіл" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у період з 28.10.2018 р. по 31.12.2018 р. враховуючи роз'яснення Конституційного Суду України, мають бути застосовані тарифи на теплову енергію для категорій споживачів "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації" відповідно до Постанови НКРКЕП №404, а не Постанови НКРКЕП №239.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що перерахунок здійснено ним на виконання постанови НКРЕКП №2542 відповідно до тарифів встановлених постановою НКРЕКП №239 від 27.02.2018.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2020 року, матеріали судової справи № 927/783/20 разом з апеляційною скаргою ПрАТ "Камвольно-суконна компанія "Чексіл" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 апеляційну скаргу ПрАТ "Камвольно-суконна компанія "Чексіл" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2020 у справі № 927/783/20 залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків апеляційної скраги.
6.3. ПрАТ "Камвольно-суконна компанія "Чексіл" звернулось з про усунення недоліків.
6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 поновлено ПрАТ "Камвольно-суконна компанія "Чексіл" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2020 у справі № 927/783/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Камвольно-суконна компанія "Чексіл" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11 листопада 2020 року у справі №927/783/20 та повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи відбудеться 02.02.2021.
6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 р. розгляд справи відкладено на 23.02.2021 р. в т.ч. у зв'язку з неявкою представника відповідача.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. У судовому засіданні 23.02.2021 р. представник позивача надав пояснення, у яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
7.2. Відповідач у судове засідання 23.02.2021 р. явку свого представника не забезпечив, про причини неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за ідентифікатором 0411633583714.
7.3. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
7.4. Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.
7.5. Враховуючи викладене, а також те, що неявка у судове засідання 23.02.2021 р. є другою неявкою відповідача колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. 01.12.2015 року між ТОВ фірма "Технова" та ПрАТ "КСК "Чексіл" укладено договір № 1823 "П" на постачання теплової енергії у вигляді пари (а.с. 8-14).
8.2. В п. 11.1 Договору передбачено, що цей Договір починає діяти з 01.12.2015 року і діє в частині постачання теплової енергії до 31.12.2016 р. включно, а в частині здійснення розрахунків до їх повного проведення. У випадку, якщо протягом двадцяти календарних днів до моменту закінчення дії цього Договору (в частині поставки теплової енергії), жодна із Сторін не заявить письмову вимогу про припинення його дії, цей Договір продовжує свою дію на кожний наступний рік на тих самих умовах.
8.3. Матеріали справи не містять доказів припинення дії договору, отже станом на дату пред'явлення позову Договір діє.
8.4. Відповідно до умов Договору Постачальник взяв на себе зобов'язання відпускати Споживачеві теплову енергію у вигляді пари, а Споживач зобов'язаний оплатити прийняту теплову енергію за встановленими цінами в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
8.5. Згідно п. 2.1. Договору теплова енергія постачається Споживачу згідно з переліком об'єктів, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору у вигляді пари на технологічні потреби (протягом року).
8.6. Пунктом 5.1. Договору встановлено, що облік спожитої Споживачем теплової енергії у вигляді пари, температура та тиск пари проводиться за приладами обліку встановленими на магістральному паропроводі Споживача.
8.7. Відповідно до п. 6.1., 6.4. Договору Розрахунковим періодом є календарний місяць. Всі остаточні розрахунки здійснюються Споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.
8.8. У відповідності до п. 6.2. Договору розрахунки Споживача з Постачальником за теплову енергію здійснюються наступним чином: а) за відпущену теплову енергію у вигляді пари - за 1 Гкал відпущеної теплової енергії згідно параметрів пари на вузлі обліку Споживача по діючим тарифам, які встановлені відповідними органами влади; б) за втрати тепла на парових мережах, які знаходяться на балансі Споживача у кількості 1,082 Гкал/міс та витрати тепла на прогрівання та пуск паропроводу, якщо він виконується за заявкою Споживача; в) за кількість конденсату, який не був повернутий у межах договірних норм, Споживач сплачує його вартість у розрахунковому періоді по 23,0 грн. (без ПДВ) за одну тону. Вартість тони неповернутого конденсату переглядається за ініціативою Постачальника у разі зміни вартості складових для виробництва обезсоленої води.
8.9. Споживачу щомісяця до 5 числа місяця, що слідує за розрахунковим, надаються Акти прийому-передачі теплової енергії та рахунок на оплату за відпущену теплову енергію. Один примірник оформленого належним чином Акту Споживач повертає Постачальнику не пізніше 10 числа поточного місяця. В разі неповернення акту прийому-передачі теплової енергії Споживачем в 5-ти денний термін, акт вважається погоджений Сторонами в повному обсязі (п. 6.5. Договору).
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
9.1. Позивач має статус суб'єкта природної монополії та провадить діяльність, ліцензування якої здійснює НКРЕКП.
9.2. Позивач на виконання умов Договору поставив Відповідачу теплову енергію у вигляді пари у період з жовтня по грудень 2018 року (а.с. 26-28).
9.3. Постанова № 239 прийнята 27.02.2018, однак набрала чинності 28.10.2018 (з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" від 27.10.2018 № 202).
9.4. При цьому, Постанова № 404 прийнята 14.06.2018 та набрала чинності 16.08.2018 (з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" від 15.08.2018 № 152).
9.5. Разом з тим, незалежно від моменту набрання чинності, Постанова № 404 прийнята після Постанови № 239.
В зв'язку з чим, у період з 28.10.2018 по 31.12.2018 ТОВ фірма "Технова" застосовувало тарифи на теплову енергію для категорій споживачів "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації" відповідно до Постанови № 404.
9.6. 26.11.2019 р. НКРЕКП винесла постанову № 2542 "Про накладення штрафу на TOB фірма "Технова" за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання" (надалі - "Постанова НКРЕКП №2542") та зобов'язано позивача здійснити перерахунок для категорій споживачів "бюджетні організації", "інші споживачі", "релігійні організації" не донарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28.10.2018 по 31.12.2018, про що повідомити НКРЕП з наданням підтверджуючих документів (а.с.48-53). Доказів скасування вказаної постанови, - до матеріалів справи не надано.
9.7. В січні 2020 року на виконання вимог постанови НКРЕКП № 2542 від 26.11.2019 позивач здійснив донарахування за жовтень - грудень 2018 за спожиту теплову енергію у вигляді пари у відповідності до діючих тарифів, встановлених постановою НКРЕКП № 239 від 27.02.2018 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" та Постановою НКРЕКП № 404 від 14.06.2018 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" з 28.10.2018р. по 31.12.2018р. (включно) у відповідності до тарифів для потреб інших споживачів (крім населення) затверджених Постановою НКРЕКП № 239 від 27.02.2018р. для потреб інших споживачів (крім населення) 1993,13 грн/Гкал (без ПДВ)у розмірі 1270336,90 грн., на яку виставив позивачу рахунок від 31.01.2020 та направив його листом від 17.06.2020 (а.с. 21-23, 24, 32).
9.8. У рішенні Конституційного Суду України від 03.10.1997р. № 4-зп, вказано, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
9.9. Частиною сьомою статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено, що рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, а також рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр", якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення.
9.10. Таким чином, постанова НКРЕКП від 14.06.2018 № 404, яка набрала чинності та відповідно діяла в часі раніше (із 16.08.2018), була автоматично скасована з набранням чинності постанови НКРЕКП від 27.02.2018 № 239 (із 28.10.2018), а отже не діяла саме із 28.10.2018.
9.11. На виконання постанови НКРЕКП № 2542 у січні 2020 позивачем здійснено відповідачу перерахунок за жовтень - грудень 2018 року за спожиту теплову енергію у вигляді пари за період з 28.10.2018р. по 31.12.2018р. (включно) у відповідності до тарифів для потреб інших споживачів (крім населення) затверджених Постановою НКРЕКП № 239 від 27.02.2018р. для потреб інших споживачів (крім населення) з розрахунку 1993,13 грн./Гкал (без ПДВ)
9.12. Загальна вартість донарахування за поставлену позивачем Відповідачу теплову енергію у вигляді пари за період з 28.10.2018 по 31.12.2018 (включно) становить 1270336,90 грн.
9.13. Нарахування з постачання теплової енергії у вигляді пари відповідачу, в тому числі в частині здійсненного позивачем у січні 2020 року перерахунку за спожиту ПрАТ "КСК "Чексіл" теплову енергію у вигляді пари у період з 29.10.2018 р. по 25.12.2018 р. згідно Постанови НКРЕКП № 2542 від 26.11.2019 р., позивач проводив виключно у порядку, встановленому чинним законодавством України, та за тими тарифами на теплову енергію, які встановлені обов'язковими до виконання Постановами НКРЕКП, з урахуванням того, що до вказаних дій його було зобов'язано постановою НКРЕКП № 2542.
9.14. В січні 2020 року позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №01823ПДН від 31.01.2020 та разом з рахунком-фактурою надіслано акт прийому-передачі від 31.01.2020 на суму донарахування за жовтень-грудень 2018 року, які були направлені рекомендованим листом 26.02.2020 та повторно направлені на адресу відповідача цінним листом з описом 17.06.2020.
9.15. Кількість спожитої Відповідачем теплової енергії у вигляді пари за вказаний період підтверджується підписаними представниками обох сторін та засвідчені печатками сторін актами прийому - передачі від 31.10.2018, 30.11.2018 та 31.12.2018. Зауваження та заперечення відсутні.
9.16. Доказів здійснення відповідачем оплати позивачу донарахованої у січні 2020 року відповідно до Постанови НКРЕКП № 2542 вартості спожитої теплової енергії упродовж жовтня-грудня 2018 року - до матеріалів справи не надано.
