справа № 361/1016/21
провадження № 2-з/361/39/21
26.02.2021
26 лютого 2021 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
установив:
У лютому 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», третя особа: державний реєстратор виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко Ольга Володимирівна про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Одночасно, позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» та уповноваженим товариством особам здійснювати дії щодо примусового входження в будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається із заявлених позовних вимог, предметом оскарження є дії державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради, вчинені в процесі прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 листопада 2020 року, індексний номер 550000828, яким було проведено державну реєстрацію права власності шляхом внесення до нього запису про право власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції».
Таким чином, внаслідок реєстрації такого рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» стало власником вказаного вище будинку, а отже за вказаним Фактом набуло усіх правомочностей власника, якими є право володіння, користування та розпорядження нерухомістю за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами у справі виник спір немайнового характеру з приводу будинку, належного позивачу на праві власності до моменту здійснення ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» позасудового звернення стягнення на нього, як на предмет іпотеки.
У своїй заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову, в тому числі шляхом накладення арешту на спірний іпотечний будинок, обґрунтовується необхідністю нівелювання реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Своєчасне невжиття заходів по забезпеченню позову може стати перешкодою для належного та повного захисту і відновлення порушених цивільних прав, оскільки, вказане домоволодіння на даний момент може бути безперешкодно відчуженим на користь третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», відомості про якого як про власника внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначений вид забезпечення позову, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст.ст. 149, 153 ЦПК, ст.ст. 260, 261, 354 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» та уповноваженим товариством особам здійснювати дії щодо примусового входження в будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані про сторони:
Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», код ЄДРПОУ 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7.
Третя особа: державний реєстратор виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко Ольга Володимирівна, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15
Копію ухвали направити для виконання Броварському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя В.С.Сердинський