Провадження: № 33/821/44/21 Справа: №695/2290/20 Категорія: ч.1 ст.130, ст.124 КУпАПГоловуючий у 1 інстанції Степченко М.Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М.О.
19 лютого 2021 р. м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О. з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420, 40 грн., -
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 04.09.2020 року, о 18-15 год., в с. Деньги по вул.Центральна, 132, керуючи автомобілем «Фольцваген Гольф» д.н. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на стовпчик з дорожнім знаком. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, ОСОБА_1 , 04.09.2020 року, о 18-15 год., в с. Деньги по вул. Центральна, керував автомобілем «Фольцваген Гольф» д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою алкотестера «Драгер» в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить постанову Золотоніського міськрайонного суду від 19.11.2020 р. скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що, постанова суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою, а тому підлягає до скасування.
Так при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №492782 поліцейським СРПП №3 старшим сержантом поліції Матяшем О.А. було допущено процесуальні порушення, зокрема йому не було роз'яснено прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Працівники поліції чинили на нього психологічний тиск та змусили його поставити в протоколі про адміністративне правопорушення підписи та зазначити, що він згідний зі змістом протоколу. Також, він не міг повністю ознайомитися із матеріалами справи та скористатись правовою допомогою, йому також не було вручено копії протоколу про адміністративне правопорушення, що в свою чергу є порушенням вимог ст.254 КУпАП. Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення є відмітка про те, що йому вручено посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке він отримав 10.01.2009 р., однак, йому не було вручено тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, хоча і внесено до протоколу про адміністративне правопорушення, як виданий та вказано серію і номер, тобто дані дії відносно нього вчинені всупереч вимозі ст.265-1 КУпАП та розділу 9 п.3 Інструкції №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі». У відповідності з вимогою ст.266 КУпАП та вимогами зазначеної інструкції у протоколі не зазначено про відсторонення від керування транспортним засобом та його передачу уповноваженій особі, яка може бути допущена до керування даним видом транспорту. Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, не вказано яким саме приладом здійснювалось медичне освідування (не вказано серію та номер).
Вказує, що алкогольних напоїв він не вживає у зв'язку зі станом здоров'я, і в день складання протоколу про адміністративне правопорушення він також не вживав алкоголь. Працівники поліції пояснили йому, що під час ДТП медичне освідування є обов'язковим, хоча ознак алкогольного сп'яніння він не мав, вважає, що у одноразову трубку було додано алкоголь, у зв'язку з чим показник просто зашкалив до 3,41%, свідки були відсутні при розпакуванні трубки та продуванні. На його вимогу медичного освідування у закладі охорони здоров'я йому було відмовлено, хоча він неодноразово наполягав на цьому. Також було проігноровано його вимогу ознайомитись із свідоцтвом про повірку на прилад яким його освідовували, та сертифікатом відповідності на нього. Зазначає, що пояснення свідків додані до матеріалів адміністративної справи носять бланкетний характер, які складено за одним шаблоном і стилістично не відрізняються, тому не можуть розкрити суть адміністративного правопорушення, а в поясненні свідка ОСОБА_4 навіть не вказано, хто дане пояснення відібрав, крім того даний свідок є сільським головою Деньгівської сільської ради, а згідно матеріалів справи щодо нього за ст.124 КУпАП, вона є представником територіальної громади якій завдано матеріальні збитки.
Щодо адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, апелянт зазначає, що в даному випадку працівники поліції зазначили інший час керування транспортним засобом, а час початку складання схеми ДТП взагалі раніше часу керування транспортним засобом, що свідчить про той факт, що вони не встановили точний час керування і не могли встановити, тому час вчинення правопорушення зазначений в протоколі - це результат зловживань працівниками поліції Золотоніського ВП.
Одночасно, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки він не був присутнім в судовому засіданні при її винесенні, а копію оскаржуваної постанови він отримав 24.12.2020 р.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, які в ній наведені, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав згідно розписки 24.12.2020 р. (а.с.69), та цього ж дня подав апеляційну скаргу (а.с.62-65), вважаю справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними, а також вбачаю необхідним його поновити.
По суті апеляційної скарги вважаю наступне.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, за обставин наведених у постанові, підтверджується зібраними у справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.
При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні вказаних правопорушень. Однак, такі заперечення повністю спростовані, не узгоджуються із встановленими в суді першої інстанції обставинам та не підтверджені при апеляційному перегляді.
Згідно з положенням ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваної мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №492782 від 04.09.2020 р. про те, що водій ОСОБА_1 04.09.2020 р. о 18-15 год., в с. Деньги по вул. Центральна, керував автомобілем «Фольцваген Гольф» д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою алкотестера «Драгер» в присутності двох свідків (а.с.1);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №492854 від 04.09.2020 р. про те, що водій ОСОБА_1 04.09.2020 р. о 18-15 год., в с. Деньги по вул. Центральна, керував автомобілем «Фольцваген Гольф» д.н. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на стовпчик з дорожнім знаком. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с.29);
- даними, проведення тесту на алкогольне сп'яніння за допомогою пристрою алкотестера «Драгер», результат становить 3,41 %о (а.с.2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 (а.с.3);
- схемою місця ДТП, яка сталася 04.09.2020 р. (а.с.30);
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6);
Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП повністю доведена зібраними та перевіреними у справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які узгоджуються між собою та у своєму взаємозв'язку і у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 .
Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі про те, що: протокол про адміністративне правопорушення складено з процесуальними порушеннями і він не може розглядатися як доказ його вини; свідків було залучено після медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння, а тому їх пояснення є недопустимими; роздруківка алкотестера «Драгер» разом з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння є неприйнятною у зв'язку з ненаданням свідоцтва про повірку і сертифіката відповідності на даний прилад, спростовуються зібраними у справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, і які у своїй сукупності та своєму взаємозв'язку повністю підтверджують вину ОСОБА_1 .
Таким чином, з урахуванням наведеного приходжу до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.
Будь-які інші доводи апелянта, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки об'єктивних доказів, які могли б спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаних правопорушень та його винуватість, суду не надано.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника за скоєне правопорушення, суддя приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, його наслідки та вважає необхідним та достатнім для виховання особи, а також запобіганню вчинення нових правопорушень накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави та позбавлення права керування транспортними засобами.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Крім того, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке призвело до пошкодження транспортних засобів.
У зв'язку з тим, що відповідальність за ст.130 КУпАП є більш суворою, ніж за ст.124 КУпАП, суд вірно застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП правильно призначив йому стягнення, яке відповідає характеру скоєних правопорушень.
Враховуючи викладене вважаю, що немає підстав для скасування або зміни постанови судді першої інстанції відносно ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.245, 251, 252, 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2020 року, стосовно ОСОБА_1 у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя М. О. Ятченко