Справа № 243/968/21
Провадження № 2/243/933/2021
24 лютого 2021 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.
за участю
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку заборгованості,-
05.02.2021 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку заборгованості. Разом з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку заборгованості за договором позики у розмірі 10 000 доларів США та 150 000 грн. надана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна, а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,2 кв.м., який належить відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 2019 року.
Ухвалою від 08.02.2021 року провадження за позовом відкрито.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 09.02.2021 року, заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.
Накладено арешт та заборонено відчуження у будь-який спосіб нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,2 кв.м.
22.02.2021 року до суду подано заяву від позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за даним провадженням на автомобіль марки ТЗ MAZDA-62004 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , колір ТЗ-сірий, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтувавши свої вимоги тим, що ОСОБА_3 фактично за рахунок позичених 24.06.2019 року у ОСОБА_1 коштів в розмірі 10000 доларів США та 17.10.2019 року в розмірі 150 000 грн. придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,2 кв.м., який оформлений на його ім'я. Розписку позичальника написав в присутності ОСОБА_5 , та зобов'язався повернути позичальникові борг у строк до 01.01.2020 року. Вважає, що це майно може у майбутньому забезпечити повернення їй суми боргу ОСОБА_3 . Крім того, вважає, що ОСОБА_3 може продати зазначений автомобіль.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правідносини.
Так, відповідно до ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з ч. 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 poкy №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також згідно з вказаною Постановою, забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Заявник звертаючись з клопотанням про забезпечення позову також повинен зазначити відомості щодо наявності, найменування, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна у відповідного учасника процесу, до якого заходи забезпечення позову будуть застосовані, а також доказів вартості такого майна.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Позивачем при зверненні до суду з клопотанням про забезпечення позову, не надано будь-яких належних доказів того, що відповідачем вчиняються дії щодо відчуження належного йому майна, не надано доказів вартості майна на яке просить накласти арешт, для визначення співмірності заявлених позовних вимог заходам забезпечення позову, враховуючи, що раніше ухвалою суду вже було накладено арешт на житловий будинок належний відповідачу.
Крім того матеріали заяви містять інформаційну довідку з якої не можливо встановити, чи дійсно відповідачу ОСОБА_3 належить автомобіль, тобто зазначена довідка не є належним доказом підтверджуючим належність вказаного майна саме відповідачу, а відповідно накладення арешту на зазначене рухоме майно може порушити права третіх осіб.
За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову та у зв'язку з чим у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.149 - 153,157 ЦПК України,Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку заборгованості - відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання, або відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - до Донецького апеляційного судуі через Слов'янський міськрйонний суд Донецької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їй пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко