Справа № 646/7734/18
№ провадження 2/646/138/2021
про залишення позовної заяви без розгляду
"23" лютого 2021 р. м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шелест І. М.,
за участю секретаря - Коммунарової А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) про визнання дій протиправними та скасування рішення,
за участю представника відповідача - Тузко Н. Г., -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Харківгаз» про визнання дій протиправними та скасування рішення, в якому просила визнати дії ПАТ «Харківгаз» щодо здійснення донарахування об'єму природного газу за адресою: АДРЕСА_1 на суму 122 868,97 грн протиправними та скасувати Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 26.04.2017, складеного на підставі акта про порушення № 224 від 21.03.2017; зобов'язати ПАТ «Харкігаз» невідкладно відновити газопостачання будинку АДРЕСА_1 .
03.01.2019 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін; витребувано докази з Мереф'янського відділення ПАТ «Харківгаз».
31.01.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову представник відповідача заперечував.
22.04.2019 ухвалою суду задоволено заяву представника позивача та призначено розгляд справи порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16.09.2019 ухвалою суду клопотання представника позивача про призначення будівельно-технічної експертизи задоволено, у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
08.11.2019 від Харківського науково?дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса про неможливість проведення судової експертизи.
02.12.2019 ухвалою суду провадження у справі поновлено.
20.03.2020 ухвалою суду клопотання представника позивача про призначення експертизи задоволено; по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
17.07.2020 справа повернулася до суду з повідомленням про те, що провести судову будівельно-технічну експертизу та надати висновки з питань, викладених в ухвалі від 16.09.2019 не вбачається можливим у зв'язку з тим, що 30.06.2020 експертам не забезпечений доступ до об'єкту дослідження, не проведена оплата вартості виконання експертизи позивачем ОСОБА_1
21.07.2020 ухвалою суду провадження у справі поновлено.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у судовому засіданні заявила клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, суд приходить до наступного.
У судове засідання, призначене на 17.09.2020 позивач та її представник не з'явилися. Належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання позивач про причини неявки суду не повідомила. Представник позивача надала до суду заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням представника позивача на лікарняному.
У судове засідання, призначене на 16.11.2020 позивач та її представник не з'явилися. Належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання позивач про причини неявки суду не повідомила. Представник позивача на електронну адресу суду надала заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з зайнятістю представника позивача у судовому засіданні по іншій справі.
У судове засідання, призначене на 23.02.2021 позивач та її представник не з'явилися. Належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання позивач про причини неявки суду не повідомила. Представник позивача на електронну адресу суду надала заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з зайнятістю представника позивача у судовому засіданні по іншій справі.
Таким чином, належним чином повідомлений позивач та її представник тричі поспіль не з'явилися в судове засідання.
При цьому, причини для відкладення судових засідань 16.11.2020 та 23.02.2021 не були підтверджені жодними доказами.
Неявки позивача у судові засідання суттєво продовжили розгляд даної справи, а неможливість судового розгляду зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони процесу - позивача (її представника).
Суд зазначає, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України на учасників судового процесу та їхніх представників покладається обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов'язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі “Каракуця проти України”).
Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов'язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вамагається особлива сумлінність. Позивач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Водночас, суд, на який покладено обов'язок керування справою, зобов'язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.
Так, у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Також відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) вказано, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, враховуючи обставини справи, неодноразове відкладення судом справи з наданням позивачу можливості вчинення необхідних дій, враховуючи тривалість судового розгляду, суд вважає, що рівень доступу до правосуддя, наданий позивачу був достатнім для забезпечення його права на суд, судом були вжито всіх залежним від нього засобів для сприяння позивачу у здійсненні його процесуальних прав. А обставинними, що перешкоджають своєчасному розгляду і вирішенню даної справи є поведінка самого позивача (її представника), а точніше його бездіяльність.
На підставі вищевикладеного, враховуючи повторну неявку у судове засідання позивача та її представника, повідомлених належним чином, без поважних причин, беручи до уваги попередню поведінку позивача, у зв'язку з якою не вдалося можливим провести судову експертизу по справі, призначену за клопотанням представника позивача (що також сприяло збільшенню строків розгляду справи судом), суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 223, 257, 260, 261 ЦПК України, -
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» про визнання дій протиправними та скасування рішення без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» про визнання дій протиправними та скасування рішення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23.02.2021.
Суддя Шелест І. М.