Справа № 492/1557/20
Іменем України
24 лютого 2021 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,
при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача про розірвання шлюбу, а також стягнення судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 1500,00 грн. (а.с. 3-4). Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 12 серпня 2007 року вони з відповідачем уклали шлюб. Від цього шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося внаслідок відсутності взаєморозуміння. Сторони проживають окремо, шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Таким чином, позивачка прийшла до висновку, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу неможливе і наполягає на розірванні шлюбу без надання строку на примирення.
Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року постановлено про проведення заочного розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У судове засідання позивачка не з'явилася, але надала до суду заяву, в якій просила суд про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити без надання строку для примирення, у разі повторної неявки відповідача у судове засідання не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином, однак до суду не з'являвся, клопотання про розгляд справи у його відсутність не подавав, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з припиненням шлюбу між подружжям, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Сімейним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Зі свідоцтва про шлюб вбачається, що 12 серпня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Арцизького районного управління юстиції Одеської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 (а.с. 7, 8) та ОСОБА_1 (а.с. 5, 6), про що було зроблено відповідний актовий запис за № 89 (а.с. 10). Сторони мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 12) та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 11).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування подружжя до припинення шлюбних відносин чи їх збереження є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб носить формальний характер. Сторони фактично припинили подружні стосунки, відносини не підтримують. Суперечок матеріального характеру, майнових претензій один до одного в них немає, спірне майно відсутнє. За таких обставин суд вважає, що сім'я розпалася, подальше спільне проживання сторін і збереження їхньої родини неможливо, родина розпалася остаточно й шлюб між ними варто розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України суд може розірвати шлюб за позовом одного із подружжя.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб у зв'язку з реєстрацією шлюбу позивачка змінила прізвище, у якої до шлюбу було прізвище « ОСОБА_7 ». Позивачка не виявила бажання після припинення шлюбу змінити своє наявне прізвище на дошлюбне, про що зазначила у заяві, зверненій до суду, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав після припинення шлюбу між сторонами змінювати прізвище позивачки.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, оскільки понесені витрати підтверджені відповідною квитанцією (а.с. 1-2).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133, ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які позивачка сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, з метою розподілу судових витрат позивачці необхідно було надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачкою було надано: договір про надання правової допомоги від 04 листопада 2020 року (а.с. 13); ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 12 листопада 2020 року (а.с. 15); розрахунок гонорару у розмірі 1500,00 грн., відповідно до якого до гонорару входять послуги надання усної консультації у розмірі 250,00 грн., ознайомлення з письмовими матеріалами у розмірі 250,00 грн., складання позовної заяви у розмірі 1000,00 грн. (а.с. 21); квитанція про сплату гонорара за надання професійної правничої допомоги від 12 листопада 2020 року, відповідно до якого адвокат Сокерчак В.В. прийняв від позивачки 1500,00 грн. (а.с. 22); акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12 листопада 2020 року (а.с. 23).
Судом встановлено, що позивачкою понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату гонорара за надання професійної правничої допомоги від 12 листопада 2020 року, відповідно до якого адвокат Сокерчак В.В. прийняв від позивачки 1500,00 грн. (а.с. 21).
Враховуючи вищезазначене, вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн., суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн., оскільки позивачкою надано суду докази здійснених нею витрат на зазначену суму, внаслідок чого вимога позивачки про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у зазначеному нею розмірі підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 56, 104, 105, 110-115 СК України, ст. ст. 2, 19, 49, 76-81, 133, 134, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-281, 284, 289 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Арцизького районного управління юстиції Одеської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Після припинення шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_8 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) 80 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після набрання ним законної сили надіслати до Арцизького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є наявне рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд , якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.