Справа № 766/12801/18
н/п 2-з/766/72/21
22 лютого 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Фетісової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору недійсним, в якому позивачі просять датою 02.07.2018 року припинити зобов'язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як поручителя за кредитивним договором № 98/ФКВ-07 від 29 травня 2007 року та додатковими угодами до нього укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий банк»; датою 02.07.18 року припинити дію договору поруки № 98/Zфпор-07 від 29 травня 2007 року, укладений між ТОВ «Український Промисловий банк» правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк»; датою від 02.07.18 року припинити дію договору іпотеки № 98/Zфквіп-07 від 29 травня 2007 року укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий банк», посвідчений приватним нотаріусом Годований О,В., предметом якого є нерухоме майно-чотирикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; у державному реєстру речових прав на нерухоме майно скасувати номер запису про іпотеку: 11351945 від 29 травня 2007 року, реєстраційний номер іпотеки: 5029154 від 29 травня 2007 року; у державному реєстру речових прав на нерухоме майно скасувати номер запису про обтяження: 1168 від 29 травня 2007 року, реєстраційний номер іпотеки: 5029096 від 29 травня 2007 року.
Ухвалою суду від 10.07.2018 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.09.2018 року призначено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору недійсним за правилами загального позовного провадження.
Через канцелярію суду від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить заборонити Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській,Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії і приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі здійснювати державну реєстрацію права власності, видавати/оформлювати будь-які документи про право власності щодо чотирикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 107.3 кв.м., житловою площею - 497 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 18878208) та належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , оскільки на теперішній час існує ризик у разі задоволення позову неможливості виконання рішення суду, а також призведе до порушення його прав.
Ч. 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 15 цього Кодексу заходів забезпечення позов.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову, про вжиття яких клопоче позивач, суд вважає співмірними із вимогами, що були заявлені у позові та є такими, що повністю відповідають суті правовідносин, що направлені на всебічний і повний захист прав позивача від неправомірних дій та дій, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справі.
Враховуючи вищевикладене, вартість нерухомого майна відносно якого позивач просить накласти заборони на вчинення певних дій, а також, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, підтверджена, ґрунтується на вимогах закону, а тому суд вважає за необхідне задовольнити заяву у повному обсязі, застосувавши забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,153 ЦПК України, суд,
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській,Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії і приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі здійснювати державну реєстрацію права власності, видавати/оформлювати будь-які документи про право власності щодо чотирикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 107.3 кв.м., житловою площею - 497 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 18878208) та належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 - до набрання рішенням суду законної сили.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог ч. 10 ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя: В.В.Прохоренко