Рішення від 25.02.2021 по справі 713/147/21

Справа № 713/147/21

Провадження №2/713/194/21

РІШЕННЯ

іменем України

25.02.2021 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

У позові вказувала, що 27.04.2018 року уклала шлюб з відповідачем, який зареєстрували у виконавчому комітеті Берегометської селищної ради, актовий запис №13.

У шлюбі народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею.

Посилалася на те, що спільне життя з відповідачем не склалося по причині різних поглядів на життя, через що між ними часто виникали сварки. Більше року спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки фактично припинено та проживають окремо. Відповідачем подано позов про розірвання шлюбу.

З часу припинення шлюбних стосунків діти проживають з нею та знаходяться на її вихованні та утриманні. Відповідач не бере суттєвої участі в утриманні та вихованні дітей. Також між ними не досягнуто домовленості щодо утримання дітей після розірвання шлюбу.

Тому просить стягувати аліменти на дітей у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Вважає, що відповідач може надавати допомогу, передбачену ст.84 СК України, оскільки є особою працездатного віку, не є інвалідом, не має захворювань, які б перешкоджали займатися трудовою діяльністю та отримувати дохід, на утриманні інших осіб не має. Вона на даний час здійснює догляд за двома дітьми до трьох років та гостро потребує матеріальної допомоги.

Орієнтовний перелік судових витрат становить 1500,00 грн і складається з витрат на надання правничої допомоги.

Просила: стягувати з відповідача щомісяця аліменти на її користь на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття; стягувати з відповідача щомісяця аліменти на її утримання до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років у розмірі 2000,00 грн щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до 09.01.2023 року включно; стягнути з відповідача на її користь судові витрати на правничу допомогу.

У судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з'явилася, належно повідомлена про дату, час та місце розгляду справи по суті. В позовній заяві просила справу розглядати за її відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 зазначив, що щомісячно надає добровільно допомогу на дітей у розмірі 2000,00 гривень. Підтримав відзив на позов, у якому зазначив, що позовну вимогу про стягнення аліментів на дітей визнає, а позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини не визнає.

Доводи позивачки про те, що він офіційно працевлаштований спростовуються трудовою книжкою, де зазначено, що з 11.08.2020 року він звільнений з останнього місця роботи. На даний час намагається працевлаштуватися, але ще роботи не має. Отже його доходи не дають можливості сплачувати аліменти на утримання дружини, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року по справі №766/47/16-ц (провадження 61-1604св18).

Зазначає, що має середню освіту, а тому не має можливості знайти високооплачувану роботу. Тому, навіть у разі працевлаштування, він буде отримувати мінімальну заробітну плату, яка на даний час становить 6000,00 грн, а з урахуванням всіх обов'язкових відрахувань - 4830,00 грн. Після відрахування з цієї зарплати стягнутих аліментів на утримання дітей і прожиткового мінімуму для нього, логічним є висновок про неможливість сплати ним на утримання дружини коштів в розмірі 2000,00 гривень. Крім того, у разі оформлення допомоги по безробіттю, враховуючи страховий стаж за останні 12 місяців, він має право тільки на мінімальну допомогу, розмір якої на даний час становить 1000,00 гривень.

Тобто, на даний час не має можливості надавати матеріальну допомогу дружині.

Просив позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей задовольнити, а у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення сином ОСОБА_4 трьох років відмовити.

Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши часткове визнання позовних вимог відповідачем, дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог позивачкою ОСОБА_2 надано такі докази:

копію повторного свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 26.06.2018 року Вижницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, з якого встановлено, що 27.04.2018 року у виконавчому комітеті Берегометської селищної ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклав шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і вона прийняла його прізвище ОСОБА_6 ;

копію свідоцтва про народження, виданого 11.09.2018 року Вижницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, з якого встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 ;

копію свідоцтва про народження, виданого 11.01.2020 року Вижницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з якого встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у сторін народився син ОСОБА_4 ;

довідку виконавчого комітету Берегометської селищної ради №318 від 22.01.2021 року, з якої встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає в АДРЕСА_1 . Разом з нею проживають та перебувають на її вихованні неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

копію позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу;

копію ухвали Вижницького районного суду від 15.01.2021 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Відповідач позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей визнав повністю, а отже визнав, що допомоги на утримання неповнолітніх дітей у необхідному розмірі не надає.

На підтвердження викладених у відзиві на позов заперечень проти позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років відповідачем ОСОБА_1 надано такі докази:

копію трудової книжки серія НОМЕР_1 , заповненої 29.01.2018 року на ім'я ОСОБА_1 , з якої встановлено, що 08.05.2020 року відповідач звільнений з останнього місця роботи за власним бажанням.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей Суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У статті 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів судом установлено, що неповнолітні діти сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають з позивачкою і знаходяться на її матеріальному утриманні, відповідач допомоги у необхідному розмірі на їх утримання не надає.

