Справа № 278/320/21 Провадження №1-в/278/24/21
Іменем України
26 лютого 2021 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря с/з - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника Житомирського РВ філії ДУ "Центр пробації" у Житомирській області - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі подання начальника Житомирського РВ філії ДУ "Центр пробації" у Житомирській області ОСОБА_5 про звільнення від призначеного покарання після закінчення іспитового строку
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стара Олександрівка, Червоноармійського району, Житомирської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 червня 2019 року за ч.1 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України з іспитовим строком на один рік шість місяців, -
03 лютого 2021 року до суду надійшло подання начальника Житомирського РВ філії ДУ "Центр пробації" у Житомирській області ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання після закінчення іспитового строку, в якому зазначає, що останнього було засуджено вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 червня 2019 року за ч.1 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України з іспитовим строком на один рік шість місяців.
У поданні ставиться питання про звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання після закінчення іспитового строку, оскільки за час перебування на обліку в Житомирському РВ філії ДУ "Центр пробації" у Житомирській області засуджений зарекомендував себе з позитивної сторони, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, порушень громадського порядку не допускав, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, компрометуючих матеріалів не надходило, обов'язки, які на нього покладені судом виконав.
Представник Житомирського РВ філії ДУ "Центр пробації" у Житомирській області в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву з проханням слухати справу без її участі, подання про звільнення від покарання підтримала.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з прохання слухати справу без його участі, проти задоволення подання заперечував.
Засуджений ОСОБА_6 до суду не з'явився не повідомивши причину неявки. Про час і день розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку.
Суд, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, прийшов до наступного.
Згідно з ч.1 ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 червня 2019 року за ч.1 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України з іспитовим строком на один рік шість місяців (а.с.2-3).
29 липня 2019 року ОСОБА_6 взятий на облік Житомирського РВ філії ДУ "Центр пробації" у Житомирській області (а.с.5 особової справи №46/2019).
З порядком та умовами відбування покарання ОСОБА_6 ознайомлений 06 листопада 2019 року, де йому було роз'яснено порядок відбування покарання та виконання обов'язків, які були покладені на нього вироком суду, що передбачені ст.ст.75, 76 КК України.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 03 січня 2020 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривня (а.с.160 особової справи №46/2019).
Згідно повідомлення т.в.о.начальника Житомирського ВП Житомирського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 від 26 квітня 2020 року вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25 квітня 2020 року перебуває в розшуку (а.с.161 особової справи №46/2019).
Окрім того судом встановлено, що на розгляді Житомирського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України (а.с.162 особової справи №46/2019).
Відповідальність осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням регламентована у ст.166 КВК України, ЗУ "Про пробацію", де зокрема передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. При цьому, як зазначено у ч. 3 ст. 166 КВК України, невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Ця норма конкретизована у підп.5.3 п.5 розділу ІV «Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої спільним наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України за №270/1560 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.01.2004 року за №16/8615, де визначено, що якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання. Як зазначено у підп.5.4 цього ж пункту, невиконанням обов'язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов'язків, які було покладено на неї судом.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7 встановлено, що згідно з ч.2 ст.78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Відповідно до ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно п.8 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішити питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Однак, вивчивши матеріали даного подання та особову справу засудженого, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_8 незважаючи на проведені з ним профілактичні бесіди, спрямовані на недопущення вчинення ним порушень, скоїв нові кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України перебуваючи під іспитовим строком та з 25 квітня 2020 року перебуває в розшуку.
Основною метою іспитового строку є виправлення засудженої особи, про що може свідчити процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженої особи та створюють готовність до самокерованої правової слухняної поведінки.
За таких обставин, суд вважає, що засуджений ОСОБА_6 ухилявся від виконання обов'язків, покладених на нього вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 червня 2019 року, що підтверджується скоєними ним новими кримінальними правопорушенням під час перебування під іспитовим строком, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а відтак подання про звільнення від відбування покарання в зв'язку з закінченням іспитового строку не підлягає задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розгляд подання про звільнення від відбування покарання в зв'язку з закінченням іспитового строку у відношенні ОСОБА_6 є передчасним та неприпустимим, тому у задоволенні подання повинно бути відмовлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.78 КК України, ст.ст.537-539 КПК України, суд,-
В задоволенні подання начальника Житомирського РВ філії ДУ "Центр пробації" у Житомирській області ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання після закінчення іспитового строку відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1