Справа № 296/1571/21
2-з/296/36/21
Іменем України
25 лютого 2021 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Шалота К.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №296/1571/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування квартири -
І. СУТЬ ЗАЯВИ
1.1. 23.02.2021 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із позовом до ОСОБА_2 (далі також - відповідач), в якому просила розірвати договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між сторонами 13.03.2020.
1.2. Разом з позовною заявою позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
1.3. Подана заява обґрунтовувалась тим, що позивач звернулась до суду із позовом про розірвання договору дарування вказаної квартири та посилаючись на те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можливе відчуження вказаного нерухомого майна.
ІІ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
2.1. Відповідно до частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
2.2. Згідно із частиною третьою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
2.3. Відповідно до частини першої статті 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема у спосіб накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
2.4. За змістом частини першої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
2.5. Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
ІІІ. РОЗ"ЯСНЕННЯ ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
3.1. Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 надані наступні роз'яснення щодо застосування інституту забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
ІV. МОТИВИ СУДУ
4.1. Зміст позовної заяви свідчить про те, що між сторонами виник спір з приводу розірвання договору дарування квартири АДРЕСА_1 .
4.2. У поданій заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та вказує, що у випадку невжиття такого заходу може бути утрудненим подальше виконання рішення суду у справі.
4.3. Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
4.4. Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 490/3925/19 вказав, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
4.5. Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено наявність обставин, які б могли свідчити про дійсну (реальну), а не ілюзорну можливість вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а викладені в заяві посилання є лише непідтвердженими припущеннями позивача.
4.6. За таких обставин суд не вбачає наявності фактичних та правових підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі №296/1571/21.
Керуючись статтями 149-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №296/1571/21 шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя К. В. Шалота