Справа № 165/1283/20
Провадження № 2-а/165/1/21
17 лютого 2021 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі
головуючого судді Ушакова М.М.,
з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в залі суду в м. Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 06 травня 2020 року поліцейським СРПП №3 Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, лейтенантом поліції Гірником В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 414838, згідно якої позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач із зазначеною постановою не згідний із наступних підстав. 06 травня 2020 року о 11.04 годині позивач прямував у с.Тудорковичі, керуючи автомобілем ФОРД КУГА, номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_1 було зупинено поліцейським СРПП Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, лейтенантом Гірником В.В. та повідомлено, що ним було порушено вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Позивач категорично заперечив свою вину у порушенні ПДР та, наполягав надати докази вчинення ним даного порушення та врахувати ці докази при винесенні постанови. Він вказував, що виконав вимоги знаку та зупинився перед знаком 2.2. та додав, що працівник поліції взагалі не міг побачити чи виконав він вимоги знаку, оскільки перевіряв у зустрічного автомобіля документи і знаходився до нього спиною. Вказує, що працівник поліції перебував сам на посту. На законну вимогу надати будь-які докази вчинення позивачем правопорушення з метою їх врахування при розгляді справи, поліцейський повідомив, що у нього такі відсутні, а лише вказав, що єдиним його доказом є особисто його свідчення. Зазанчає, що записи з боді-камери відсутні, свідків даного правопорушення не має, інших будь-яких доказів не має, про що свідчить прочерк у графі «до постанови додаються» та пояснення позивача в протоколі. Крім того позивач вказував на те, що даний знак 2.2. встановлений з порушенням, оскільки перед ним не встановлено знак 2.1. із табличкою 7.1.2. і що ці порушення при встановленні знаку можуть призводити до можливих порушень іншими водіями. Щодо відсутності знаку 2.1. та таблички до нього 7.1.2. інспектор повідомив, що вони дійсно відсутні, але на його думку це не є порушенням. Зауважив, що працівники поліції порушили право позивача на надання пояснень, оскільки не дали йому можливість висловити свої доводи і заперечення на обґрунтування невинуватості у вчиненні даного адміністративного правопорушення. В приєднанні моїх пояснень до постанови на окремому аркуші позивачу було відмовлено інспектором. Оскільки в бланку постанови не має відповідного місця для висловлення докладних заперечень, то відповідно позивачем не було їх зазначено в повному обсязі.. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 414838 від 06 травня 2020 року винесену поліцейським СРПП №3 Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, лейтенантом поліції Гірником В.В. про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
До проведення судового засідання позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.
Представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву не подав. Про причини неявки до суду не повідомив.
За таких обставин суд розглянув позов у передбаченому ч.3 ст.194 КАС України порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Як вбачається з копії постанови серії БАА № 414838 від 06 травня 2020 року на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно із ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку відповідачем при винесені постанови не було заслухано і враховано пояснень позивача, тому виникає сумнів щодо об'єктивності та правомірності винесеної щодо позивача постанови.
Відповідно до ч. 1,3,4, ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Як зазначено в ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.
Відповідно до ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що поліцейський СРПП №3 Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Гірник В.В. приймаючи рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України, не прийняв до уваги вимоги ст.268 КУпАП та не з'ясував всіх фактичних обставин справи, чим порушив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Позивач заперечує свою причетність до вчинення даного правопорушення. Відповідачем суду не надано відзиву на позов, не надано інших належних та допустимих доказів, які б вказували на доведеність вини позивача, зокрема: матеріали адміністративної справи не містять фіксації події даного правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач - Головне управління національної поліції у Львівській області, яке є суб'єктом владних повноважень, не надало суду жодних доказів, які підтверджували б правомірність винесеної постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому відповідачем не було надано суду жодних заперечень та доказів на спростування позовних вимог позивача.
За таких обставин твердження позивача про незаконність винесеного відповідачем рішення заслуговують на увагу.
Отже, з врахуванням проаналізованих доказів і відповідних норм законодавства суд приходить до висновку, що наявність складу правопорушення в діях позивача достатніми і допустимими доказами не доведена.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не враховано всіх фактичних обставин справи і вважає за необхідне скасувати вищезазначену постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 3, 9, 72, 73, 77, 19, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову серії БАА № 414838 від 06 травня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн., і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії через Нововолинський міський суд Волинської області.
Головуючий суддя підпис М.М. Ушаков