23 лютого 2021 року
м. Харків
справа № 619/89/19
провадження № 22-ц/818/914/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Хорошевського О.М.
суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря: Пузіковою Ю.С.
учасники справи:
заявник: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Дергачівського району управління юстиції, Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 25 вересня 2020 року, постановлену суддею Калмиковою Л.К.,
у справі за поданням Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності на 1/2 частину квартири,
У травні 2020 року старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Шумейко К. звернулася до суду з поданням, в якому просила про визнати права власності на Ѕ частину квартири за боржником по виконавчому провадженню.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 25 вересня 2020 року в задоволенні подання відмовлено.
В апеляційній скарзі старший державний виконавець Шумейко К.В. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити подання у повному обсязі.
Зазначає, що право власності на Ѕ частини квартири не зареєстроване в установленому Законом порядку за боржником, що унеможливлює звернення стягнення на вищевказане майно. Судом не враховано той факт, що ОСОБА_1 в судовому засіданні підтверджувала факт належності їй квартири.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволення подання суд першої інстанції виходив із того, що вимоги, заявлені у поданні, не витікають з чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Такий висновок суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження ЗВП№61902110, яке включає в себе: ВП№61335663 за виконавчим листом №619/89/19, виданим Дергачівським районним судом Харківської області 19.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 три проценти річних в розмірі 13995,00грн інфляційні витрати 62422,02 грн., а всього 76417,02 грн. за договором позики; ВП№61384165 за виконавчим листом №2010/2-550-11, виданим Дергачівським районним судом Харківської області 25.02.2020 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в рівних частинах на користь ОСОБА_2 311580,00грн.-суму боргу за договором позики, 1820,00грн.-судові витрати, а всього - 313400,00грн.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Згідно інформаційної довідки Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ОСОБА_3 зареєстровано 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
23 грудня 2019 року Дергачівським районним судом винесено ухвалу у справі №2010/2-550/11 якою допущено заміну сторони боржника виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по справі №2010/550/2011 з ОСОБА_3 на його правонаступника - ОСОБА_1 .
Згідно інформаційної довідки Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ОСОБА_3 зареєстровано 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно частини третьої, четвертої статті 50 Закону у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Проте за вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника державний виконавець до суду не звертався.
Вимоги про визнання права власності розглядаються судом у позовному провадженні за позовом особи право на звернення якої визнано ст. 4 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання за боржником права власності за поданням державного виконавця.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 підтвердила, належність їй спірної квартири на висновки суду не впливають.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Шумейко К.В. - залишити без задоволення
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 25 вересня 2020 року - залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.М.Хорошевський
Судді: І.В.Бурлака
В.Б.Яцина
Повне судове рішення складено 26 лютого 2021 року.