17 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7113/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.,
представника позивача - Панченко О.О.,
представника відповідача - Солопа І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "СОЛОВЕЙ-АГРО" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
03 грудня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 2099778/43010855 від 03 листопада 2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладених/розрахунків коригування в ЄРПН податкової накладної № 21 від 13 вересня 2020 року;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 21 від 13 вересня 2020 року на суму 363623,17 грн., подану на реєстрацію Фермерським господарством "СОЛОВЕЙ-АГРО" датою її фактичного надходження - якою є 29 вересня 2020 року;
встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу контролюючого органа, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надано письмові пояснення разом із документами, що стали підставою для її формування. Проте, відповідні документи не враховані відповідачем під час прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Звертав увагу на те, що спірне рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено дату підготовчого судового засідання.
23 грудня 2020 року судом одержано відзив Головного управління ДПС у Полтавській області на позов, у яких контролюючий орган просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що його дії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на нього функцій, а тому відповідачем правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 21 від 13 вересня 2020 року в ЄРПН. Причиною прийняття комісією вказаного рішення стало ненадання платником контролюючому органу документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної /а.с. 97-99/.
Державна податкова служба України правом на подання відзиву на позов не скористалась.
21 грудня 2020 року представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу /а.с. 79-81/.
12 січня 2021 року Головне управління ДПС у Полтавській області подало до суду заперечення проти зазначеного вище клопотання /а.с. 130-131/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник Головного управління ДПС у Полтавській області у судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
Державна податкова служба України будучи завчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечила.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Фермерське господарство "СОЛОВЕЙ-АГРО" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 4300855), яке здійснює свою господарську діяльність зокрема у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур /а.с. 55/.
13 вересня 2020 року між Фермерським господарством "СОЛОВЕЙ-АГРО" (постачальник) та ТОВ "Агроленд-Плюс" (покупець) укладено договір поставки № 130920 /а.с. 27-28/. За умовами зазначеного договору (постачальник) зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію: насіння соняшника врожаю 2020 року в кількості 30,366 т.
При здійсненні операцій з постачання продукції за договором № 130920 від 13 вересня 2020 року позивачем складено та надіслано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 21 від 13 вересня 2020 року на суму 363626,17 грн., в тому числі ПДВ 60604,36 грн. /а.с. 10/.
Квитанцією № 1 від 29 вересня 2020 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН підтверджено, що реєстрація податкової накладної № 21 від 13 вересня 2020 року зупинена відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН/РК. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. А також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 11/.
30 жовтня 2020 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Полтавській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з поясненням такого змісту: Фермерське господарство "СОЛОВЕЙ-АГРО" є товаровиробником сільськгосподарської продукції та вирощує зернові та технічні культури. В 2020 році господарство виростило та реалізувало соняшник ТОВ "Агроленд-Плюс", вивіз продукції здійснено власним транспортом.
03 листопада 2020 року рішенням № 2099778/43010855 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у реєстрації податкової накладної № 21 від 13 вересня 2020 року відмовлено /а.с. 14/. Відмова мотивована ненаданням платником податку копій документів: договорів з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У додатковій інформації зазначено, що відсутні документи на придбання насіння соняшника та на техніку, якою виконувались сільськогосподарські роботи.
11 листопада 2020 року позивачем надіслано до Головного управління ДПС у Полтавській області скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 15/.
Згідно з квитанцією № 2 скарга на рішення комісії регіонального рівня від 03 листопада 2020 року № 2099778/43010855 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у ДПС зареєстрована за № 43965340 від 12 листопада 2020 року /а.с. 16/.
17 листопада 2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентарні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних /а.с. 17/.
Не погодившись з рішеннями контролюючого органа про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 21 від 13 вересня 2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку-постачальник з настанням першої з умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.
Абзацами другим та третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Тобто, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року /Порядок № 1165/.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктами 7, 8 Порядку № 1165 обумовлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
За змістом пунктів 10-11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених в додатку 3 до Порядку № 1165, передбачено: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Тобто цьому критерію операція відповідає, коли викопуються одночасно три нижченаведені умови, а саме: 1) товар/послуга з ПН, поданої на реєстрацію, не зазначені в Таблиці даних як такі, що поставляються (виготовляються) на постійній основі; 2) обсяг товару/послуги, зазначений у ПН/РК на плюс, становить не менше від величини залишку, який розраховується як різниця між обсягом придбання (увезення) такого товару/послуги, зазначеним у вхідних ПН/РК та МД, збільшеним в 1,5 рази, і обсягом їх постачання. Для розрахунку беруться придбання/постачання за період починаючи з 01 січня 2017 року (в обсягах не враховуються постачання товарів/послуг з пільгою і нульовою ставкою ПДВ); 3) у розрахованому залишку більше 50% "ризикових" груп товарів, визначених ДПС.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою.
Судом встановлено, що Фермерське господарство "СОЛОВЕЙ-АГРО" подавало до ДПС таблицю даних платника податку, яка була врахована контролюючим органом під час прийняття рішення /а.с. 18-19/.
Продукція, зазначена в спірній податковій накладній не придбаваласья позивачем на митній території України та не ввозився ним на митну територію України, а була самостійно вирощена позивачем, отже, друга умова Критерію застосуванню в дослідженому випадку також не підлягає.
