Єдиний унікальний номер 725/726/21
Номер провадження 3/725/523/21
25.02.2021 року м.Чернівці
Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Нестеренко Є. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, що не працює, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.02.2021 р. серії ДПР18 № 022252 ОСОБА_1 06 лютого 2021 р. о 04 год. 34 хв. в м. Чернівці по вул. Комунальників, 12, керувала транспортним засобом марки «Opel Astra» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовилася в присутності двох свідків. Чим порушила п. 2.5 ПДР України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення встановлені наступні обставини.
З 01 липня 2020 року набув чинності Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який криміналізував поставлені у провину водію дії.
Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» внесені нові зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX:
- у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння;
- у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння.
Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим Законом, але не раніше дня його опублікування (ч. 5 ст. 94 Конституції України).
Закон України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» опублікований у газеті «Голос України» № 110 від 03 липня 2020 року, його положення про набрання ним чинності одночасно із Законом № 2617-VIIІ, тобто раніше дня його опублікування, суд оцінює як волю законодавця. Таким чином, за приписами ч. 5 ст. 94 Конституції України Закон № 720-IX набрав чинності 03 липня 2020 року.
З набранням чинності(03 липня 2020 року) Закону України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який виключив підпункти 4 та 171 Закону № 2617-VIIІ, внесення змін до КУпАП та КК України, щодо криміналізації ст.130 КУпАП таким чином зміни не відбулись.
Суд оцінює як право законодавця після набрання законної сили Закону № 720-IX невнесення відповідних змін до КУпАП та КК України щодо їх виключення.
На підставі вищевикладеного приходжу до висновку про необхідність розгляду даної категорії справ на підставі законодавства яке діяло до набрання законної сили Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».
Відповідно до ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З наданих суду матеріалів (відео) вбачається, що працівниками поліції, не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спостерігається зупинка вказаного у протоколі автомобіля, однак на відео не зафіксовано особу-водія, у вказаному відео також фігурує ще одна особа, тому суду є незрозумілим хто керував транспортним засобом. Окрім цього із вказаного відео спостерігається лише розмова ОСОБА_1 та іншої невстановленої особи із працівниками поліції.
Відповідно до ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. У протоколі від 06.02.2021 р. серії ДПР18 № 022252 відсутній підпис ОСОБА_1 в графі роз'яснення прав та обов'язків, а також з наданих суду матеріалів (відео) не вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу були роз'яснені її права передбачені ст. 268 КУпАП.
Порушення фундаментального права на захист безумовно призводить до визнання зібраних у цій справі доказів недопустимими.
Як убачається з рішення ЄСПЛ у справі «Гелетей проти України», Суд дійшов висновку про порушення §1 та пп.«с» §3 ст.6 Конвенції виходячи з такого.
Стаття 6 Конвенції стосується виключно процедурних гарантій та гарантує право кожному на справедливий судовий розгляд. У світлі обставин кримінального провадження ст.6 Конвенції, особливо її п.3, може застосовуватися ще до того, як справу передано до суду, якщо справедливість суду може бути підірвана початковим недотриманням її положень. У свою чергу, гарантії пп.«с» п.3 ст.6 конвенції (забезпечення права особи на захист) є конкретними аспектами права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 цієї статті, які повинні враховуватися у будь-якій оцінці справедливості кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Оцінивши надані в цій справі докази, наявність певної неповноти і суперечностей, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 9, 130, 247, 266, 283, 287 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посвідчення водія НОМЕР_2 повернути ОСОБА_1
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко