Номер провадження 1-кп/243/499/2021
Номер справи 243/1441/21
25 лютого 2021 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко - та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 12 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 12021055510000071, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25 січня 2021 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області 18 лютого 2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов'янськ Донецької області, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованої, не одруженої, має на утриманні малолітню дитину, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 31 грудня 2020 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік. На підставі ст. 75,76 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк один рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України,-
23 січня 2021 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилась за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в цей же час за вищезазначеною адресою перебувала її донька ОСОБА_4 , з якою зав'язалась бесіда. Під час бесіди у ОСОБА_4 , яка перебувала в коридорі вищезазначеної квартири, в ході раптово виниклих неприязних відносин, виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , 23 січня 2021 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за вищезазначеною адресою, а саме в приміщенні коридору, діючи умисно, протиправно, цілеспрямовано, тримаючи дерев'яну скалку в правій руці, розміром приблизно до 30 см довжиною та шириною приблизно 4 см, нанесла ОСОБА_6 один удар обличчя, а саме в область лоба справа.
В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено наступні тілесні ушкодження, а саме: синець в правій лобній області, який відноситься до легких тілесних ушкоджень.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена ОСОБА_4 викривається наступними доказами.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, та суду пояснила, що 23 січня 2021 року приблизно о 20 годині 00 хвилин вона, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у неї з мамою виник конфлікт з приводу того, що вона ніде не працює офіційно та зловживає спиртними напоями, після чого вона пішла на кухню, де взяла скалку, повернулася до матері та нанесла їй один удар обличчя, а саме в область лоба справа.
У тому, що вчинила вказане кримінальне правопорушення, вона щиро розкаялась.
Показання обвинуваченої є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засідання пояснила, що 23 січня 2021 року приблизно о 20 годині 00 хвилин вона, перебувала за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у них з дочкою виник конфлікт з приводу зловживання останньою спиртних напоїв, а також з приводу того, що ОСОБА_4 ніде не працює, знаходиться на її утриманні, після чого ОСОБА_4 взяла на кухні дерев'яну скалку та вдарила її по голові в область лоба. В результаті їй було спричинено тілесні ушкодження. Просить суд суворо не карати ОСОБА_4 .
Аналізуючи пояснення потерпілої ОСОБА_6 у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення потерпілої, такими, що відповідають об'єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами - процесуальними документами, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об'єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Крім повного визнання своєї вини, провина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
Так, з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження № 12021055510000071 було зареєстровано 25 січня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, що давало право з цього моменту проводити слідчі та процесуальні дії.
Відповідно до Довідки лікаря КНП «Міська клінічна лікарня м. Слов'янська» № 131 від 25 січня 2021 року, у пацієнтки ОСОБА_6 при огляді виявлений забій м'яких тканин голови.
З Висновку судово - медичної експертизи № 41 від 28 січня 2021 року, вбачається, що виявлений у ОСОБА_6 при експертизі синець в правій лобній області утворився від однократної дії тупого предмету, індивідуальні та конструктивні особливості констатуючої поверхні якого не відобразились за механізмом удару-тиску, можливо в зазначеній термін та відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. Локалізація синця правої лобної області доступна до дії власної руки.
З Протоколу проведення слідчого експерименту від 26 січня 2021 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії потерпіла ОСОБА_6 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 . А саме, 23 січня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , у неї з її донькою ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого остання спричинила їй тілесні ушкодження, узявши дерев'яну скалку у праву руку, вона наблизилась до неї та нанесла їй удар у голову, у ділянку лоба.
З Протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 26 січня 2021 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_8 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення її матір'ю ОСОБА_4 . А саме, що 23 січня 2021 року близько 20-00 години вона, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , почула крик її бабусі ОСОБА_6 , вийшла до коридору та побачила, як її мати ОСОБА_4 тримала у правій руці дерев'яну скалку і вдарила один раз у лоб її бабусю ОСОБА_6 . Після чого вона стала заспокоювати бабусю та мати.
З Висновку судово - медичної експертизи № 55 від 03 лютого 2021 року, вбачається, що не виключається можливість утворення синця правої лобної області внаслідок обставин, на які вказала ОСОБА_6 в ході допиту від 26 січня 2021 року, а також не виключається можливість утворення синця правої лобної області внаслідок обставин, на які вказала ОСОБА_8 в ході допиту від 26 січня 2021 року та під час проведення слідчого експерименту від 26 січня 2021 року.
З Протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_4 від 09 лютого 2021 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії підозрювана ОСОБА_4 докладно розповіла та показала обставини вчинення нею кримінального правопорушення. Так, 23 січня 2021 року вона перебувала у себе за місцем мешкання спільно зі своєю мамою ОСОБА_6 , близько 20-00 години цього ж дня у неї з мамою виник конфлікт з приводу того, що вона ніде не працює офіційно. В момент конфлікту вони перебували вдвох в коридорі їхньої квартири, в момент словесної сварки вона вийшла в кухню взяла дерев'яну скалку розміром приблизно до 30 см довжиною та шириною приблизно 4 см в праву руку і повернувшись назад до матері в коридор, вона спричинила їй один удар вищевказаною скалкою в область голови, а саме в область лоба. Після чого мати її відштовхнула.
