Справа № 323/3016/20
Провадження № 2-а/323/1/21
іменем УКРАЇНИ
25.02.2021 м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Фісун Н.В., при секретарі Коропі А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа: старший інспектор ВБДР Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капітану поліції Мишевський Дмитро Олександрович про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому вказує, що постановою старшого інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Мишевського Дмитра Олександровича серія БАА №592185 від 18.11.2020 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн. за ч. 1 ст. 140 КУпАП за те, що, як зазначено в постанові, 10.10.2020 о 14-30 год. на а/ш 0081872 на відрізку між с. Остриківка та с. Іванівка (Токмацький район Запорізької області) та 17.11.2020 о 10-00 год. на а/ш 0080524 /0080510/ - Петрівське - 1,0 км, перебуваючи заступником директора з експлуатаційного утримання - начальником відділу експлуатаційного утримання та безпеки руху ДП «Місцеві дороги Запорізької області» допустив у вказаних місцях наявність осідань, відсутність дорожньої розмітки, наявність зелених насаджень на узбіччі та укосі земляного полотна, чим порушив п. 3.1.1., 3.1.2., 4.2.1.,4.2.2., 4.2.3, 3.4.1 та 3.4.2, 3.4.6.-3.4.7, 3.4.10. ДСТУ 3587-97.
Позивач не погоджується із постановою з мотивів незаконності необґрунтованості. Оскаржувана постанова є безпідставною, а висновок вчинення адміністративного правопорушення не відповідає дійсності та ґрунтується на припущеннях інспектора з наступних підстав.
При цьому ані в постанові, ані в інших матеріалах справи не міститься інформація та виміри площі пошкодженого покриття, висновку про перебільшення допустимих границь, а також інформації про факт ліквідації або не ліквідації таких пошкоджень у терміни, визначені Вимогами ДСТУ 3587-97. Відсутність вищевказаної інформації виключає можливість визначити факт порушень п. 3.1.1 тап. 3.1.2. ДСТУ 3587-97.
При цьому ані в постанові, ані в інших матеріалах справи не міститься інформація про проект організації дорожнього руху, узгоджений і затверджений в установленому порядку, згідно якого мали бути установлені дорожні знаки, не містить посилання на порушення норм ДСТУ 2587, яким встановлюються вимоги до нанесення розмітки автомобільних доріг та містить інформації про факт відновлення або не відновлення дорож розмітки протягом встановленого П.4.2.3.ДСТУ 3587-97 терміну. Відсутність вищевказаної інформації виключає можливість визначити факт порушень п. 4.2.1., 4.2.2., 4.2.3. ДСТУ 3587-97.
При цьому ані в Постанові, ані в інших матеріалах справи не місті інформація щодо невідповідності розміщення зелених насаджень вимогам таблиці 13, на яку наявне посилання в п.3.4.1., а також інформації про факт ліквідації (підрізки) або не ліквідації таких насаджень у терміни, визначені Вимогами ДСТУ 3587-97. Відсутність вищевказаної інформації виключає можливість визначити з порушень 3.4.1-3.4.2, 3.4.6.-3.4.7, 3.4.10. ДСТУ 3587-97.
Разом з тим, в матеріалах справи не міститься жодних доказів, які б вказували на те, що Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» є відповідальним за утримання даних автомобільних доріг.
Тому просить скасувати постанову старшого інспектора ВБДР Управління патрульне поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Мишевського Дмитра Олександровича серія БАА №592185 від 18.11.2020, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн. за ч. 1 ст.140 КУпАП. Стягнути сплачений судовий збір.
Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач до судового засідання не з'явився, з невідомих суду причин, належним чином повідомлявся про слухання справи, до суду не надав відзив на адміністративний позов.
Згідно до ч.4 ст.229 КАС України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами по справі докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою старшого інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Мишевського Дмитра Олександровича серія БАА №592185 від 18.11.2020 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн. за ч. 1 ст. 140 КУпАП за те, що, як зазначено в постанові, 10.10.2020 о 14-30 год. на а/ш 0081872 на відрізку між с. Остриківка та с. Іванівка (Токмацький район Запорізької області) та 17.11.2020 о 10-00 год. на а/ш 0080524 /0080510/ - Петрівське - 1,0 км, перебуваючи заступником директора з експлуатаційного утримання - начальником відділу експлуатаційного утримання та безпеки руху ДП «Місцеві дороги Запорізької області» допустив у вказаних місцях наявність осідань, відсутність дорожньої розмітки, наявність зелених насаджень на узбіччі та укосі земляного полотна, чим порушив п. 3.1.1., 3.1.2., 4.2.1.,4.2.2., 4.2.3, 3.4.1 та 3.4.2, 3.4.6.-3.4.7, 3.4.10. ДСТУ 3587-97.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Відповідно до п.1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Частиною першою статті 140 КУпАП передбачено, що порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 12 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII обов'язок забезпечувати утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, покладено на посадових осіб, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування таких.
Відповідно до положень статті 24 Закону № 3353-XII власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Розділом 3 Державного стандарту України 3587-97 «Безпека дорожнього руху, автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», затвердженого і введеного в дію Наказом Держстандарту України від 31 липня 1997 року №441, (далі - ДСТУ 3587-97) передбачено, що автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.
Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3 ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, - щодекадно.