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази оплата відповідачем донарахованої йому у січні 2020 року вартості спожитої теплової енергії упродовж жовтня-грудня 2018 року у відповідності до діючих тарифів за Договором № 1823 "П" від 01.12.2015, вартість якої позивачем розраховано правильно.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів зазначає про безпідставність тверджень відповідача про необхідність застосування до спірного періоду тарифів на теплову енергію для категорій споживачів "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації" відповідно до Постанови НКРКЕП №404 (якою встановлено тариф по якому Відповідач оплачував вартість теплової енергії отриманої від Позивача) з огляду на те, що положення ч. 7 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" пов'язують момент набрання чинності постановами НКРЕКП якими встановлюються відповідні тарифи саме з визначенням "офіційне опублікування".
При цьому, прийнята 27.02.2018 постанова № 239 у п. 2. Містить інформацію про те, що ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр".
Опублікування цієї постанови відбулось в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" від 27.10.2018 № 202, з огляду на що вказана постанова набрала чинності 28.10.2018 (з дня, наступного за днем її опублікування).
Натомість прийнята 14.06.2018 Постанова № 404 набрала чинності 16.08.2018 (з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" від 15.08.2018 № 152).
При цьому у рішенні Конституційного Суду України від 03.10.1997р. № 4-зп, на яке посилається відповідач, вказано, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Вказане у сукупності свідчить про те, що постанова НКРЕКП від 14.06.2018 № 404, яка діяла в часі раніше (із 16.08.2018), була автоматично скасована з набранням чинності постанови НКРЕКП від 27.02.2018 № 239 (із 28.10.2018), а отже не діяла саме із 28.10.2018.
При цьому, перерахунок за спожиту теплову енергію у вигляді пари за період з 28.10.2018р. по 31.12.2018р. (включно) у відповідності до тарифів для потреб інших споживачів (крім населення) затверджених Постановою НКРЕКП № 239 від 27.02.2018р. для потреб інших споживачів (крім населення) з розрахунку 1993,13 грн./Гкал (без ПДВ) здійснювався позивачем на виконання постанови НКРЕКП №2542, яка є чинною та у встановленому законом порядку не скасована.
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:
12.1. Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем права позивача на своєчасну оплату донараховної вартості спожитої теплової енергії.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
13.2. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили (ст. 11 ГПК України).
13.3. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).
13.4. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 74 ГПК України).
13.5. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
13.6. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
13.7. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України).
13.8. Тариф (ціна) на теплову енергію, яку Позивач постачає за Договором Відповідачу є державною регульованою ціною, яка запроваджується органом виконавчої влади, відповідно до його повноважень у встановленому законодавством порядку (ч. 3 ст. 189, ст. 191 ГК України).
13.9. Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (надалі - "Закон про ціни") передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
13.10. Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін (ч. 3 ст. 12 Закону про ціни).
13.11. Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - "Регулятор / НКРЕКП"), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
13.12. Згідно ст. 3 ч. 2 п. 2 - 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом. Згідно ст. 3 ч. 3 п. 6 Закону основними завданнями Регулятора є реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
13.13. У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
13.14. Абзацом 7 ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що до повноважень НКРЕКП належить, серед іншого, встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
13.15. Абзацом 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про природні монополії" зазначено, що суб'єкти природних монополій зобов'язані дотримуватися, зокрема, встановленого порядку ціноутворення, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій.
13.16. Згідно абзацу 1, 2 ст. 8 Закону України "Про природні монополії" предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій є в тому числі і ціни (тарифи) на товари, що виробляються / реалізуються суб'єктами природних монополій.
13.17. Рішення (постанови, розпорядження) Регулятора / НКРЕКП є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (ч. 9 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг").
13.18. Статтею 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП, серед іншого, приймає обов'язкові до виконання рішення (постанови, розпорядження) з питань, що належать до його компетенції.
13.19. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення (п. 5 ч. 4 ст. 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг").
13.20. Згідно із п. 7 ч. 4 ст. 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП вправі за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
13.21. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - "енергію") споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму а використання (ч. 1 ст. 275 ГК України).
13.22. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами (ч. 5 ст. 275 ГК України).
13.23. Одним із основних обов'язків споживача теплової енергії, серед іншого, є додержання вимог договору (ст.24 Закону України "Про теплопостачання").
13.24. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією (ч. 6 ст. 19, ч. 4 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання").
13.25. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законною, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтоване, - прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11 листопада 2020 року у справі №927/783/20 підлягає залишенню без змін.
14.3. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Камвольно-суконна компанія "Чексіл" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11 листопада 2020 року у справі №927/783/20 задоволенню не підлягає.
15. Розподіл судових витрат:
15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Камвольно-суконна компанія "Чексіл" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11 листопада 2020 року у справі №927/783/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11 листопада 2020 року у справі №927/783/20 залишити без змін.
3. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Камвольно-суконна компанія "Чексіл".
4. Справу №927/783/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 24.02.2021 р.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова