24 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6679/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сендецькій В.О.,
представника позивача - Пузь Ю.А.,
представника відповідача - Гончаревського О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АЛІСВІТ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
17 листопада 2020 року Приватне підприємство "АЛІСВІТ" (далі по тексту - ПП "Алісвіт" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі по тексту - митний орган / відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність та безпідставність оскаржуваного рішення. Стверджував, що позивачем подано усі необхідні і достатні документи для підтвердження митної вартості при здійснені митного оформлення, які давали можливість відповідачу встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Відповідачем в оскаржуваному рішенні та картці відмови не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обгрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
22 грудня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Київської митниці Держмитслужби про продовження строку для надання до суду витребуваних документів та відзиву (а.с. 54).
Розгляд справи призначений на 29 січня 2020 року відкладено через неявку представника відповідача на 28 січня 2021 року.
31 грудня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Київської митниці Держмитслужби разом із витребуваними документами (а.с. 60-67). У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на правомірність коригування митної вартості та оскаржуваного рішення. Стверджував, що в поданих для митного оформлення товару документах містяться розбіжності. З метою отримання додаткових документів митним органом направлено позивачу запит, однак за результатами розгляду такого запиту ПП "Алісвіт" відмовлено у наданні додаткових документів. Вказував, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обгрунтованість сумнівів.
26 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду від ПП "Алісвіт" надійшли додаткові пояснення по справі (а.с. 147-148).
26 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду від ПП "Алісвіт" надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог та правильності визначення митної вартості товару (а.с. 151-153).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
15 лютого 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання митниці про проведення засідання в режимі відеоконференції (а.с. 173).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду призначено проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Приватне підприємство "Алісвіт" (код ЄДРПОУ 41443891) зареєстроване як юридична особа 07 липня 2017 року номер запису 1 585 102 0000 010020, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 39).
02 листопада 2019 року між ПП "Алісвіт" (покупець) та "Changzhou Jietai Textile Co., Ltd" (продавець) укладено контракт № SH20191102 (а.с. 16-17).
За умовами контракту в період дії контракту продавець здійснює поставку товару, а покупець приймає товар на умовах FOB Шанхай, по асортименту, якості, цінам, строкам у відповідності до технічних умов на суму в долларах США, вказаних у специфікації (пункт 1.1). Розрахунок за товар здійснюється в долларах США. Покупець здійснює передоплату в 30% і доплату в 70% за товар згідно специфікації, яка являється невід'ємною частиною контракту (пункт 5.1, 5.2).
Специфікацією № 2 до контракту було визначено найменування товару: тканини Оксфорд 600Д ПВХ, Оксфорд 600Д два тона, 600D pve oxford fabrie на загальну суму 11 485,55 долларів США, передоплата 3 247,50 долларів США (а.с. 18).
14 серпня 2020 року декларантом Ніколайчук Н.І. в інтересах ПП "Алісвіт" подано електронну митну декларацію ІМ40 ДЕ № UA100030/2020/137971 з метою митного оформлення поставки товару від компанії Changzhou Jietai Textile Co., Ltd, а саме: текстильний матеріал не просочений, не дубльований, покритий полівінілхлоридом (шкірзамінник), завширшки 1,5 м, (для власного використання): 600D oxford fabric / оксфорд 600Д ПВХ, Камуфляж бірюза - 1012 м.п.; 600D pvc oxford fabric / оксфорд 600Д ПВХ, зелений камуфляж - 5781 м.п.; 600D pvc oxford fabric / оксфорд 600Д ПВХ, чорний - 1500 м.п.; 600D double colors dyed fabric / оксфорд (а.с. 11).
До митної декларації додано такі документи: контракт № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (а.с. 16-17), специфікацію № 2 від 25 травня 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (а.с. 18), комерційний рахунок № JT200221-1 від 25 травня 2020 року (а.с. 19), платіжне доручення № 41 від 28 лютого 2020 року (а.с. 20), платіжне доручення № 44 від 09 червня 2020 року (а.с. 21), довідку про транспортні витрати № 10/08-9 від 10 серпня 2020 року (а.с. 22), генеральний договір транспортного експедирування № 2907-102/19sm від 29 липня 2019 року (а.с. 23-25), CMR № 455175 від 12 серпня 2020 року (а.с. 26), транспорту накладну № 455175 від 12 серпня 2020 року (а.с. 27), діловий лист № 90 від 10 серпня 2020 року (а.с. 29), прайс-лист б/н від 20 лютого 2020 року (а.с. 31), сертифікат країни походження C20072715116X1004 (а.с. 32).
Листом № 94 від 17 серпня 2020 року ПП "Алісвіт", на вимогу митного органу, повідомило, що в Держмитслужбу за допомогою засобів електронного зв'язку було надано: специфікацію № 2 від 25 травня 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року, сертифікат походження товару № C2007271564X1004, калькуляцію виробництва б/н, діловий лист № 90 від 10 серпня 2020 року, заявку на перевезення № SM032700, платіжні доручення № 41 від 28 лютого 2020 року та № 44 від 09 червня 2020 року. Стосовно інших документів, проінформовано, що виписка з бухгалтерської документації відсутня, товар використовується для власного виробництва; каталоги, специфікації виробника товару, відсутні, товар купується згідно біржових цін (а.с. 38).
