Справа № 766/16874/18
н/п 2/766/6479/21
18 лютого 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
при секретарі Романенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим ОСОБА_1 підписав заяву №б/н від 17.08.2009 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 29000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачем умови кредитного договору не виконуються. Станом на 13.06.2018 року заборгованість за кредитним договором становить 32879,02 грн., яка складається з: 6480,28 грн. - тіло кредиту; 15074,94 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 9281,94 грн. - нараховано пені; 500,00 - штраф (фіксована частина); 1541,86 грн. - штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 32879,02 грн. та понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.09.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що зазначений позов відповідачем не визнається і суд повинен відмовити позивачу у його задоволенні наступних підстав. Згідно, наданої суду, копії анкети-заяви від 17.08.2009 року відповідач не ознайомлювався із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, що становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Позивачем не надано суду доказів оформлення та укладення між сторонами та відповідно отримання позичальником Пам'ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів, що в сукупності із заявою, свідчило про укладення у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг. Входячи з аналізу правових норм пам'ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифів не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо ці документи не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву. Жодного первинного документ, яким би підтверджувалося фактичне (реальне) отримання відповідачем як кредитних коштів, так і кредитної картки позивачем не надано. Суду не надано доказів того, що відповідна карта передбачена умовами заяви, була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують тип та строк дії карти, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на карту. Жодного первинного документа, яким би підтверджувалося фактичне (реальне) отримання (чи повернення) відповідачем кредитних коштів позивачем не надано. Також, позивачем не надано суду доказів відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який би підтвердили рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, та з якого суд мав би встановити який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником. Крім того, наданий позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунок заборгованості не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки є по суті калькуляцією, якою позич обґрунтовує розмір своїх вимог. При цьому, розрахунок заборгованості не є тим документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій. Сам розрахунок заборгованості та заява не є первинними документами, що підтверджують наявність заборгованості (чи її відсутність) відповідача перед АТ КБ «Приватбанк», а тому слугувати доказом не можуть. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. Зазначив, що позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, позичальник підтвердив свою згоду на те, що заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифи, складають договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 - ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач в заяві. Таким чином, банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний ОТП - пароль. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 17.08.2009 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору та виявив бажання оформити на своє ім'я Кредитку «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що «Я згоден з тим, що заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...». Також до матеріалів позовної заяви долучено «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду, з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено процентну ставку у розмірі 2,5 % (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів. Тобто, сторонами при укладені договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщені у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Відповідач підписанням анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначалися. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Умови про порядок внесення змін до Тарифів по кредиту були закладені з самого початку, тобто відповідач перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами кредитного договору) і в разі незгоди з запропонованими умовами відмовитися від укладення такої угоди, під час підписання договору відповідача влаштовували умови вищезазначеного договору про що свідчить його підпис, а тому заперечення відповідача являється необґрунтованими і задоволенню не підлягають. Із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Також зазначив, що розрахунок заборгованості сформовано за допомогою автоматизованого програмного комплексу, а тому сумнівів у його достовірності не виникає. Згідно виписки по рахунку 17.08.2009 року відповідач скористався кредитними коштами у розмірі 50 грн. за допомогою банкомату, що є підтвердженням надання клієнту кредитної карти та виконання банком своїх зобов'язань за кредитними коштами. Згідно п.9.12 Умов та Правил картрахунки відкриті на невизначений строк. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці.
Відповідач надав до суду заперечення, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на суму 32879,02 грн. Зазначив, що згідно наданої суду копії анкети-заяви від 17.08.2009 року, відповідач не ознайомлювався із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, що становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. В заяві зазначено, що відповідач погодився на отримання банківської послуги «Кредитка «Універсальна» 30 днів пільгового періоду. При цьому довідка про умов кредитування кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», тобто не зрозуміло, на який саме умовах (тарифах) було оформлено кредит. З наданої суду виписки за період з 01.08.2009 року по 18.02.2019 року не вбачається операцій з погашення відповідачем заборгованості по кредиту, при тому, що в розрахунку заборгованості такі операції відображено. Про зміну відсоткової ставки позивач протягом терміну дії картки відповідача не повідомляв і доказів такого повідомлення суду не надав. Окрм того, позивач просить стягнути з відповідача відсотки та штрафи, і пеню на загальну суму 26398,74 грн., в тому числі штрафи 500,00 грн. (фіксована частина), 1541,86 грн. (процентна складова). Зазначені суми пені не спів розмірні з розміром основного боргу, який просить стягнути позивач. Так виписка містить наступні нарахування пені за період з 2012 року у арифметичній прогресії. Сума боргу постійно зростає на суму щомісячної пені і в наступному місяці на збільшену суму боргу нараховується пеня знову. Відповідач просить застосувати позовну давність до позовних вимог позивача в частині стягнення неустойки.
