Справа № 640/242/14-ц
н/п 2/953/335/21
(про залишення позовної заяви без розгляду)
"24" лютого 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Зуб Г.А.
при секретарі Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», що є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
10.04.2014 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що є правонаступником ПАТ «ОТП Банк» заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором в сумі 5269,79 США, що за офіційним курсом гривні до іноземної валюти встановленому НБУ станом на 02.12.2013 року складає 42121,43 грн.; заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 6109,21 США, що за офіційним курсом гривні до іноземної валюти встановленому НБУ станом на 02.12.2013 року складає 48830,92 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 331976,07 грн.; та стягнути судовий збір в розмірі 3441,00 грн.
Заочним рішенням суду від 27.03.2014 р., ухваленим у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволені, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 422928,42 грн., що включає заборгованість за тілом кредиту - 5269,79 доларів США, що в еквіваленті становить 42121,43 грн., відсотками - 6109,21 доларів США, що в еквіваленті складає 48830,92 грн., пеню - 331976,07 грн., та судовий збір в розмірі 3441 грн.
24.01.2020 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про скасування вказаного заочного рішення суду.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року, яка набрала законної сили, замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» по цивільній справі №640/242/14-ц за позовною заявою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CL-702/108/2007 від 07.05.2007 року.
Ухвалою суду від 18.06.2020 року скасовано заочне рішення суду від 27.03.2014 року по вказаній справі, та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.08.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 03.12.2020 року витребувано у АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» докази відповідно до ухвали суду від 25.08.2020.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином та своєчасно.
Згідно зі ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні, яке відбулось 13.01.2021 року об 10 год. 30 хв., заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення
судового засідання, яке задоволено судом, та відкладено судове засідання на 04.02.2021 на 11.30 год., про що був повідомлений представник позивача під розписку (а.с. 183). В судовому засіданні, яке відбулось 04.02.2021 року о 11.30 год. визнано неявку представника позивача в судове засідання неповажною (а.с. 215), у зв'язку з чим було відкладено судове засідання на 24.02.2021 року о 11.00 год., в яке повторно представник позивача не з'явився, хоча повідомлявся у встановленому законом порядку, та судовий виклик отримано уповноваженим представником відповідно до зворотнього повідомлення - 12.01.2021 року. Клопотань про відкладення судових засідань до суду не надходило.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При чому, процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Про обізнаність позивача про судові засідання свідчать заяви позивача (т.4, а.с. 93, 98, 108) про відкладення судових засідань.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до положень частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.
Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Відтак суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Заяв про розгляд справи у відсутність позивача до суду не надходило.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідачів, які вимушені витрачати
час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Зважаючи на викладене та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку зацікавленої сторони цікавитися про рух справи, враховуючи вимоги цивільно-процесуального законодавства щодо розумності строків розгляду справи, а також недобросовісність виконання позивачем своїх процесуальних обов'язків, тому суд вважає, що вказана справа підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, що не позбавляє позивача в подальшому після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, права звернутись до суду повторно.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 257, 260,353 ЦПК України, суд, -
Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», що є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Роз”яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали апеляційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено 24 лютого 2021 року.
Суддя Г.А. ЗУБ