Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/2048/21
1-кс/357/404/21
25 лютого 2021 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,розглянувши клопотання власника майна ОСОБА_2 про скасування арешту на майно,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на автомобіль.
Клопотання мотивоване тим, що 04.12.2020 року слідчим суддею Таращанського районного суду Київської області, за поданням слідчого СВ Таращанського ВП Миронівського РВ ГУ НП в Київській області, винесено ухвалу про накладення арешту на автомобіль марки «Volkswagen Polo» державний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, 1997 року випуску, який належить ОСОБА_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на вказаний транспортний засіб.
Зазначив, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно присутнім не був, оскільки не був повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання, ухвалу про накладення арешту на майно отримав лише 27.01.2021 року.
На даний час проведені технічні судові експертизи автомобіля, а тому вважає, що відсутня необхідність подальшого арешту на вилучені речі, є всі підстави для скасування арешту та вважає за необхідне передати йому, як власнику майна, автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на особисте відповідальне зберігання з метою убезпечення псування, втрати вартості та крадіжки частин з автомобіля.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, арешт на автомобіль марки «Volkswagen Polo» державний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, 1997 року випуску та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на вказаний транспортний засіб було накладено ухвалою слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 04.12.2020 року
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03.06.2016 N 5, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт.
Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз. 1 п. 13 Листа «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слід звернути увагу, що клопотання про скасування ухвали про накладення арешту на майно розглядається слідчим суддею, судом (під час судового розгляду), який виніс ухвалу про накладення такого арешту.
Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у гл. 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених розд. 1 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів". Вони безпосередньо грунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Таким чином, звертаючись в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна до іншого суду ніж той, який постановив ухвалу про накладення арешту на майно, власник майна ОСОБА_2 порушив правила підсудності.
Оскільки арешт на автомобіль марки «Volkswagen Polo» державний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, 1997 року випуску, який належить ОСОБА_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на вказаний транспортний засіб було накладено ухвалою слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 04.12.2020 року, згідно роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, таке клопотання розглядає суд, який постановив ухвалу про накладення арешту.
Вказане узноджується з позицією Апеляційного суду м. Києва, викладеною в справі N 11-cc/796/3460/2018 від 10 липня 2018 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у разі, якщо положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження за ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи з засади кримінального судочинства, такої як законність, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про скасування арешту майна повернути заявнику.
Керуючись ч. 6 ст. 9, ст. 131, ст. 147, ст. 174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного на автомобіль марки «Volkswagen Polo» державний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, 1997 року випуску та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на вказаний транспортний засіб - повернути ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1