Представник позивача надав до суду пояснення, згідно яких просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що до матеріалів позовної заяви долучено «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів. Відповідач підписанням анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та правил надання банківських послуг. Заява разом з умовами та тарифами є договором про надання банківських послуг. Оскільки, клієнт не звертався до банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, внесені зміни вважаються прийнятими, а тому до позовної заяви додаються умов та правила надання банківських послуг актуальні станом на дату подачу позову. Крім цього, з 2014 року усі кредитні картки з тарифним планом «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» були переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. 01.09.20147 року відбулася заміна процентної ставки відносно використаних кредитних коштів з 01.09.2014 року, а тому нарахування процентів на частину кредиту здійснюється за ставкою 34,8%. 01.04.2015 року відбулася зміна процентної ставки відносно використаних кредитних коштів з 01.04.2015 року, а тому нарахування процентів на частину кредиту здійснюється за ставкою 43,2%. Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу були направлені 15.08.2014 року, 15.03.2015 року та несьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідача до банку не надходило. Крім того, штраф і пеня є окремими видами неустойки. Штраф застосовується за порушення виконання зобов'язання, а пеня - за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Застосування банком в кредитному договорі штрафу, та пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 07.2019 року. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 26.08.2018 року - до спливу строку позовної давності. У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.
Відповідач надав до суду додаткові заперечення щодо позову, в яких зазначив, що право позивача вважається порушеним з моменту недотримання відповідачем строку погашення кожного чергового платежу, щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, але з позовними вимогами про стягнення заборгованості позивач звернувся до суду лише 14.08.2018 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Згідно п.9.12 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. У зв'язку з цим, відповідач просить суд застосувати позовну давність до вимог стягувача щодо стягнення заборгованості 32879,02 грн. в повному обсязі в порядку ч.3 ст.267 ЦК України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов не визнали, вважали його необґрунтованим та просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав заяву №б/н від 17.08.2009 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 29000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Згідно з довідкою від 17.08.2009 року про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», визначені характеристика та значення картки, пільговий період, валюта карт розрахунку, вартість відкриття додатково картки, розмір місячних платежів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, що складається із: пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = базова процентна ставка за договором)/30 - нараховується за кожний день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховуються 1 раз на місяць за наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн. і більше; штрафи при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше чим на 30 днів сумі 500 грн. + 5 % від суми позову, приклади використання кредитних коштів та інше.
01.09.2014 року відбулася заміна процентної ставки відносно використаних кредитних коштів з 01.09.2014 року, а тому нарахування процентів на частину кредиту здійснюється за ставкою 34,8%. 01.04.2015 року відбулася зміна процентної ставки відносно використаних кредитних коштів з 01.04.2015 року, а тому нарахування процентів на частину кредиту здійснюється за ставкою 43,2%.
До кредитного договору банк додав Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які відповідачем не підписані.
За даними довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 згідно з кредитним договором б/н отримав кредитну картку № НОМЕР_1 (дата відкриття - 17.08.2009 року, термін дії - до 12/11), кредитну картку № НОМЕР_2 (дата відкриття - 08.11.2011, термін дії до 10/15), кредитну картку № НОМЕР_3 (дата відкриття - 07.03.2012, термін дії до 11/15), кредитну картку № НОМЕР_4 (дата відкриття - 01.08.2015, термін дії до 07/19), кредитну картку № НОМЕР_4 (дата відкриття - 20.10.2015, термін дії до 07/19).
Згідно з довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), 17.08.2009 було встановлено кредитний ліміт у сумі 29000,00 грн.