Згідно п. 3.1.2 ДСТУ 3587-97 гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І - III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см - для решти категорій і груп. Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І - III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см - для решти категорій і груп.
Згідно п. 4.2.1 ДСТУ 3587-97 розмітку автомобільних доріг, а також вулиць і доріг населених пунктів слід виконувати і наносити відповідно до ДСТУ 2587.
Згідно п. 4.2.2 ДСТУ 3587-97 дорожня розмітка у процесі експлуатації повинна бути помітна у будь-який час доби (за умови відсутності снігу та ожеледі на покритті).
Згідно ч. 4.2.3 ДСТУ дорожня розмітка повинна бути відновлена протягом 30 діб з моменту виявлення пошкодження за таких умов: - у разі зносу поздовжньої розмітки по площі її елементів більше ніж 30 % - для нітрофарби і 50 % - для термопласту (вимірювання провадиться на ділянці довжиною 50 м); - якщо фактичне значення відстані видимості розмітки буде менше за нормативні значення відповідно до таблиці 15; - за питомого коефіцієнта сили світла розмітки, що виконана із світлоповертальних матеріалів, менше ніж 80 - для білого кольору і менше ніж 48 кд • лк -1 • м-2 - для жовтого; - за коефіцієнта зчеплення розмітки менше ніж 0,75 величини фактичного коефіцієнта зчеплення дорожнього покриття, суміжного з розміткою.
Згідно ч. 3.4.1 ДСТУ 3587-97 розміщення зелених насаджень на автомобільних дорогах загального користування повинно відповідати вимогам таблиці 13.
Згідно п. 3.4.2 ДСТУ 3587-97 розміщення зелених насаджень на узбіччях і укосах земляного полотна автомобільних доріг не допускається. Зелені насадження на узбіччях і укосах доріг повинні бути ліквідовані протягом 10 діб з моменту виявлення.
Згідно п. 3.4.5 ДСТУ 3587-97 на спрямівних острівцях дозволяється розміщення чагарників і декоративних зелених насаджень висотою до 0,2 м.
Згідно п. 3.4.6 ДСТУ 3587-97 зелені насадження не повинні погіршувати видимість технічних засобів організації дорожнього руху, а також спеціальних знаків, що застосовуються для водіїв електротранспорту.
Згідно п. 3.4.7 ДСТУ 3587-97 зелені насадження на вулицях і дорогах населених пунктів не повинні перешкоджати руху транспортних засобів, пішоходів і прибиральних машин, а також забезпеченню видимості.
Згідно п. 3.4.10 ДСТУ 3587-97 перевірка розміщення зелених насаджень на відповідність вимогам 3.4 і їх поточна підрізка (рубка) здійснюється протягом місяця від дня виявлення недоліків.
Пункт 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінетом Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 передбачає, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Аналіз наведених норм свідчить, що об'єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб'єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Як встановлено судом, що згідно розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації №291 від 30.05.2019 року обласні та районні автомобільні дороги загального користування місцевого значення Запорізької області знаходяться на балансі Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області», в тому числі обласна автодорога О081872 Токмак - Іванівка- Остриківка та районна автодорога С080524 /О080510/ - Петрівське.
Позивач перебуває на посаді заступника директора з експлуатаційного утримання - начальника відділу експлуатаційного утримання та безпеки руху, що підтверджується наказом №3-П від 11.01.2019 року ДП «Місцеві дороги Запорізької області».
Відповідно до п.12 розділу II посадової інструкції заступник директора з експлуатаційного утримання- начальник відділу відповідно до завдань та функцій покладених на відділ організовує та приймає участь у роботі комісії при весняному та осінньому обстеженню автодоріг загального користування місцевого значення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, у даному спорі саме управління патрульної поліції, має довести правомірність та законність прийнятої постанови.
Аналогічна правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 по справі № 161/10598/16-а, від 17 липня 2019 року по справі № 295/3099/17, від 07 серпня 2019 року по справі № 754/10826/16.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Частиною 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованої в Мінюсті України 10.11.2015за №1408/27853, зокрема передбачено, що при складанні постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП - порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг.
Проаналізувавши наведені вище положення Інструкції №1395, суд вважає, що основним доказом, який підтверджує вчинення особою відповідного правопорушення є акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (затвердженої форм), а також надані до нього заміри та схеми.
Ознайомившись зі змістом наявних у справі матеріалів, суд встановив, що матеріали справи не містять, ані акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (затвердженої форм), ані відповідних замірів та схем до нього.
За таких обставин, суд вважає, що Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, як суб'єкт владних повноважень не довів суду належними доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновків, що відповідачем достатніми та достовірними доказами не підтверджено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тому позов ОСОБА_1 про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Запорізькій області на користь позивача судовий збір у сумі 420,40 грн, сплачений ним за подання адміністративного позову.
Керуючись ст. 2, 9, 72-78, 139,245, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа: старший інспектор ВБДР Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капітану поліції Мишевський Дмитро Олександрович про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову старшого інспектора ВБДР Управління патрульне поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Мишевського Дмитра Олександровича серії БАА №592185 від 18.11.2020, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн. за ч. 1 ст.140 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, службова особа якого виступала відповідачем у справі - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 420 грн.40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду м. Дніпро шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 25 лютого 2021 року.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області Н.В.Фісун