1Справа № 335/1817/21 1-кс/335/1284/2021
25 лютого 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУ Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,
До Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання про накладення арешту на майно, а саме на на квартиру АДРЕСА_1 , який в 1/1 частині приватній власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивується тим, що у провадженні слідчого відділення Відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082060000114 від «15» лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.02.2021 до відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без ознак насильницької смерті.
Згідно відомостей реєстру прав власності на нерухому майно квартира АДРЕСА_1 загальною площею 28, 5 кв. м., в приватній власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в 1/1 частці власності, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 233, виданий 30.01.2014.
Слідчий вказав, що беручи до уваги, що квартира АДРЕСА_1 , являється засобом вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з вбивством, необхідно накласти арешт.
Слідчий підтримав вказане клопотання та просить його задовольнити, про що подав відповідну заяву.
Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що СВ відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУ Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021082060000114 від «15» лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На теперішній час наявна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, такої міри обґрунтованості, яка відповідає початковій стадії досудового розслідування, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, сприятиме досягненню дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
В ході досудового розслідування встановлено, що 15.02.2021 до відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без ознак насильницької смерті.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 948 та довідки про причину смерті №948 ОСОБА_4 причина смерті ОСОБА_4 1949 р.н. хронічна виразка дванадцятипалої кишки з кровотечою.
Згідно протоколу огляду від 15.02.2021 року під час огляду квартири по АДРЕСА_2 слідчим виявлено та вилучено з квартири оригінал договору купівлі- продажу на вказану квартиру, технічний паспорт, витяг, ключ, квартира опечатана.
З огляду на приписи ст. 98 КПК України та положення ст. 170 КПК України мета накладення арешту, яка зазначена слідим у клопотанні як те, що вказана квартира є засобом вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з вбивством без відповідного обґрунтування та відповідних доказів, не свідчить про наявність підстав для накладення арешту на вказане майно.
З урахуванням вказаних обставин, стороною обвинувачення у клопотанні не обґрунтовано тих обставин, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а відтак, що накладення арешту на майно має на меті запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тобто забезпечення збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.
Дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя, враховуючи, що не доведено необхідність арешту, не додано документів, якими він обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку, що клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173 309, 369, 370-372 КПК України,
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУ Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021082060000114 від «15» лютого 2021 року, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1