Справа № 128/3655/20
Іменем України
25 лютого 2021 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді: Ганкіної І.А.
при секретарі: Жигаровій Д.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області помер його батько ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області померла його мати ОСОБА_4 . Згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.07.1994 року, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області згідно з розпорядженням від 12.07.1994 року №230 квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам її сім'ї ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Отже, частки кожного із співвласників квартири АДРЕСА_2 є рівними і відповідно становлять по 1/4 частці кожного, а саме: ОСОБА_4 - ј частка; ОСОБА_3 - ј частка; ОСОБА_2 - ј частка; ОСОБА_1 - ј частка. Після смерті батька позивача відкрилась спадщина на ј частку квартири АДРЕСА_2 . Мати позивача ОСОБА_4 та батько ОСОБА_3 розірвали шлюб 02.02.1994 року. Спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 є: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 . Спадщину після смерті батька ОСОБА_3 у вигляді ј частки квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом прийняв позивач, шляхом вступу в оперативне управління спадковим майном, а саме користувався предметами домашнього вжитку належними батьку, проживав в спадковій квартирі (частці спадкової квартири), робив поточні ремонти в квартирі, у нього на руках залишилися правовстановлюючі документи на квартиру, що у відповідності до діючого на той час законодавства, а саме ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) свідчить про прийняття ним спадщини. Після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина на ј частку квартири АДРЕСА_2 . Спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 є: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 . Спадщину після смерті матері ОСОБА_4 у вигляді ј частки квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом прийняв позивач так як у встановлений законом шестимісячний строк подав до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Надольської Т.П. заяву про прийняття спадщини, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті матері не прийняв і на неї не претендує, та подав в шестимісячний строк з дня смерті матері до приватного нотаріуса Надольської Т.П. заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача. Однак, позивач не може оформити в нотаріуса спадщину на частки у квартирі після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так як в свідоцтві про право власності на житло не визначено розмір часток у праві власності на квартиру співвласників ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що унеможливлює оформити спадщину в нотаріальній конторі.
З огляду на вищевикладене позивачка звернулась з даним позовом до суду, яким просять визначити частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності для подальшої реєстрації права власності.
В судове засідання сторони не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву, згідно якої справу просить слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовільнити. Змін та доповнень не має.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, слухання справи просить проводити за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.12.2015 року, серії НОМЕР_1 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26.12.2019 року, серії НОМЕР_2 (а.с.11).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.07.1994 року, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області згідно з розпорядженням від 12.07.1994 року №230 квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам її сім'ї ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9).
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох і більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю, між ними, законом або рішенням суду.
Померла ОСОБА_4 та батько ОСОБА_3 розірвали шлюб 02.02.1994 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 02.02.1994 року (а.с.12).
Спадщину після смерті батька ОСОБА_3 у вигляді ј частки квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом прийняв ОСОБА_1 , шляхом вступу в оперативне управління спадковим майном, а саме користувався предметами домашнього вжитку належними батьку, проживав в спадковій квартирі (частці спадкової квартири), робив поточні ремонти в квартирі, у мене на руках залишилися правовстановлюючі документи на квартиру, що у відповідності до діючого на той час законодавства, а саме ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) свідчить про прийняття ним спадщини.
Після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина на ј частку квартири АДРЕСА_2 (а.с.13-15). Відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті матері не прийняв і на неї не претендує, та подав в шестимісячний строк з дня смерті матері до приватного нотаріуса Надольської Т.П. заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача. Неможливість оформлення спадщини в нотаріальній конторі підтверджується постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Надольської Т.П. від 26.06.2020 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.06.2020 року (а.с.16).
За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно до ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частиною 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною 4 статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як зазначено у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» за №20 від 22.12.1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 зазначено, що «...зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем права власності і за таких обставин визнання права власності на майно є компетенцією суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 319, 321,328, 357, 368,392 ЦК України, ст. ст. 2,11,12,13,206,247,263,264,265,355 ЦПК України, суд-
Вирішив:
Позов задовольнити.
Визначити, що розмір часток у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 співвласників ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 становить по 1/4 частці кожного.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_2 (з яких 1/4 частка як частка у праві спільної сумісної власності, 1/4 частка у праві власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ј частка у праві власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текс судового рішення виготовлено 25.02.2021.
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя І.А. Ганкіна