Справа № 946/7257/20
Провадження № 2/946/27/21
24 лютого 2021 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Ткач І.Е.
за участю адвоката Волкогонова О.К.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
визнання дійсним договору міни нерухомого майна та визнання права власності на майно
Позивач в судове засідання не з?явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причину неявки не повідомив. Представник позивача пояснив, що договором № 5618 міни нерухомого майна від 18 липня 2000 року, який укладений в Ізмаїльському представництві Одеської товарної біржи підтверджений факт, за яким позивач отримав від відповідача в порядку обміну 1/2 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 600 кв.м. Разом із тим без нотаріального посвідчення договору позивач не може користуватись право власності, з урахуванням чого просить визнати дійсним договір міни нерухомого майна № 5618 який укладений в Ізмаїльському представництві Одеської товарної біржи між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 часку жилого будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач безумовно визнала позовні вимоги.
Вислухавши пояснення сторін, суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.
Долученою до матеріалів справи документацією визначено, що договором № 5618 міни нерухомого майна від 18 липня 2000 року, який укладений в Ізмаїльському представництві Одеської товарної біржи підтверджений факт, за яким позивач отримав від відповідача в порядку обміну 1/2 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 600 кв.м.
Суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов'язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов'язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.
Між тим з урахуванням змін в законодавстві позивач не може використовувати право власності у повному обсязі.
Наявність вказаного майна підтверджена матеріалами справи технічної інвентаризації, складеним за станом на 26 серпня 2008 року.
Між тим відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" майно не пройшло державну реєстрацію, що у свою чергу підтверджує пояснення позивача про наявність перешкод у використанні права власності.
Окрім вказаного, реєстрація купівлі-продажу проведена на підставі Закону України «Про біржу», який був чинним на час укладення договору.
На час розгляду справи відсутні заперечення з боку відповідача щодо визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним.
З урахуванням вказаного сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, у зв?язку з чим суд у відповідності до вимог ст. 220 ч.2 ЦК України визнає договір дійсним.
Вказані обставини є такими, що зумовлюють визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями дійсним, що у свою чергу у відповідності до вимог ст. 328 ЦК України є підставою для набуття позивачем права власності на вказане майно.
Дані позивача визначені паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області 31 липня 2013 року.
Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати.
Керуючись ст. 263-267 ЦПК України
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати дійсним договір міни нерухомого майна № 5618, який укладений 18 липня 2000 року в Ізмаїльському представництві Одеської товарної біржи між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнати право власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області 31 липня 2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на 1/2 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 600 кв.м.
Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.
Суддя: С.М.Жигулін