Єд. унік. № 243/992/21
Провадження № 2/243/936/2021
Іменем України
25 лютого 2021 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мінаєва І.М.
за участю секретаря судового засідання Сорокіної Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: не з'явилися,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача.
1. Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулось до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги порушенням відповідачкою зобов'язань відповідно до умов договору. За змістом позовної заяви зазначено, що 01 жовтня 2012 року між акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, відповідно до умов якого відповідачкі надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Договором передбачено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідачка, підтвердила свою згоду на те, що підписана заява - анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України. Згідно цієї норми статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, а саме надав відповідачкі кредит у розмірі, встановленому договором. Однак відповідачка не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 15527,05 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 12487,76 грн., заборгованості за простроченими відсотками у сумі 3039,29 грн.
Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідачки, якими суттєво порушуються законні права кредитора, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 15527,05 грн. (станом на 14.12.2020) та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
2. Представником позивача ОСОБА_2 надано суду клопотання про розгляд справи у його відсутності у випадку неявки в судове засідання представника позивача, з врахуванням поданих сторонами доказів, зазначає, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Відповідно до ухвали суду від 09.02.2021 року прийнято до розгляду позовну заявуАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачеві у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання (а.с.57).
4. Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 ЦПК), в судове засідання не з?явилася без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
5. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом.
6. 01 жовтня 2012 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала кредитну картку юридичної особи - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (а.с.12).
7. Розмір заборгованості згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за станом на 14.12.2020 року за кредитом (тілом кредиту) складає 12487,76 грн., а саме, поточне тіло кредита - 0,0 грн., прострочене тіло кредита - 12487,76 грн., заборгованість за нарахованими відсотками становить 0,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками становить 3039,29 грн. (а.с.6-9).
8. Оскільки розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитного договору, суду була надана банківська виписка, яка має статус первинного документу відповідно до Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5.
Так, згідно наданої позивачем виписки з 21.12.2015 по 01.10.2020 ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами банку, а саме отримувала гроші готівкою у банкоматах, поповнювала картковий рахунок, розраховувалася за товари та ін. Залишок після операцій за станом на 01.10.2020 становить -15527,05 грн. (наявна заборгованість (а.с.49-52).
9. Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» старт карткового рахунку здійснено 21.12.2015., в цей же день встановлено кредитний ліміт 500,00 грн., 21.12.2015 кредитний ліміт зменшено до 500,00 грн., 22.02.2016 кредитний ліміт збільшено до 5000,00 грн., 26.07.2016 кредитний ліміт збільшено до 8000,00 грн., 14.07.2017 кредитний ліміт збільшено до 13000,00 грн., 22.05.2020 кредитний ліміт зменшено до 13000,00 грн., 01.06.2020 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. (а.с.10).
10. Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримала кредитні картки: 1) 21.12.2015 № НОМЕР_1 (термін дії до 01/18); 2) 22.02.2016 № НОМЕР_2 (термін дії до 12/19); 3) 25.01.2020 № НОМЕР_3 (термін дії до 02/23 (а.с.11).
V. Оцінка суду.
11. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
12. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
13. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
14. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
15. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
16. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
17. Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
18.Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 01.10.2012 року процентна ставка не зазначена.
19.Позивач у позовних вимогах окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), просить також стягнути складову його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01.10.2012 посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Умов та правил надання банківських послуг як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
20.На думку суду в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (01 жовтня 2012 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (05 лютого 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
21.Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
22.Суд зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
На думку суду витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви. Таким чином, підстави для нарахування відповідачеві відсотків за користування кредитним лімітом, позивачем не доведені, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом.
23.Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
24.З матеріалів справи вбачається, що після підписання анкети 01.10.2012 ОСОБА_1 14.07.2017 було збільшено кредитний ліміт у сумі 13000,00 грн. (а.с.10).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті в повному обсязі станом на момент звернення до суду із позовом, а також враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів: кредитного ліміту, в сумі 13000,00 грн. Оскільки ОСОБА_1 підписала анкету-заяву від 01.10.2012 року, згідно з якою отримала кредит у розмірі 13000,00 грн, та ці кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернув, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), та у постанові Верховного Суду № 176/216/19 від 09.09.2020 року.
25.Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки позивачем було встановлено кредитний ліміт за кредитною карткою в сумі 13000,00 грн., сума заборгованості за тілом кредиту згідно розрахунку позивача становить 12487,76 грн., тому суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 1248,76 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
26. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
27. Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 2270,00 грн., тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1825,67 грн. (15527,05 грн. - заявлені позовні вимоги, 12487,76 грн. - задоволені позовні вимоги).
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 206, 259, 264-265, 267, 268 ЦПК України, 525-527, 554, 611, 629, 1054 ЦК України, суд
1. Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 «Д») заборгованість за кредитним договором від 01 жовтня 2012 року станом на 14 грудня 2020 року на загальну суму 12487 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 76 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 12487,76 грн.
3.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 «Д») судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1825 грн. 67 коп.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв