1Справа № 335/6385/20 2/335/262/2021
24 лютого 2021 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Деркач А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 , звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.
В обґрунтування позову позивачка вказала, що від шлюбу з позивачем мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини всіх видів його заробітку ( доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.06.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Протягом тривалого часу відповідач неналежним чином ставиться до виконання судового рішення, внаслідок чого заборгованість по аліментам станом на 29.02.2020 року складає 41191,25 грн., що підтверджується розрахунком державного виконавця. Позивачка просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 41191,25 грн. та покласти судові витрати на відповідача.
Позивач у судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_3 , який 10.08.2016 року був розірваний.
Від шлюбу мають дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини всіх видів його заробітку ( доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.06.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам, наданого старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) Гуком С.В. станом на 29.02.2020 року заборгованість відповідача перед позивачкою по аліментам на утримання неповнолітньої дитини за виконавчим листом № 335/5353/17 від 02.10.2019 року склала 41191,25 грн. Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів відповідачем не оскаржений в судовому порядку.
Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
При цьому за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Статтею 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів. Так, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
При розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Таких правових висновків щодо порядку обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). Крім того, Велика Палата Верховного Суду в цій постанові зазначила, що у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) питання стягнення пені зі сплати аліментів вирішено так само у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до роз'яснень, наведених в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів. Також при визначенні розміру пені слід враховувати саме розмір заборгованості по аліментам, яка існувала на час подання позовної заяви до суду.
Жодних доказів того, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів утворилась з вказаних вище причин, суду не було надано, заперечень щодо розрахунку наданого позивачем від відповідача не надходило.
Згідно розрахунку пені по несплаті аліментів наданому позивачем, загальна сума неустойки за несвоєчасну сплату аліментів складає не більше 100 відсотків заборгованості- 41191,25 грн.., з урахуванням положень ч.1 ст.196 СК України, суд погоджується із зазначеним розрахунком та враховує, що відповідачем контррозрахунку суду не надано.
Враховуючи, що на підставі рішення суду з відповідача на користь позивача стягуються аліменти, виконавчий лист за яким перебуває на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби, зазначене рішення суду відповідачем не виконуються у повному обсязі, через що наявна заборгованість, тому суд вважає можливим позов ОСОБА_1 задовольнити, та стягнути з відповідача на користь позивачки пеню за прострочення сплати аліментів, в розмірі 41191,25 грн.
Посилання відповідача на те, що він до травня 2018 року перебував у армії судом не беруться до уваги, оскільки період нарахування аліментів не пересікається з періодом перебування у армії відповідача. Надані відповідачем квитанції про перерахування аліментів не входять до предмету доказування, оскільки сплачені поза періоду, за який нараховано пеню.
На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення пені по аліментам.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80,00 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 77-79, 141, 263-265, 274-279, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 12, 180, 195, 196 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн НОМЕР_1 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з червня 2018 року по лютий 2020 року у сумі 41191 грн. (сорок одна тисяча сто дев'яносто одна гривня 25 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24.02.2021 року.
Суддя: Ю.В. Апаллонова