Справа №297/2311/20
24 лютого 2021 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фейіра О. О., при секретарі судового засідання Радзецькій Ю.Л., з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Овдійчук О.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "УкрСиббанк" та Берегівської державної нотаріальної контори, про знаття арешту з майна та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до АТ "УкрСиббанк" та Берегівської державної нотаріальної контори, про знаття арешту з нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 , накладеного на підставі Договору іпотеки №11147247000 від 26 квітня 2007 року, та стягнення моральної шкоди в сумі 1 000 000 гривень.
Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що 26 квітня 2007 року його дружина ОСОБА_2 уклала з АКІБ «УкрСиббанк» Договір про надання споживчого кредиту №11147287000/2, згідно якого отримала кредитні кошти в розмірі 8 000 доларів США. В забезпечення належного виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, з ним - ОСОБА_1 , як поручителем, був укладений Договір поруки №11147247000 від 26 квітня 2007 року, за умовами якого він зобов'язався перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 зобов'язань за вищевказаним кредитним договором. В подальшому він дізнався про існування Договору іпотеки №11147247000 від 26 квітня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Габор Д.В., однак такий він не підписував. Згідно вищевказаного договору іпотеки накладено арешт на нерухоме майно - житловий булинок АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності, на підставі договору дарування. Разом з тим, 07 березня 2012 року ним було достроково погашено заборгованість за вищевказаним кредитним договором, однак, відповідачами, незважаючи на повну сплату боргу, не знято арешт з нерухомого майна, який накладено на підставі Договору іпотеки. Його неодноразові звернення до керівника відділення №377 АТ «УкрСиббанк» та Берегівської державної нотаріальної контори виявилися безрезультатними. Накладення арешту на майно порушує його права, як власника. Разом з тим, оскільки арешт на майно тривалий час не було знято, жодних дій щодо зняття такого, у зв'язку із погашенням заборгованості вчинено не було і таке порушує його права на розпорядження майном, та призвело до порушення життєвих стосуеків, в результаті яких виникли зміни в подружньому житті, обмеженість у спілкуванні з дітьми через неможливість (відчуження, дарування) майна, зміни в матеріальному становищі сім'ї і відповідно фінансових можливостей реалізувати належне на праві власності майно (відчуження, дарування), а тому він зазнав моральних страждань. Просить суд зняти арешт з нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів пропорційно 1 000 000 гривень моральної шкоди.
18 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про зміну позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, та просить суд стягнути з відповідачів моральну шкоду в сумі 100 000 гривень (а.с. 41).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги щодо зняття арешту з майна, підтримав повністю, з підстав, зазначених в позовній заяві, а щодо стягнення моральної шкоди - частково, та пояснив, що 26 квітня 2007 року його дружина ОСОБА_2 уклала з АКІБ «УкрСиббанк» кредитний договір, згідно якого отримала грошові кошти в розмірі 8 000 доларів США. В забезпечення належного виконання його дружиною ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, з ним - ОСОБА_1 , як поручителем був укладений Договір поруки. Разом з тим, тільки у березні 2019 року, він дізнався, що на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності, Берегівською державною нотаріальною конторою було накладено арешт на підставі Договору іпотеки. Раніше про існування такого договору він не знав, оскільки, такий у державного нотаріуса не підписував. Всі документи, які стосувалися вищевказаного кредитного договору, були укладені в приміщенні банку, там же і підписані. Крім того, ствердив, що таке завдало йому моральної шкоди, яку він оцінює в 5 000 грн., оскільки йому неодноразово довелося відвідувати відділення «УкрСиббанк» та Берегівську державну нотаріальну контору, з приводу зняття арешту з нерухомого майна. Просив суд зняти арешт з нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 , накладений на підставі Договору іпотеки та стягнути з АТ «УкрСиббанк» 5 000 грн. моральної шкоди.
Представник Берегівської державної нотаріальної контори Овдійчук О.С. позов не визнала, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 31-34), та пояснила, що 26 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки №11147247000, посвідчений державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Габор Д.В.. Такий був підписаний особисто ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 .. Разом з тим, заявою від 26 квітня 2007 року, посвідченою державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Габор Д.В., ОСОБА_1 дав згоду своїй дружині ОСОБА_2 на отримання нею в АКІБ «УкрСиббанк» кредиту в сумі 8 000 доларів США. На підставі вищевказаного Договору іпотеки, одночасно з посвідченням такого, нотаріусом було накладено заборону відчуження предмета іпотеки. У кінці 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Берегівської державної нотаріальної контори про зняттязаборони відчуження предмета іпотеки, на що йому було надано роз'яснення щодо подачі необхідних документів для зняття такої заборони та було повідомлено про необхідність подання примірника Договору іпотеки, який був йому наданий при укладенні такого, та про необхідність сплати ним відповідної суми державного мита. Однак, примірник вищевказаного Договору іпотеки, він так і не надав. 13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до Берегівської державної нотаріальної контори лист з АТ «УкрСиббанку» про відсутність в такого примірника Договору іпотеки. Разом з тим, ствердила, що у зв'язку із посвідченням Договору іпотеки №11147247000 від 26 квітня 2007 року, державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори було накладено заборону відчуження будинку АДРЕСА_1 , а не арешт на будинок, як стверджує позивач. Просила в задоволенні позову відмовити.