Третя з умов Критерію є похідною від другої, тому не може бути застосована до досліджених правовідносин, оскільки залишок не розраховувався.
Повноваження комісій контролюючого органу визначені в пунктах 25, 26 Порядку № 1165. Так, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, операція, зазначена в спірній податковій накладній не відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
На переконання суду, під час прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення відповідної перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, під час реєстрації податкових накладних контролюючим органом фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Відтак, суд вважає, що зупинення реєстрації податкової накладеної № 21 від 13 вересня 2020 року здійснене контролюючим органом без достатніх на те правових підстав.
Разом із тим, позивачем направлено контролюючому органу регіонального рівня пояснення та копії документів щодо спірних господарської операції та податкової накладної.
За результатами розгляду вищевказаних документів відповідач дійшов висновку про наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної позивача через неподання останнім копій договорів, копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентарні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункових документів.
Натомість, матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу разом із письмовими поясненнями копій усіх необхідних документів про походження та подальший рух товару, його транспортування та реалізацію, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН.
Суд наголошує, що будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Однак, спірне рішення Комісії про відмову в реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної прийняте відповідачем без врахування усіх фактичних обставин досліджуваних господарських правовідносин та з допущенням формального підходу до розгляду поданих платником документів, що свідчить про його необґрунтованість.
У той же час, господарські операції, за результатами яких сформовано спірну податкову накладну, на переконання суду, мають реальний характер та належне документальне оформлення.
Зважаючи на наявність документів, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав достатніх правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної позивача.
Суд також звертає увагу на те, що форма спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача в ЄРПН передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Натомість, спірні рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної містять відомості про ненадання платником податків копій документів, проте підкреслень ненаданих документів спірне рішення не містить, що свідчить про порушення порядку його оформлення.
Отже, спірне рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН № 2099778/43010855 від 03 листопада 2020 року не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що у свою чергу свідчить про його необґрунтованість.
За викладених обставин, рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН № 2099778/43010855 від 03 листопада 2020 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в ЄРПН складену Фермерським господарством "СОЛОВЕЙ-АГРО" податкову накладну № 21 від 13 вересня 2020 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно із пунктами 9-20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженнями ДПС.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, наданими позивачем копіями документів належним чином підтверджено реальність спірної господарської операції та обґрунтованість складення спірної податкової накладної, а відтак, контролюючий орган мав достатні підстави для її реєстрації в ЄРПН. Обставин, які б перешкоджали реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН судом не встановлено.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Фермерського господарства "СОЛОВЕЙ-АГРО" № 21 від 13 вересня 2020 року датою її фактичного надходження якою є 29 вересня 2020 року.
Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
У спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть вживатися заходи з метою добровільного його виконання.
За викладених обставин адміністративний позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні представником позивача ініційовано питання про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 2443,33 грн.
Судом встановлено, що позивачем заявлено дві взаємопов'язані позовні вимоги, а відтак під час звернення до суду з цим позовом ініціатор звернення мав сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн., натомість позивачем сплаченого судовий збір у розмірі 4545,33 грн.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на вищевикладене, сума зайво сплаченого судового збору в розмірі 2443,33 грн. підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Полтавській області, який приймав оскаржуване рішення.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем залучено до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), акт приймання-передачі наданих послуг, ордер на надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, рахунок про оплату послуг з правничої допомоги від 27 листопада 2020 року, платіжне доручення № 11 від 27 листопада 2020 року на суму 8500,00 грн. /а.с. 88-93/.
За змістом частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про незгоду з розміром або співмірністю витрат позивача на оплату правничої допомоги заявлялось представником відповідача, проте останній не забезпечив надання доказів на підтвердження невідповідності або неспівмірності розміру сплаченої позивачем суми за надання адвокатом правничої допомоги.
Проаналізувавши надані суду докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в системному зв'язку з кількістю та якістю виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, підготовлених та поданих суду письмових матеріалів та доказів, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесену позивачем суму витрат на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 8500,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Фермерського господарства "СОЛОВЕЙ-АГРО" (вул. Остроградського, 9, кв. 6, смт. Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100, ЄДРПОУ 43010855 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 листопада 2020 року № 2099778/43010855, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 21 від 13 вересня 2020 року Фермерському господарству "СОЛОВЕЙ-АГРО" (ЄДРПОУ 43010855) на суму 363626, 17 грн (включаючи ПДВ).
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 13 вересня 2020 року на суму 363626, 17 грн (включаючи ПДВ), подану на реєстрацію Фермерським господарством "СОЛОВЕЙ-АГРО" (ЄДРПОУ 43010855), датою її фактичного надходження якою є 29 вересня 2020 року.
В задоволенні клопотання щодо встановлення судового контролю відмовити.
Стягнути на користь Фермерського господарства "СОЛОВЕЙ-АГРО" (вул. Остроградського, 9, кв. 6, смт. Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100, ЄДРПОУ 43010855 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 44057192) судові витрати у розмірі 10602 (десять тисяч шістсот дві) гривні 00 коп.
Повернути Фермерському господарству "СОЛОВЕЙ-АГРО" (вул. Остроградського, 9, кв. 6, смт. Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100, ЄДРПОУ 43010855) надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 2443 (дві тисячі чотириста сорок три) гривні 33 (тридцять три) копійки відповідно до платіжного доручення № 12 від 27 листопада 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 24 лютого 2021 року.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова