Справа № 159/389/21
Провадження № 2/159/422/21
25 лютого 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,
за участю секретаря Шокот С.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення змісту заповіту,
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_3 . ОСОБА_3 заповіла належний їй житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку в с. Облапи Ковельського району Волинської області позивачу. Заповіт посвідчено 29.09.1998 секретарем Облапської сільської ради народних депутатів Ковельського району Волинської області, зареєстрований в реєстрі за № 54. Позивач зазначає, що до складу спадкового майна, крім житлового будинку, увійшли також земельні ділянки для ведення (розширення) особистого підсобного господарства, загальними площами 0,2974 га., 2,0034 га. та 0,4256 га., які розташовані на території Облапської сільської ради Ковельського району. Позивач прийняла спадщину після ОСОБА_3 . Нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення (розширення) особистого підсобного господарства, загальними площами 0,2974 га., 2,0034 га. та 0,4256 га., які розташовані на території Облапської сільської ради Ковельського району, оскільки зазначене майно, на її думку, не охоплене змістом заповіту. Позивач просила витлумачити зміст заповіту.
Відповідач позов визнав повністю.
Позов обґрунтований і його слід задовольнити.
Відповідно до ст.1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст.213 ЦК України.
Згідно ч.1-3 ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Оскільки правочином відповідно до українського законодавства є дія особи, що спрямовується на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, необхідність тлумачення змісту правочинів виникає у випадках нечіткого виявлення волі сторонами. У таких випадках необхідно встановити дійсні наміри сторін. Це означає, що суб'єкт тлумачення повинен встановити загальне для усіх сторін значення слів і понять (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі №755/7730/16-ц).
Виходячи із зазначених правових норм, тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов: зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача та наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.
Об'єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст.
Судом встановлено, що заповіт від 29.09.1998 не ускладнений неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових відносин, з його змісту чітко вбачається воля заповідача ОСОБА_3 передати позивачу в порядку спадкування об'єкти заповідального розпорядження: житловий будинок та належні їй земельні ділянки.
При цьому, в заповіті відсутня конкретизація поняття «земельної ділянки».
З огляду на те, що вказані неточності у заповіті перешкоджають спадкоємцю реалізувати свої спадкові права, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і заповіт від 29.09.1998 підлягає тлумаченню.
Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1256, 213 ЦК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Витлумачити заповіт від 29 вересня 1998 року, який складений ОСОБА_3 та посвідчений секретарем Облапської сільської ради народних депутатів Ковельського району Волинської області Шевчук С.П., зареєстрований в реєстрі за № 54, наступним чином:
« ОСОБА_3 , що мешкала в селі Облапи Ковельського району Волинської області на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким заповіла дочці ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними спорудами, хлів і всі інші прибудови до нього та усі належні їй на день смерті земельні ділянки».
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий:С. Л. Панасюк