Представник АТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, згідно якого просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги позивача вважає незаконними та необґрунтованими (а.с. 49).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як встановлено з матеріалів справи, 26 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11147287000/2 (а.с. 10-19).
Також, 26 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки №11147247000, згідно якого останній зобов'язався перед банком відповідати за невиконання гр. ОСОБА_2 всіх її зобов'язань перед Кредитором, що виникли на підставі вищевказаного кредитного договору (а.с. 20-21).
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, 26 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки №11147247000, посвідчений державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Габор Д.В.. Такий був підписаний особисто ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 (а.с. 65-67).
На підставі вищевказаного Договору іпотеки, державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Габор Д.В., 26 квітня 2007 року, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат», у зв'язку із посвідченням такого, було накладено заборону відчуження предмета іпотеки - житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_1 , до припинення цього договору іпотеки (а.с. 65-67).
Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про нотаріат», - іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 73 Закону України «Про нотаріат» передбачано, що нотаріус за місцезнаходженням житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна або за місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, іншої юридичної особи про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона; при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 5.26 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2021 року, одночасно з посвідченням договору про іпотеку нотаріус, якщо це передбачено договором, за заявою іпотекодержателя накладає заборону на відчуження предмета іпотеки.
Відповідно до ст.319, 391 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з вимогами про зняття арешту з нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 , накладеного на підставі Договору іпотеки №11147247000 від 26 квітня 2007 року (а.с. 1-4).
Однак, як встановлено в ході судового розгляду справи, на підставі вищевказаного Договору іпотеки, державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Габор Д.В., 26 квітня 2007 року, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат», у зв'язку із посвідченням такого, було накладено заборону відчуження предмета іпотеки - вищевказаного житлового будинку (а.с. 65-67).
За своєю юридичною природою поняття «арешт» та «заборона на відчуження» є різними юридично значимими діями, що у свою чергу породжують різні правові наслідки.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації;
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно п. 5.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2021 року, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Разом з тим, твердження позивача про те, що згідно Договору іпотеки №11147247000 від 26 квітня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Габор Д.В., було накладено арешт на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 є таким, що не відповідає дійсності, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, згідно вищевказаного договору, одночасно з посвідченням такого, нотаріусом 26 квітня 2007 року, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат», було накладено заборону на відчуження предмета іпотеки - вищевказаного житлового будинку, що належить ОСОБА_1 , до припинення цього договору іпотеки (а.с. 65-67).
За таких обставин, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про зняття арешту з майна, який, як встановлено в ході судового розгляду справи накладений не був, а згідно Договору іпотеки №11147247000 від 26 квітня 2007 року, було накладено заборону відчуження предмета іпотеки, що є різними за своєю правовою природою, те що до закінчення підготовчого засідання позивач із письмовою заявою про зміну предмета позову не подав, а суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, а тому вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , про зняття арешту з майна безпідставними, в задоволенні яких слід відмовити.
Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача АТ «УкрСиббанк» моральну шкоду, яку він оцінює в 5 000 грн..
За правилами статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 2 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, з'ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Як ствердив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , внаслідок порушення його прав, він зазнав моральних страждань, що полягає у неодноразових відвідуваннях ним як Берегівської Державної нотарільної контори так і АТ «УкрСиббанк» з метою зняття арешту з нерухомого майна. А тому, завдану моральну шкоду він оцінює в 5 000 грн..
Разом з тим, в судовому засіданні не знайшов свого підтверження факт заподіяння моральної шкоди позивачу з боку відповідача АТ «УкрСиббанк», зокрема заподіяння йому моральних, душевних страждань або втрат немайнового характеру, протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача.
А тому, суд вважає позовні вимоги позивача і в частині стягнення з відповідача АТ «УкрСиббанк» 5 000 грн. моральної шкоди безпідставними.
За наведених обставин, суд вважає в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "УкрсибБанк" та Берегівської державної нотаріальної контори про знаття арешту з майна та стягнення моральної шкоди, відмовити, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 15, 23, 319, 391 ЦК України, ст. 1, 3, 34, 73, 74 Закону України "Про нотаріат, п. 5.26 Глави 2, п. 5.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2021 року, ст. ст. 81, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
рішив:
в задоволенні зменшеного позову ОСОБА_1 до АТ "УкрСиббанк" та Берегівської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Повний текст рішення буде виготовлено 01 березня 2021 року.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Фейір О. О.