Провадження №1-кп/337/114/2021
ЄУН № 337/4899/20
25 лютого 2021 р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середньо освіту, не одруженого, не працевлаштованого, який не має місця реєстрації , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-10.04.2017 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців.;
- 22.04.2020 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробувальним терміном 2 роки;
-14.12.2020 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України, до 3 років 1місяця позбавлення волі ;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
30.09.2020 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , в ході розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_7 , знаходячись на лавочці, розташованій на спортивному майданчику по АДРЕСА_2 , з метою подальшого скоєння кримінального правопорушення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з сумки ОСОБА_7 ключі від квартири АДРЕСА_3 .
Після чого, 30.09.2020 року приблизно о 19 годині 20 хвилині, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись на 4 поверсі будинку АДРЕСА_4 , скориставшись раніше викраденими у ОСОБА_7 ключами, проник до квартири АДРЕСА_5 , з загального коридору якої таємно викрав велосипед «Optimabikes» вартістю 4400,00 гривень, який належав потерпілому ОСОБА_8 . Після чого, з викраденим велосипедом зник з місця вчинення злочину, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 4400,00 гривень.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 визнав повністю, щиро каявся, дав показання про те, що 30.09.2020 р. приблизно о 13-00 год. він, перебуваючи на майданчику по АДРЕСА_6 бригади зі знайомою ОСОБА_9 , викрав у останньої з сумки ключі від квартири АДРЕСА_3 та пішов до неї додому, де в коридорі зустрів її сусіда, який його вигнав. Потім він приблизно о 19-00 годині повернувся до квартири ОСОБА_10 , де з загального коридору викрав велосипед, який продав за 300,00 гривень.
З урахуванням клопотання обвинуваченого та думки прокурора, який не заперечував проти слухання справи у порядку ч.3 ст. 349 КПК України, суд ухвалив, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченого, а також дослідження характеризуючого матеріалу відносно ОСОБА_5 . Суд з'ясував та впевнився, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що їхня позиція добровільна та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Таким чином, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення, доказано повністю зібраними по справі доказами, достовірність та істинність, яке обвинуваченим не заперечується, що дає суду підстави кваліфікувати його дії за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно та поєднана із проникненням у житло.
При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про ОСОБА_5 , враховує обставини, які пом'якшують покарання.
Так, ОСОБА_5 раніше судимий, судимість в законному порядку не знята та не погашена, вчинив кримінальні правопорушення проти власності, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Також, суд враховує те, що ОСОБА_5 визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, що суд визнає обставинами, які пом'якшують його відповідальність.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, згідно санкції ч.3 ст.185 КК України, і таке покарання буде законним, справедливим та сприятиме виправленню засудженого.
Водночас суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Суд відхиляє доводи захисника - адвоката ОСОБА_6 щодо призначення ОСОБА_5 покарання за вчинене кримінальне правопорушення із застосуванням ст.75 КК України та клопотання про передачу останнього на поруки ДОГО «Центр реабілітації та релаксації «Глорія» , оскільки 14.12.2020р. вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки один місяць, що позбавляє суд можливості призначення обвинуваченому остаточного покарання не пов'язаного з позбавленням волі, так як при призначенні покарання ОСОБА_5 суд застосовує ч.4 ст.70 КК України.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі підлягає відшкодовуванню в повному обсязі, особою, яка причинила його.
По кримінальному провадженню ОСОБА_8 заявлений цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди . Цивільний позов не відшкодовано.
Обвинувачений цивільний позов визнав. Цивільний позов ОСОБА_11 підлягає задоволенню в межах пред'явленого обвинувачення. Підстав для зменшення розміру цивільного позову у суду не має. За таких обставин цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 витрати пов'язанні з залученням експерта в кримінальному провадження в сумі 150,00 грн., які підтверджені доданими до кримінального провадження довідками про витрати на проведення експертизи.
Оскільки, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення до постановлення вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2020 року необхідно застосувати до нього положення ч. 4 ст. 70 КК України і призначити покарання за сукупністю злочинів, при цьому, суд вважає за можливе керуватись принципом часткового складання призначених покарань.
Керуючись ст.ст. 349 ,373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;
В порядку ч.4 ст.70 КК України з урахуванням вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2020 року за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі .
Строк відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання - з 20 листопада 2020 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 4400 ( чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати пов'язанні з залученням експертів в кримінальному провадження в сумі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_12
25.02.2021