Справа № 496/587/21
Провадження № 2-а/496/7/21
24 лютого 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Галич О.П.,
за участю:
секретаря - Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Біляївка Одеської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі, -
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Представник позивача - адвокат Дягілев В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ЕАН № 3731531 від 31.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення
2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2019 року і до теперішнього часу позивач працює на посаді водія вантажного автомобіля у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , яка надає послуги вантажним автомобільним транспортом. 31.01.2021 року о 10:20 годині ранку на ділянці автодороги Київ-Одеса 452 км. 800 м. Біляївського району Одеської області інспектором лейтенантом поліції другого батальйону другої роти Управління патрульної поліції в Одеській області Хмельницьким С.О. відносно позивача було винесено постанову Серії ЕАН №3731531 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП за керування водієм транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів та застосовано до мене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. У вказаній постанові зазначено, що 31.01.2021 року о 10:08 годині, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAF CF 85.380, ДНЗ НОМЕР_1 разом з причепом контейнеровозом марки SAMRO SR334, ДНЗ НОМЕР_2 , на якому встановлено додаткову вісь (четверту) без внесення відомостей про переобладнання у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , чим порушив п. 31.3.а. «Правил дорожнього руху», експлуатація транспортних засобів у разі їх виготовлення, переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і норм, що стосуються безпеки дорожнього руху. З вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення Серії ЕАН №3731531 позивач не погоджується та вважає її незаконною, необґрунтованою, виходячи з наступного. Відповідно до п. 31.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Згідно п. 31.3 вказаних Правил забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху; б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Так, з моменту придбання ФОП ОСОБА_2 вищевказаного причепу контейнеровозу, а саме з 2008 року, даний причеп мав чотири осі. З часу його придбання і до дня притягнення позивача до адміністративної відповідальності (31.01.2021 року) за ч. 1 ст. 121 КУпАП, на вищезазначений вказаний причеп ніким не встановлювалась додаткова (четверта) вісь та не здійснювалось будь-яких переобладнань. Крім того, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 відсутня будь-яка інформація щодо кількості осей на вказаному причепі на час його придбання. Також, як вбачається з протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00795-00874-20 від 31.01.2020 року, складеного Приватним підприємством «Техогляд 2017», вищевказаний причеп після технічного контролю визнано технічно справним. До того ж, у вказаному протоколі перевірки технічного стану не вказано про будь-які переобладнання вищевказаного причепу контейнеровозу. Технічний огляд вищезазначеного причепу проводиться кожен рік. Отже, з вищенаведеного вбачається, що технічний стан та обладнання вказаного причепу повністю відповідає вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, передбачених п.п.31.1, 31.3 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. На підставі вище вказаного, а також з метою захисту і поновлення порушених прав позивача, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
3. Відповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області відзив на позов не надали, будучи повідомленими належним чином про день і час судового розгляду справи, однак до суду не з'явились.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. (а.с. 32)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021 року, адміністративну справу № 496/587/21, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П.
6. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 15.02.2021 року було відкрито провадження у справі та встановлено розгляд справи проводити за правилами ст. 286 КАС України.
7. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень статті 268 КАС України.
8. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у зв'язку з неявкою всіх учасників справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
9. Судом встановлено, що 31.01.2021 року інспектором лейтенантом поліції другого батальйону другої роти Управління патрульної поліції в Одеській області Хмельницьким С.О. складено у відношенні ОСОБА_1 постанову серії ЕАН №3731531 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення п. 31.3 (а) ПДР України. (а.с. 5)
10. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу марки «DAF CF 85.380» державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 та власником причепу контейнеровозу марки «SAMRO SR334» державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с. 6-7)
11. Позивач працює на посаді водія вантажного автомобіля у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка надає послуги вантажним автомобільним транспортом, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_4 . (а.с. 15)
12. З протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00795-00874-20 від 31.01.2020 року щодо автомобіля марки «DAF CF 85.380» державний номер НОМЕР_1 та з протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00795-00875-20 від 31.01.2020 року щодо причепу контейнеровозу марки «SAMRO SR334» державний номер НОМЕР_2 вбачається, що автомобіль та причіп після технічного контролю визнано технічно справними та відомості про будь-які переобладнання відсутні. (а.с. 8-9)
ІV. Оцінка Суду.
13. Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
14. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
16. Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
17. У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
18. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
19. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
20. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
21. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
22. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
23. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
24. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон) встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
25. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
26. Згідно п. 31.1. Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., зі змінами та доповненнями (надалі - ПДР), технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
27. Відповідно до п. 31.3 "а" Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів, згідно із законодавством, у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
28. У ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
29. Відповідно до абз. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
30. Так, відповідно до ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
31. Також, згідно ст. 33 Закону України «Про дорожній рух» технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
32. Відповідно до змісту п.п. 2, 3 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. №1166 «Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються», конструкція колісного засобу повинна відповідати ідентифікаційним даним, визначеним на дату його реєстрації (з урахуванням змін), зокрема, згідно з документами щодо переобладнання колісного засобу.
33. Згідно абз. 14 п. 1.10 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 р. №521, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за № 1586/21898, переобладнання - зміни типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції КТЗ, що порушують чи можуть порушити відповідність цього КТЗ вимогам нормативних документів щодо безпечності конструкції, наприклад, зміни: повної маси та її розподілу по осях; центру мас; типу двигуна, його маси і потужності; колісної бази чи колісної формули; конструкції систем світлової сигналізації, гальмового і рульового керування та трансмісії; зовнішньої поверхні кузова; захисних пристроїв; установки кабіни, кузова чи їхніх деталей; спеціального обладнання і номерних агрегатів тощо, не передбачених нормативно-технічною документацією на такий КТЗ.
34. Відповідно до п.п. 2.1., 2.7. розділу 2 Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №710 від 26.11.2012 р., зареєстрованих Міністерством юстиції України 25.12.2012р. за № 2169/22481 (надалі - Вимоги), транспортні засоби ідентифікують, беручи до уваги вимоги стосовно конструкції та технічних характеристик, наведених у його реєстраційних документах, зокрема реєстраційних документах інших держав, у маркуванні, в експлуатаційній та (або) ремонтній документації, іншому інформаційному забезпеченні виробника, документах з питань переобладнання, які були чинними на дату реєстрації (перереєстрації), та відповідно до законодавства. Переобладнані транспортні засоби ідентифікують за інформацією документів з питань переобладнання, з оцінки відповідності переобладнаного транспортного засобу, виданих відповідно до Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607.
35. У п. 3 розділу І Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом МВС №534 від 13.10.2008 р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.11.2008 р. за № 1107/15798 (надалі - Порядок), вказано, що за результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ. У п.п. 3, 5 розділу ІІІ Порядку передбачено, що у разі виявлення технічних несправностей або переобладнання КТЗ з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів відмітка "Х" проставляється в пункті 14 Акта у третій графі (не відповідає вимогам), а у пункті 16 Акта перевірки працівник ДАІ зазначає короткий опис несправностей, які виявлені під час перевірки.
36. Даний Порядок підлягає застосуванню працівниками патрульної поліції з огляду на п. 5 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 р. № 73 (із змінами та доповненнями).
37. Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови серії ЕАН № 3731531 від 31.01.2021 р. до останньої жодні документи не долучалися, а отже, суд приходить до висновку, що акт перевірки технічного стану КТЗ працівником поліції не складався.
38. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
39. Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
40. Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
41. Положення ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
42. При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
43. Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
44. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
45. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
46. Дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позивачем не було порушено вимоги п. 31.3 (а) ПДР України, а відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП, додатково не було встановлено тих обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
47. Суд знаходить, що за обставинами справи постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
48. На думку суду, відсутність передбачених законом доказів скоєння правопорушення може призвести до випадків безпідставного притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
49. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
50. Таким чином, суд звертає увагу на те, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. А в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
51. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
52. Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем жодним доказом не доведено правомірність винесеного оскаржуваного рішення, не доведено викладенні в постанові обставини та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що посилання позивача в обґрунтування вимог щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими і доведеними, у зв'язку з чим, вимоги позивача підлягають задоволенню, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 340 грн., підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 90, 242-246, 286, 293 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі - задовольнити.
2. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3731531 від 31.01.2021 року.
3. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 3731531 від 31.01.2021 року.
4. Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
5. Повний текст рішення складено 24 лютого 2021 року.
Суддя О.П. Галич