Справа № 161/1945/21
Провадження № 3/161/1349/21
25 лютого 2021 року суддя Луцького міськрайонного суду Кирилюк В.Ф., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , місце служби: військова частина НОМЕР_1 , стрілець І відділення 3 патрульного взводу 1 патрульної роти, молодший сержант, -
- за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23 січня 2021 року о 14:00 год. молодший сержант ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 у нетверезому стані в умовах особливого періоду, чим порушив ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вищевказаному правопорушенні визнав, щиро розкаявся, просив суворо не карати. Просив суд на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від відповідальності
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена в суді і підтверджується його власними поясненнями, протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НГ № 001796 від 24.01.2021 року та іншими матеріалами справи.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що своїми діями, ОСОБА_1 вчинив появу військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Отже, враховуючи особу правопорушника, який є молодого віку, вперше притягується до адміністративної відповідальності, має статус учасника бойових дій, не перебував в наряді з охорони громадського порядку в нетверезому стані (відразу був відсторонений), характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, суд приходить до висновку про малозначність вчиненого правопорушення, оскільки ним не завдано шкоди суспільним інтересам, правам та свободам інших осіб та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що попереджувальних цілей щодо ОСОБА_1 можливо досягти без застосування засобів адміністративного впливу та із застосуванням такого виховного заходу, як усне зауваження, який буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 КУпАП,суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 3 ст. 172-20 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП звільнити останнього від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Кирилюк В.Ф.