Справа№ 953/15550/20
н/п 2-а/953/38/21
"15" лютого 2021 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Божко В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Андрющенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (м. Харків, вул. Шевченка 315 А) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
25 вересня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому він просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3173737 від 22.09.2020 року та закрити провадження у справі. В обґрунтування підстав посилається, що оскаржувана постанова була складена з порушенням норм діючого законодавства.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що постановою інспектора 4 батальйону 6 роти УПП в Харківській області ДПП, винесеною ст. сержантом Молодцовим А.О. серії ЕАМ №3173737 від 22.09.2020 року його було визнано у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що не відповідає дійсності, оскільки складаючи вказану постанову відповідач не прийняв до уваги його пояснення щодо того, що він не порушував ПДР України. Вказав, що інспектор не здійснив будь-якої підготовки до розгляду справи, не роз'яснив йому прав, також було проігноровано його клопотання, не були досліджені докази. Також вказав, що інспектор не фіксував правопорушення відповідним приладом. Відповідно до оскаржуваної постанови, вимірювання швидкості його автомобіля проводилось за допомогою лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів TruCAM серійний номер НОМЕР_1 . Зазначив, що на його думку тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів LTI20/20 TruCAM та сертифікат затвердження типу засобів від 29.08.2012 року не є чинним з 02.11.2015 року.
Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений був повідомлений про день та час слухання справи належним чином.
Представник відповідача -Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенант поліції у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи сповіщався своєчасно та належним чином. 08 грудня 2020 оку від представника УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що 22.09.2020 року об 08-34 год. на АД (Київ-Харків-Довжанський) км.449, с.Травневе Харківської області поліцейським роти №6 батальйону 4 УПП в Х/о ДПП ст. сержантом поліції Молодцовим А.О. було винесено постанову серії ЕАМ №3173737 відносно позивача, який 22.09.2020 року о 08-29 год. в населеному пункті Травневе, керуючи транспортним засобом Mercedec Benz GL320 д.н.з. НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 85 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості на 35 км/год. Вимір швидкості руху ТЗ здійснено лазерним вимірювачем ТЗ Trucam LTI 20/20 ТС 000706. Вказали, що єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306. Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху - У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. За п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Зазначили, що доказом вчинення адміністративного правопорушення є файл:1600763346_2В00_0922_082906.jmf, зафіксований приладом Trucam ТС 000706. На підставі даного відеозапису та фотографії Trucam була встановлена наявність адміністративного правопорушення та винність позивача. Запис, щодо використання Trucam ТС 000706 був внесений до оскаржуваної постанови. Посилання позивача на те, що вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam є виключеним з державного реєстру є хибним. Оскільки виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру ЗВТ є заборона на їх серійне виробництво на території України або їх ввезення на територію України партії. Засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру дозволяється застосовувати в подальшому за умовою позитивних результатів їх повірки. Вказали, що прилад Trucam LTI 20/20 ТС 000706 укомплектований Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засоби вимірювальної техніки №22-01/18042, яке чинне до 24.01.2021 року, що підтверджує можливість його використання. Відповідно до оскаржуваної постанови зазначено, що швидкість вимірювалась приладом Трукам ТС 00706». Крім того, вказали, що позивач своїм правом на ознайомлення з доказами не скористався, про що свідчить відеозапис з нагрудного відео реєстратора Молодцова А.О., Також позивач не був позбавлений можливості подавати заяви, клопотання та пояснення, а також користуватися правовою допомогою під час розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху безоплатна правова допомога не надається.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2020 року поліцейським роти №6 батальйону 4 УПП в Х/о ДПП ст. сержантом поліції Молодцовим А.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3173737 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Зі змісту вказаної постанови від 22 вересня 2020 року вбачається, що 22 вересня 2020 року о 08-29 год. в п. Травневе, АД М03 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, рухався в населеному пункті Травневе зі швидкістю 85 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості на 35 км/год. Швидкість вимірювалась приладом Трукам ТС 00706, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Вирішуючи питання щодо правомірності рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР України, а саме п. 12.4 ПДР України, суд зазначає про таке.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Зважаючи на те, що зазначене рішення Конституційного Суду України прийняте до внесення змін до ст. 258 КУпАП, то дії відповідача щодо складення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірними.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Відповідно дост.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
А відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Судом встановлено, що перевищення швидкості руху транспортного засобу «Mercedec Benz GL320 д.н.з. НОМЕР_2 , зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000706) 22 вересня 2020 року о 08 год. 29 хв. 06 сек. на А/Д М 03.
На приладі «Трукам» зафіксовано місцезнаходження транспортного засобу позивача номерний знак НОМЕР_2 , на автодорозі М03, ліміт швидкості - 50км/г, швидкість 85 км/год., що підтверджується фотосвітлиною з приладу TruCam LTІ 20/20 серійний №ТС000706 та відеозаписом.
Дані географічної локації з приладу TruCam LTІ 20/20 серійний №ТС000706 (широта 49*57'20.59"N, долгота 35*48'57.60"E) підтверджують вчинення правопорушення на автодорозі М03.
Камера з якої здійснювалася зйомка не є автоматичною камерою та використовувалася в «ручному» режимі.
Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 засвідчує, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювання техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCАМ, який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12».
Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/18042 лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCАМ LTI 20/20 № ТС000706 відповідає вимогам, діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год. до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ± 2км/год. до 200 км/год.; ± 1 % в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год.
Отже, наведене вище свідчить про законність застосування відповідачем вимірювача TruCАМ LTI 20/20 № ТС000706 в порядку, передбаченому ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», а також про підтвердження вчинення позивачем порушення частини 1 статті 122 КУпАП України.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Позивач не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували дані, наведені в постанові по справі про адміністративне правопорушення, не навів обґрунтованих підстав, за яких вказана постанова в справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.
За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду надано не було, тому суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
За таких обставин суд дійшов висновку, що постанова серії ЕАМ №3173737 по справі про адміністративне правопорушення 22.09.2020 р. про накладення адміністративного стягнення на позивача винесена при наявності події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 в його вчинені, розмір адміністративного стягнення накладено правомочною посадовою особою та в межах санкції статті, а тому позовні вимоги щодо скасування постанови задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 122, 241-246, 255, 286 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (м. Харків, вул. Шевченка 315 А) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до або через Київський районний суд м. Харкова.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач -Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (м.Харків, вул. Шевченка 315 А).
Повний текст рішення складено 15.02.2021 року.
Суддя -