Справа № 305/1018/20
Номер провадження 1-кп/305/180/21
25.02.2021. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020070140000407 від 09.06.2020 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє Водяне, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, несудимого, який має на утриманні 7 неповнолітніх дітей,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи зобов'язаним згідно рішення Рахівського районного суду від 19 квітня 2019 року (справа №305/662/19) сплачувати на користь ОСОБА_5 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у твердій грошовій сумі 50 відстотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи з 19 квітня 2019 року, до досягнення дітьми повноліття, у період з травня 2019 року по червень 2020 року, умисно, злісно ухилився від сплати встановлених вищевказаним рішенням суду коштів (аліментів), хоча мав можливість їх сплачувати, внаслідок чого допустив заборгованість за вказаний період на загальну суму 88705, 33 (вісімдесят вісім тисяч сімсот п'ять) гривень 33 копійки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав повністю та пояснив, що дійсно він не сплачує аліменти, оскільки офіційно ніде не працює, працює по найму, зароблених коштів не вистачає на сплату аліментів. З моменту винесення судом рішення про стягнення аліментів на користь дітей, аліменти не сплачував. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Суд вважає вину ОСОБА_4 доведеною повністю, його дії судом кваліфікуються за ч.1 ст.164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний злочин, який відноситься до категорії кримінальних проступків.
Вину у вчиненні інкримінованого проступку ОСОБА_4 визнав повністю, у вчиненому розкаявся, що, суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
ОСОБА_4 , за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тривалий час офіційно не працює, офіційних доходів не має, не докладає жодних зусиль у пошуку роботи та не виконує зобов'язання по сплаті щомісячних платежів (аліментів), що свідчить про відсутність бажання у останнього в добровільному порядку погасити заборгованість по оплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей та неусвідомлення ним караності такого діяння.
Враховуючи викладене, позицію прокурора, яка наполягала на призначенні покарання пов'язаного з ізоляцією обвинуваченого від суспільства, беручи до уваги загальну суму утвореної обвинуваченим заборгованості зі сплати аліментів, яка є досить значною та вказує на наявність ознаки "злісність", а саме небажання з боку обвинуваченого виконувати судове рішення та послідовне і свідоме ігнорування обов'язку сплачувати аліменти, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та запобігання скоєння ним інших злочинів неможливо без його ізоляції від суспільства. За таких обставин обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України, у виді обмеження волі на певний строк, яке суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Також суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування не обирався. В ході судового розгляду клопотань про обрання такого не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити покарання - 1 (один) рік обмеження волі.
Строк відбуття покарання призначеного ОСОБА_4 , рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча: ОСОБА_1