Справа № 493/1284/20
Провадження № 1-кп/493/43/21
24 лютого 2021 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі
ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ОСОБА_1
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ОСОБА_2
ПРОКУРОРА ОСОБА_3
ЗАХИСНИКА АДВОКАТА ОСОБА_4
ОБВИНУВАЧЕНОГО ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України,
01.09.2020 року до Балтського районного суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою строком на 2 місяці, мотивуючи заявлене клопотання тим, що в процесі судового розгляду ОСОБА_6 багаторазово зривав судові засідання не являвшись до суду. Більш того, в жодне судове засідання він самостійно не з'являвся, а кожна його явка до суду без виключень відбувалась лише працівниками поліції шляхом здійснення ними пошукових заходів по різних місцях Подільського району. Так, будучи обізнаний 19.02.2021 року в судовому засіданні про наступне судове засідання, що було заплановано на 08.02.2021 року, умисно не з'явився, а перевіркою за місцем мешкання від сусідів відомо про тривалу відсутність ОСОБА_6 за місцем його мешкання. Зазначене свідчить про систематичне невиконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, відсутність реальної можливості самостійно з'являтися до судових засідань, тому існує ризик, що обвинувачений може переховуватися від суду. Така поведінка обвинуваченого перешкоджає в реалізації стороною обвинувачення своїх прав і процесуальних обов'язків, що тягне за собою неможливість спланувати допит свідків обвинувачення, у тому числі малолітніх, які навчаються в школі, з участю у цьому ж засіданні обвинуваченого, явка якого є обов'язковою. Також слід врахувати, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості людини, за яке законом передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, він трудовою діяльністю не займається, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, тому з огляду на відомості про особу обвинуваченого, відсутність у нього власних засобів для існування та з'явлення в судові засідання, а також зважаючи на специфіку кримінального правопорушення, через загрозу покарання за наслідками судового провадження може надалі не з'являтися в судові засідання, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню. Зазначені обставини свідчать про неможливість у разі не обрання запобіжного заходу чи обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, забезпечити належним чином виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобіганню вищезазначених ризиків.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 , заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що до клопотання не додано жодного доказу на які прокурор посилається як на обґрунтування свого клопотання, будь-який запобіжний захід не обирався відносно обвинуваченого. Крім того, зафіксовано одну неявку в судове засідання обвинуваченого та до нього лише один раз було застосовано привід, який виконаний, що свідчить про те, що обвинувачений не переховується від суду, а повідомив, що не зявився з поважних причин, оскільки захворів.
Заслухавши заявлене клопотання прокурора, думку обвинуваченого та захисника, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується в скоєнні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого не обирався будь-який запобіжний захід.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, даних про його особу, а саме, що останній раніше не судимий, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання способам переховуватися від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурор посилався в своєму клопотанні на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, відсутність батьків чи інших членів сім'ї, які б з ним проживали, відсутність у нього власних засобів для існування та з'явлення в судові засідання, але доказів цьому не надав. Також посилання прокурора на те, що обвинувачений неодноразово не з'являвся в судові засідання без поважних причин не відповідають дійсності, оскільки судові засідання відкладалися у зв'язку з неналежним повідомленням обвинуваченого, тобто відсутністю відомостей про вручення йому судової повістки, тільки один раз 08.02.2021 року обвинувачений не з'явився в судове засідання без поважних причин у зв'язку з чим судом було застосовано привід відносно останнього.
Так наявність місця проживання у обвинуваченого ОСОБА_6 та той факт, що раніше до нього не застосовувався будь-який запобіжний захід, свідчить про можливість запобігання ризикам застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з покладенням на обвинуваченого обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою відносно ОСОБА_6 задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто, до 24 квітня 2021 року.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_6 залишати житло, розташоване в АДРЕСА_2 , в певний період часу з 19:00 год. до 07:00 год.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду.
Ухвалу направити Подільському РУП ГУНП в Одеській області для виконання, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.