З Висновку судово - медичної експертизи № 70 від 10 лютого 2021 року, вбачається, що не виключається можливість утворення синця правої лобної області внаслідок обставин, на які вказала ОСОБА_4 в ході допиту від 09 лютого 2021 року та під час проведення слідчого експерименту від 09 лютого 2021 року.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія - Слідчий експеримент, проведений 26 січня 2021 року з участю потерпілої ОСОБА_6 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих, статиста та потерпілої ОСОБА_6 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 26 січня 2021 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.
З Протоколу проведення слідчого експерименту від 26 січня 2021 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії потерпіла ОСОБА_6 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: потерпіла ОСОБА_6 вказала на статисті, як саме її донька ОСОБА_4 , тримаючи в правій руці дерев'яну скалку, нанесла їй один удар в область голови, а саме в лоб. Аналогічні показання потерпіла дала і в судовому засіданні.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія - Слідчий експеримент, проведений 26 січня 2021 року з участю свідка ОСОБА_8 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих, статиста та свідка ОСОБА_8 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 26 січня 2021 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.
З Протоколу проведення слідчого експерименту від 26 січня 2021 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_8 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: свідок ОСОБА_8 вказала на статисті, як саме її мати ОСОБА_4 , тримаючи в правій руці дерев'яну скалку, нанесла один удар в область голови, а саме в лоб, її бабусі ОСОБА_6 .
З Висновку судово - медичної експертизи № 55 від 03 лютого 2021 року, вбачається, що не виключається можливість утворення синця правої лобної області внаслідок обставин, на які вказала ОСОБА_6 в ході допиту від 26 січня 2021 року, а також не виключається можливість утворення синця правої лобної області внаслідок обставин, на які вказала ОСОБА_8 в ході допиту від 26 січня 2021 року та під час проведення слідчого експерименту від 26 січня 2021 року.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія - Слідчий експеримент, проведений 09 лютого 2021 року з участю підозрюваної ОСОБА_4 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 , двох понятих, статиста та підозрюваної ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 09 лютого 2021 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.
З Протоколу проведення слідчого експерименту від 09 лютого 2021 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії підозрювана ОСОБА_4 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: підозрювана ОСОБА_4 вказала на статисті, як саме вона, тримаючи в правій руці дерев'яну скалку, нанесла один удар в область голови, а саме в лоб, своїй матері ОСОБА_6 . Аналогічні показання ОСОБА_4 дала і в судовому засіданні.
З Висновку судово - медичної експертизи № 70 від 10 лютого 2021 року, вбачається, що не виключається можливість утворення синця правої лобної області внаслідок обставин, на які вказала ОСОБА_4 в ході допиту від 09 лютого 2021 року та під час проведення слідчого експерименту від 09 лютого 2021 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку.
Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.
При їх оцінці суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.
При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов'язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.
Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 , обвинувачення за ст. 125 ч. 1 КК України, знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченої повністю доведено, а вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ст. 125 ч. 1 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
При визначенні міри покарання обвинуваченій у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченою, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством відповідно до ст. 12 КК України до кримінальних проступків, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченої.
Згідно роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».
П.п.2,3 «при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів враховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків. Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об'єктивні та суб'єктивні обставини, зокрема цінність тих суспільних відносин на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.»
Суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 є осудною, раніше судима за вчинення домашнього насильства, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою протягом визначеного іспитового строку, вчинила кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку; посередньо характеризується за місцем мешкання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, однак перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з липня 2008 року з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності»; суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до п. 6 ч.1 ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю, відповідно до п. 6-1 ч.1 ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо іншої особи, з якою вони перебувають у сімейних відносинах.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у межах, установлених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у виді громадських робіт.
Підстав для застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дана правова норма має змогу бути застосована, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді громадських робіт є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до п.п. г) п. 1 ч. 1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт (160 годин громадських робіт відповідають 20 дням позбавлення волі).
На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням ст. 72 КК України, суд до призначеного покарання частково приєднує невідбуте покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 грудня 2020 року.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень.
Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_9 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України і призначити їй покарання за цією статтею кримінального закону у виді громадських робіт на строк 160 ( сто шістдесят ) годин.
На підставі ч. 1 ст. 71, п.п. г) п.1 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати до призначеного покарання ОСОБА_10 невідбуте покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 грудня 2020 року та остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді 1 (одного) року 10 (десяти) днів позбавлення волі, з ізоляцією засудженої та поміщення її до Кримінально- виконавчої установи закритого типу.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженій ОСОБА_10 відраховувати з моменту її затримання і поміщення до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_7 і етапування її для відбування нею покарання у виді позбавлення волі до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України доручити працівникам Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не обирався та не застосовувався.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1