Із виписки за картковим рахунком ОСОБА_1 вбачається, що він користувався кредитним лімітом: знімав готівку, розраховувався за придбання товарів.
Так, згідно розрахунку наданого позивачем, станом на 13.06.2018 року заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.08.2009 року становить 32879,02 гривень, що складається із наступного:
- 6480,28 грн. - тіло кредиту;
- 15074,94 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом;
- 9281,94 грн. - нараховано пені;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 - штраф (фіксована частина);
- 1541,86 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Виконання грошового зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою - пенею, штрафом (ст.ст.546, 549 ЦК України).
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому його сторонами погоджується розмір кредиту, умови його надання, повернення, сплати процентів за користування кредитом, застосування неустойки у разі неналежного виконання зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частинами 1, 2 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з матеріалів справи 17.08.2009 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне: «Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), а також Тарифами банку, які були надані мані для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку, а також його місцезнаходження.
Я погоджуюся з тим, що ця заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між мною та банком договір про надання банківських послуг. Банк має право у будь який момент збільшити, зменшити чи анулювати кредитний ліміт.
Також в анкеті-заяві зазначено, що валютою кредиту є гривня, сума кредитного ліміту - 500 грн., визначена базова процентна ставка - 2,5 % на місяць на залишок заборгованості.
Умови надання кредитного ліміту обумовлені сторонами у Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», яка також підписана позичальником 17.08.2009 року та її копія, надана суду, належним чином завірена банком.
Після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Отже, банком визначено порядок надання банківських послуг, викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, і передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій формі шляхом підписання клієнтом складових такої форми кредитного договору, а саме: заяви, пам'ятки, Довідки про умови кредитування.
Надана банком до позову Довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» містить дані про затвердження банком визначених в ньому показників базової процентної ставки в місяць, обов'язкового щомісячного платежу, пені, штрафів, тощо.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» доведено факт надання відповідачеві кредитних коштів у вказаному банком обсязі, невиконання ним зобов'язання з повернення кредитних коштів та наявність заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Умовами кредитування, які визначені у Довідці про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», передбачено, крім пені за несвоєчасне погашення заборгованості, нарахування штрафу за порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому договором, більше чим на 30 днів, у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. (Правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15).
АТ КБ «ПриватБанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у несплаті платежів на погашення кредиту. В той же час, за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду України, є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення.
У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін, вважає за необхідне стягнути з відповідача штрафи, що складаються з фіксованої частини - 500 грн. та процентної складової - 1541,86 грн., а вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення пені задоволенню не підлягають, виходячи з наведених вище підстав.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, встановивши, що відповідач отримав кредит, яким скористався і який не був погашений, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 6480,28 грн.
В той же час з матеріалів справи встановлено, що сторонами узгоджена процентна ставка згідно довідки про умови кредитування. Отже, сторони дійшли згоди щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення процентів в розмірі 15074,94 грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 6480,28 грн. заборгованість за відсотками в розмірі 15074,94 грн., штрафів, що складаються з фіксованої частини - 500 грн. та процентної складової - 1541,86 грн. (всього 23597,08 грн.) та відмови у стягненні заборгованості по пені, оскільки зазначені складові є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.
Відповідач надав до суду заяву про застосування строку позовної давності. Останній платіж кредитної заборгованості мав місце 24.10.2017 року, що вбачається з розрахунку та виписки заборгованості, а з позовом до суду банк звернувся 30.08.2018 року, тому суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності. Тому, заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що відповідач ОСОБА_1 має психічне захворювання, оскільки на момент отримання коштів ОСОБА_1 не був визнаний недієздатною особою.
Також, відповідно до ч.1, ч.2, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Крім цього, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
З урахуванням викладеного, а також того, що судом задоволено заявлені позовні вимоги в частині 23597,08 гривень, що складає 71,77% від заявленої позивачем суми заборгованості, що становить 32879,02 гривень, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, суд дійшов переконання, що з відповідача на користь позивача підлягає, стягненню судовий збір у сумі 1264,59 гривень, що відповідає 71,77% від сплаченої позивачем суми судового збору під час звернення до суду - 1762,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 536, 599, 611, 615, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 17. 08.2009 року в сумі 23597,08 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1264,59 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І. Майдан