Справа № 946/1453/21
Провадження № 6/946/113/21
Іменем України
24 лютого 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Баннікової Н.В.
при секретарі - Зубенко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл подання старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павлова В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника відносно ОСОБА_1 , -
Старший державний виконавець Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павлов В.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, посилаючись, зокрема, на те, що на виконанні Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження з виконання постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області № 500/2794/19 від 27.06.2019 року про стягнення штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн. з ОСОБА_1 . Зазначає, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, згідно з останнім актом державного виконавця від 18.11.2020 року у боржника відсутнє майно та кошти, на які можливо звернути стягнення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Згідно п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Отже, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Відповідно до положення ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не зважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Постановою від 25.07.2019 року відкрито виконавче провадження, копію постанови ОСОБА_1 отримав особисто 20.08.2019 року.
Постановами від 18.09.2019 року та від 25.06.2019 року було накладено арешт на кошти боржника.
Так, відповідно до актів державного виконавця від 29.08.2019 року та від 18.11.2020 року встановлено, що з виходом за адресою: АДРЕСА_1 , майно боржника ОСОБА_1 , на яке можна звернути стягнення, відсутнє.
Як вбачається з відповідей на запит до ДФС України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії та осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, а також до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.
Однак, відсутність у особи коштів, майна тощо не є свідченням ухилення від виконання зобов'язання, оскільки відсутність майна вказує на відсутність у боржника реальної можливості виконати свій обов'язок з незалежних від нього об'єктивних обставин.
Таким чином, з матеріалів, представлених державною виконавчою службою до суду, не вбачається доказів ухилення від виконання зобов'язань боржником.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, керуючись ст.441 ЦПК України, п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», -
У задоволенні подання старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павлова В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника відносно ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Суддя:/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Н.В.Баннікова