Справа № 766/25667/19
н/п 2/766/7183/21
про відвід судді
24 лютого 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участі секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Майдан С.І. за цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Хема-Буд Україна» про визнання наказу про звільнення за прогул незаконним, визнання розірвання трудового договору з підстав ч.3 ст.38 КЗпП України, зміну підстав, формулювання та дати звільнення, стягнення вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час затримки виплати вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку із звільненням за прогул та середньої заробітної плати за затримку видачі трудової книжки,
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Хема-Буд Україна» про визнання наказу про звільнення за прогул незаконним, визнання розірвання трудового договору з підстав ч.3 ст.38 КЗпП України, зміну підстав, формулювання та дати звільнення, стягнення вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час затримки виплати вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку із звільненням за прогул та середньої заробітної плати за затримку видачі трудової книжки.
22.02.2021 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід головуючій судді за справою Майдан С.І., заява обґрунтована тим, що сторона позивача вважає, що головуюча суддя за справою Майдан С.І. не може брати участь у розгляді справи у зв'язку з тим, що вона особисто знайома із ОСОБА_3 , яка являється близькою родичкою керівника відповідача ТОВ «Хема-Буд Україна» Татарової Олени Єгорівни, а саме: сестрою її чоловіка ОСОБА_4 . З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є одним із засновників ТОВ «Аскона-Південь», а ОСОБА_4 є засновником ТОВ «Хема-Буд Україна». Також представник позивача зазначила, що суддею з підстав знайомства із ОСОБА_3 було заявлено самовідвід за іншою цивільною справою №766/17340/19.
Згідно ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді.
Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи №766/25667/19, суд дійшов переконання, що заява про відвід судді підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 року цивільну справу №766/25667/19 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Хема-Буд Україна» про визнання наказу про звільнення за прогул незаконним, визнання розірвання трудового договору з підстав ч.3 ст.38 КЗпП України, зміну підстав, формулювання та дати звільнення, стягнення вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час затримки виплати вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку із звільненням за прогул та середньої заробітної плати за затримку видачі трудової книжки передано до провадження судді Майдан С.І.
Ухвалою суду від 30.01.2020 року відкрито провадження за справою та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Судом встановлено, що дійсно ухвалою судді від 09.09.2019 року під час розгляду цивільної справи №766/17340/19 було заявлено самовідвід з тих підстав, що головуюча суддя у справі ОСОБА_5 особисто знайома з одним із засновників відповідачів ПАТ «Круз» та ТОВ «Аскона-Південь» Загребельною О.П.
Згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Обставини, що зазначені у ст.40 ЦПК України та заявлені представником позивача як підстави для відводу судді, судом не встановлені.
У Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожній особі гарантується право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6). Водночас з прийняттям ЄСПЛ нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, що з урахуванням проблем, пов'язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві, потребує відповідного нового аналізу для застосування. Чітке розуміння сутності вказаних категорій при відводі (самовідводі) судді є запорукою забезпечення справедливого і законного складу суду.
Юридичний зміст оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ дефініція «незалежний суд» означає насамперед «незалежний від виконавчої влади і сторін у справі» (див. напр.: Ringeisen v. Austria judgement of 23 June 1973, Series A, No. 16, p. 95), має поліелементну структуру та передбачає обов'язкове врахування таких складових як: спосіб призначення суддів і позбавлення їх повноважень; строк перебування їх на посаді; наявність гарантій проти будь-якого тиску, зокрема, належний рівень матеріального забезпечення, наявність у цієї інституції зовнішніх ознак незалежності.
За загальним правилом неупередженість та безсторонність суду презумується.
Натомість, у світлі останніх рішень Суду критерій об'єктивної безсторонності став пов'язуватися з діяльністю суду, яка забезпечується не лише здійсненням правосуддя, а й зовнішнім виявом того, що відбувається; створенням достатніх умов для усунення навіть потенційної можливості побоюватися, що суд, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Разом з існуючими у вітчизняному судочинстві підходами встановлення об'єктивності і безсторонності суддів на основі окреслених у процесуальному законі підстав, ЄСПЛ вимагає брати до уваги дещо ширше коло обставин, в тому числі і зовнішнього характеру, за яких дедалі більше враховуються думки підсудного та сторін у справі, що свідчить про необхідність досягнення відповідності національних принципів правозастосування до західноєвропейських стандартів.
У преамбулі «Бангалорських принципів поведінки суддів» йдеться про те, що «компетентність, незалежність і неупередженість судових органів має велике значення у питанні захисту прав людини, оскільки здійснення всіх інших прав цілком залежить від належного здійснення правосуддя». Тобто, коли немає незалежного суду - можна забути про права людини, бо немає кому їх захищати.
Авторитет судової влади служить загальному зміцненню авторитету влади державної: саме на судову владу покладається місія обмежувати владу державних органів при втручанні останніх у права і свободи людини.
У справі ОСОБА_6 Суд піддав сумніву незалежність суддів Вищого адміністративного суду України, який здійснював перегляд постанов Вищої ради юстиції і Верховної Ради України, оскільки ці судді не "змогли проявити належну «незалежність і неупередженість», яких вимагає стаття 6 Конвенції». Це означає, що законодавство побудоване таким чином, що були відсутні зовнішні ознаки незалежності, адже, як відомо, «правосуддя має не тільки здійснитися, але і має сприйматися таким, що здійснилося».
У справі Morris v. the United Kingdom Суд пояснив: «Щодо питання «безсторонності» існують два аспекти: по-перше, суд має бути суб'єктивно вільним від особистої упередженості чи необ'єктивності; по-друге, він має також бути безстороннім з об'єктивної точки зору, для чого він повинен надати істотні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього (Findlay v. the United Kingdom)».
Людина не буде впевнена у правосудді, якщо не довіряє тій особі, яка його здійснює. А довірятиме громадянин суду тільки тоді, коли буде впевнений у незалежності судді під час розгляду справи та усвідомлення неможливості тиску на суд.
При цьому, не виключається суспільна довіра до суду, яка, хоча і не обмежується думкою та ставленням окремих громадян - сторін у конкретних справах.
Консультативна рада європейських суддів у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголошує, що «судовій владі повинні довіряти не лише сторони судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв'язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано».
Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.
Оцінюючи викладені доводи представником позивача, суд приходить до висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об'єктивно свідчать про наявність необ'єктивності та упередженості судді. Проте, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ'єктивність та неупередженість головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючої судді та для прискорення подальшого розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про задоволення відводу головуючій судді Майдан С.І.
Керуючись ст.ст.36, 40, 260 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Майдан С.І. за цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Хема-Буд Україна» про визнання наказу про звільнення за прогул незаконним, визнання розірвання трудового договору з підстав ч.3 ст.38 КЗпП України, зміну підстав, формулювання та дати звільнення, стягнення вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час затримки виплати вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку із звільненням за прогул та середньої заробітної плати за затримку видачі трудової книжки задовольнити.
Цивільну справу №766/25667/19 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Хема-Буд Україна» про визнання наказу про звільнення за прогул незаконним, визнання розірвання трудового договору з підстав ч.3 ст.38 КЗпП України, зміну підстав, формулювання та дати звільнення, стягнення вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час затримки виплати вихідної допомоги, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку із звільненням за прогул та середньої заробітної плати за затримку видачі трудової книжки передати до Відділу документального забезпечення і діловодства Херсонського міського суду Херсонської області (канцелярії) для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.І.Майдан