Дані обставини визнаються відповідачем.

Враховуючи зазначені вимоги закону, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітніх дітей, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.182 СК України, Суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 необхідно стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Тому позовна вимога про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років Суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч.4 ст.84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що позивачка ОСОБА_2 повинна надати докази, що підтверджують наявність юридичних складових - певних умов, які дають підстави для виникнення аліментних зобов'язань у чоловіка - батька дитини на підставі ст.84 СК України, зокрема:

проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років;

походження дитини від чоловіка (кровне споріднення);

здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Для виникнення у дружини права на аліменти від її чоловіка-батька дитини потрібна сукупність вказаних вище фактів.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що:

позивачкою доведено належними та допустимими доказами факт проживання з нею їх спільної з відповідачем дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

всупереч вимогам ст.ст.12, 81 ЦПК України належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на доведення наявності можливості надавати таку матеріальну допомогу відповідачем, ні позивачкою, ні її представником суду не надано.

Відповідачем доведено, що він офіційно не працює.

Тобто Судом установлено, що позивачкою не виконано обов'язок з доведення належними, достатніми та допустимими доказами наявності обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а саме наявності юридичних складових - сукупності певних умов, які дають підстави для виникнення аліментних зобов'язань на її утримання чоловіка на підставі ст.84 СК України.

Враховуючи наведені вище вимоги закону, досліджені докази та встановлені на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення на підставі ст.84 СК України аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років необґрунтована і задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат по сплаті судового збору.

Від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та її утримання до досягнення дитиною трирічного віку позивачка звільнена відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Тому на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. за задоволену позовну вимогу про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, які позивач сплатила у зв'язку з розглядом справи, суду надані такі докази:

копію договору без № від 22.01.2021 року про надання юридичної (правничої) допомоги, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Ковалюком М.Г.;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання дружини з якою проживають діти, згідно якого вартість однієї години роботи адвоката - 1000,00 гривень. Ознайомлення з матеріалами справи та консультування - 0,5 год - 500,00 грн; складання позовної заяви - 1 год - 1000,00 грн; разом - 1,5 год - 1500,00 грн;

акт виконаних робіт (наданих послуг) по справі від 27.01.2021 року, згідно якого адвокатом Ковалюком М.Г. та ОСОБА_2 складено даний Акт про те, що адвокатом Ковалюком М.Г. у відповідності до договору про надання правової допомоги від 22.01.2021 року у рамках надання правової (правничої) допомоги по справі (підготовки матеріалів справи) щодо стягнення аліментів надано наступні юридичні послуги (виконано наступні роботи), обсяг, тривалість та вартість (детальний опис) яких зазначена нижче (при умові, що вартість 1 год роботи адвоката становить 1000 грн): 1) Ознайомлення з матеріалами наданих заявником (клієнтом) та консультація з питань отримання утримання дітей та виникнення аліментних зобов'язань - 0,5 год - 500,00 грн. 2) Складання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання дружини з якою проживають діти - 1 год - 1000,00 грн, що разом становить 1500,00 грн. Сторони погоджують, що не мають одна до одної жодних претензій. Акт підписаний сторонами договору;

копію квитанції до прибуткового касового ордера без номеру від 26.01.2021 року, згідно якого на підставі договору від 22.01.2021 року адвокатом отримано від ОСОБА_2 1500,00 гривень.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 та 2 ст.134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно чч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст.137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

Пунктом 3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що витрати на правничу допомогу у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Надаючи оцінку поданим позивачкою доказам на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу судом установлено, що адвокатом Ковалюком М.Г. на підставі відповідного договору надано позивачці ОСОБА_2 необхідний фактичний обсяг правової допомоги - вивчення матеріалів та підготовка позовної заяви з додатками, на що потрачено 1,5 годин.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат пов'язаних з правничою допомогою, суд дійшов висновку, що оскільки судом задоволено лише одну позовну вимогу з двох заявлених, то враховуючи вимоги п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750,00 гривень.

На підставі ст.ст.84, 180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-275, 279, 354, п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Позовну вимогу ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.01.2021 року і до досягнення ними повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750,00 грн (сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - відмовити повністю.

Складання повного тексту рішення відкладено на строк десять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вижницький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та житель АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя І. В. Пилип'юк

Попередній документ
95163796
Наступний документ
95163798
Інформація про рішення:
№ рішення: 95163797
№ справи: 713/147/21
Дата рішення: 25.02.2021
Дата публікації: 01.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вижницький районний суд Чернівецької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Розклад засідань:
25.02.2021 10:30 Вижницький районний суд Чернівецької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПИЛИП'ЮК І В
суддя-доповідач:
ПИЛИП'ЮК І В
відповідач:
Литвиненко Володимир Володимирович
позивач:
Литвиненко Марія Іванівна