іменем України
Справа № 126/2133/20
Провадження № 2/126/153/2021
"23" лютого 2021 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщинии, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом, в якому просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , в свідоцтві про народження якого, серії НОМЕР_1 записано ОСОБА_4 , та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років, померла мати позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
В свідоцтві про народження позивача в графі мати записано " ОСОБА_4 ". В сільській ради позивачу пояснили, що " ОСОБА_5 " і " ОСОБА_6 " - це тотожні імена і при житті матері позивач змін в свідоцтво про народження не вносив, а усі послідуючі документи пов'язані з записом по батькові матері записано як " ОСОБА_7 ".
Спадкодавець проживала в с. Сумівка, Бершадського району Віницької області, але в з'язку з похилим віком і хворобами, позивач в 2017 році перевіз її у Київську область, де вона проживала до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За місцем проживання і смерті матері позивач до нотаріуса з заявою про прийняття спадкового майна до шести місячного терміну не звертався, так як вважав, що таке майно відсутнє, за виключенням старого будинку.
Тільки в березні місяці 2020 року працівники Сумівської сільської ради помідомили позивача про те що на його ім'я мати, ОСОБА_3 , 10 квітня 2017 року зробила заповідальне розпорядження, заповіла позивачу усе майно яке належало їй до дня смерті. До складу спадщини входить земельна ділянка на території Сумівської сільської ради. За життя матері, позивач про цей заповіт нічого не знав.
Спадкоємцем до майна матері є також рідний брат позивача - ОСОБА_2 , який також проживаає у м. Київ. Він є також спадкоємцем першої черги за законом, але у визначеному законом порядку спадщину не приймав та не претендує на неї.
24.03.2020 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Бєршадського районного нотаріального округу з клопотанням щодо заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до роз'ясненя приватного нотаріуса Полуденко Марії Фальтинівни №16/01-16 від 24.03.2020 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та вказано, що він не прийняв спадщину належним чином, оскільки, заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 в нотаріальні органи в установлений законом строк не подав.
Позивач вказує, що нотаріальними органами, в даному випадку секретарем Сумівської сільської ради, не було вчинено будь-яких дій щодо повідомлення його як спадкоємця за запові том про наявність спадкового майна та заповіту.
Позивач, ОСОБА_1 , через канцелярію суду подав письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи уйого відсутність.
Відповідач, ОСОБА_2 , через канцелярію суду подав заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутність.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років, померла мати позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
В свідоцтві про народження позивача серії НОМЕР_1 , записано мати " ОСОБА_4 ". Усі інші документи пов'язані з записом по батькові матері записано як " ОСОБА_7 ".
Спадкодавець проживала в с. Сумівка, Бершадського району Віницької області, але в з'язку з похилим віком і хворобами, позивач в 2017 році перевіз її у Київську область, де вона проживала до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За місцем проживання і смерті матері позивач до нотаріуса з заявою про прийняття спадкового майна до шести місячного терміну не звертався, так як вважав, що таке майно відсутнє.
Тільки в березні місяці 2020 року працівники Сумівської сільської ради помідомили позивача про те що на його ім'я мати, ОСОБА_3 , 10 квітня 2017 року зробила заповідальне розпорядження, заповіла позивачу усе майно яке належало їй до дня смерті. До складу спадщини входить земельна ділянка на території Сумівської сільської ради. За життя матері, позивач про цей заповіт нічого не знав.
Спадкоємцем до майна матері є також рідний брат позивача - ОСОБА_2 , який також проживаає у м. Київ. Він є також спадкоємцем першої черги за законом, але у визначеному законом порядку спадщину не приймав та не претендує на неї.
Відповідно до роз'ясненя приватного нотаріуса Полуденко Марії Фальтинівни №16/01-16 від 24.03.2020 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та вказано, що він не прийняв спадщину належним чином, оскільки, заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 в нотаріальні органи в установлений законом строк не подав.
Позивач вказує, що нотаріальними органами, в даному випадку секретарем Сумівської сільської ради, не було вчинено будь-яких дій щодо повідомлення його як спадкоємця за запові том про наявність спадкового майна та заповіту.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).
Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.
Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд повинен також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк не подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що був не обізнаний про існування спадкового майна та складеного на його користь заповіту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В п. 24 Постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України висловив наступну правову позицію, що у випадку, коли особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Крім того, для належного оформлення своїх спадкових прав позивач просить встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , в свідоцтві про народження якого, серії НОМЕР_1 в графі мати вказано " ОСОБА_4 ".
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів.
Відповідно до ст. ст. 293 ЦПК України та роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", із змінами та доповненнями, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Факт, що померла ОСОБА_3 , є рідною матір'ю позивача підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою Сумівської сільської ради №137 від 05.03.2020.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 1268-1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 13. 81,206, 223, 247, 263, 264, 265, 293, 315 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщинии - задоволити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , в свідоцтві про народження якого, серії НОМЕР_1 записано ОСОБА_4 .
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В. І. Губко