Справа № 305/591/19
Номер провадження № 1-кп/305/98/21
24.02.2021. Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
секретаря cудових засідань ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Рахів, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 24.11.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070140001040 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України,-
23 листопада 2018 року, близько 13 години 40 хвилин, в смт. Великий Бичків по вул.Репегівській, Рахівського району Закарпатської області, на території ТДВ "Великобичківський консервний завод" директор вказаного товариства ОСОБА_4 , всупереч установленому законодавством порядку, грубо порушуючи умови договору оренди укладеного 01.12.2016 між ТДВ «Великобичківський консервний завод» як орендодавцем та ТОВ «Західна біопаливна група», як орендарем, зокрема п.3.4.1 статті 3 «Загальні умови використання, права та обов'язки сторін», діючи умисно, не маючи на те права перешкодив орендарю в особі директора ОСОБА_6 та його підлеглим працівникам на їх безперешкодне проходження до орендованого ними приміщення виробничого цеху та навісу, яке відобразилось в наступному:
Так, ОСОБА_4 , будучи директором ТДВ "Великобичківський консервний завод" будучи наділений спеціальними повноваженнями надав наказ підлеглим працівникам, а саме майстру ОСОБА_8 за допомогою трактора ЮМК-3022 жовтого кольору перегородити проїзд на територію ТДВ "Великобичківський консервний завод" через центральні ворота із сторони заводу, а різноробочому ОСОБА_9 за допомогою зварювального апарата заварити центральні металічні ворота.
В результаті чого, ОСОБА_4 заподіяв ТОВ «Західна біопаливна група» матеріального збитку на суму 53 900 гривень.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.356 КК України, як самоправство, тобто самовільне вчинення дій всупереч установленому законом порядку, яке оспорюється підприємством та завдало йому значної шкоди.
24 лютого 2021 року, у судовому засіданні, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання обґрунтовує тим, що злочин вчинено 23.11.2018, що підтверджується обвинувальним актом від 20.03.2019. З часу вчинення злочину минуло більше двох років, отже у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання, подане його захисником та просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінчення строків давності. Зазначив також, що захисник йому роз'яснив, що звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не є реабілітуючою підставою.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечив та зазначив, що наявні підстави для задоволення клопотання, так як строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, встановлений ст.49 КК України закінчився.
Потерпілий ОСОБА_10 та його представник - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання сторони захисту не заперечували.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23.12.2005 згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч.2-4 ст.49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 309/1201/15-к).
У відповідності до вимог п.1) ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до трьох місяців (на час скоєння кримінального правопорушення це діяння було злочином невеликої тяжкості).
Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому діяння 23.11.2018.
Тобто, на день розгляду справи минуло понад два роки з дня вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення (проступку). Протягом цього строку він не вчинив нового кримінального правопорушення.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ст.49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Таким чином, строк давності за вказане кримінальне правопорушення є таким, що минув, а тому у суду відсутні підстави щодо відмови в задоволенні заявленого клопотання.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
За таких обставин, суд, за наявності згоди ОСОБА_4 , приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.389 КК України у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.ст.314, 372, 376 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст.356 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності передбаченої ст.356 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070140001040 від 24.11.2018, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 25 лютого 2021 року, о 08 годині 10 хвилин.
Головуюча: ОСОБА_1