17 серпня 2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2, згідно з яким розрахована декларантом митна вартість товару у МД UA100030/2020/137971 у сумі 11 485,55 дол. США (314 799,40 грн), скоригована і визначена в сумі 21 546 дол. США (а.с. 15).
У графі 33 рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено: "У відповідності до статті 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: 1) У рахунку-проформі від 21 лютого 2020 року № JT2002221 наданому до митного оформлення зазначена сума товару 14 072,50 USD, що більше вартості заявленого до митного оформлення товару. 2) У рахунку-фактура (інвойс) від 25 травня 2020 року № JT200221-1 наданому до митного оформлення зазначені частини платежів якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення , яка не відповідає частинам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору. 3) Платіжні доручення надані до митного оформлення не містять відміток уповноваженого банку та суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору. 4) номер коносаменту зазначений у митній декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту заявленого до митного оформлення. 5) Калькуляція на виробництво товару не враховує всіх складових, зокрема транспортних витрат по порту відвантаження та інше.
Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв'язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Митна вартість товару, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МКУ та грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару № 1 за ЕМД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року на рівні 1,5422 USD/м.кв.
Позивач, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року, звернувся до суду із вказаним позовом.
Згідно з частиною третьою статті 7 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі - МКУ) засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
За змістом статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Частинами першою та другою статті 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 МКУ визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За приписами частини другої статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За змістом частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною шостою статті 53 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Статтею 57 МКУ визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.
Так, відповідно до частини першої статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до положень частини 2 -8 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МКУ).
Згідно з частиною десятою статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина двадцять перша статті 58 МКУ)
Статтею 64 МКУ передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).
Суд акцентує увагу на тому, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Митний орган вправі застосувати резервний метод 2ґ, якщо за умови наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості декларант додаткових документів не надав, а надані документи не дають можливості для застосування першого методу, і відповідно до приписів Митного кодексу України була проведена процедура консультацій, під час якої встановлена неможливість застосування другорядних 2а, 2б, 2в, 2г методів визначення митної вартості з наведенням належного обґрунтування неможливості їх застосування
Із рядка 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року випливає, що підставами для коригування митної вартості за резервним методом слугувало наступне:
1) У рахунку-проформі від 21 лютого 2020 року № JT2002221 наданому до митного оформлення зазначена сума товару 14 072,50 USD, що більше вартості заявленого до митного оформлення товару;
2) У рахунку-фактура (інвойс) від 25 травня 2020 року № JT200221-1 наданому до митного оформлення зазначені частини платежів якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення, яка не відповідає частинам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору;
3) Платіжні доручення надані до митного оформлення не містять відміток уповноваженого банку та суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору;
4) Номер коносаменту зазначений у митній декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту заявленого до митного оформлення;
5) Калькуляція на виробництво товару не враховує всіх складових, зокрема транспортних витрат до порту відвантаження та інше.
Як слідує із матеріалів справи 21 лютого 2020 року компанією Changzhou Jietai Textile Co., Ltd виписано рахунок-проформ (попередній) № JT2002221, з якого випливає, що загальна вартість товару становить 10 825 долларів США, передоплата 3 247,50 долларів США (а.с. 75).
Вищевказана сума в рахунку-проформі № JT2002221 відповідає Специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року.
У свою чергу суд зазначає, що рахунок-проформа це формально виставлений рахунок-фактура, мета якого - оголосити вартість товару чи послуги. На відміну від реального, комерційного рахунку-фактури, одержувач рахунку-проформи не зобов'язаний оплачувати зазначену в ньому суму, відповідно - і той, хто надсилає, нічого не отримує. Рахунок-проформа підтверджує замовлення, й обидві сторони документують умови майбутньої угоди або вартість/деталі продукту та погоджуються з ними. Тим не менше, договір, викладений у рахунку-проформі, є обов'язковим для виконання, хоча ціна або кількість одиниць товару можуть відрізнятись в початковому та остаточному варіантах угоди.
При цьому, судом встановлено, що 25 травня 2020 року компанією Changzhou Jietai Textile Co., Ltd виписано рахунок № JT200221-1, з якого випливає, що загальна вартість товару становить 11 485,55 долларів США, передоплата 3 247,50 долларів США, сума до оплати 8 238,05 долларів США (а.с. 77).
Сума вказана у рахунку № JT200221-1 відповідає сумі та умовам оплати згідно Специфікації № 2 (остаточна) від 25 травня 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (а.с. 89).
Щодо розбіжностей у рахунку-фактурі (інвойс) від 25 травня 2020 року № JT200221-1 та специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору, суд зазначає наступне.
Як випливає із попереднього рахунку від 21 лютого 2020 року № JT2002221 обсяг передоплати становив - 3 247,50 долларів США, яка сплачена платіжним дорученням № 41 від 28 лютого 2020 року (а.с. 20).
Визначивши загальну кількість товару постачальником товару виставлено комерційний рахунок в якому визначено ціну товару за одиницю, загальну вартість товару та суму яку необхідно доплатити, а саме 8 238,05 долларів США, яка сплачена платіжним дорученням № 44 від 09 червня 2020 року (а.с. 21).
Таким чином фактично сплачена вартість товару складає 11 485,55 долларів США, яка вказана в комерційному рахунку № JT200221-1 від 25 травня 2020 року та специфікації № 2 (остаточна) від 25 травня 2020 року (а.с. 18, 77).
Стосовно посилань митного органу, що платіжні доручення надані до митного оформлення не містять відміток уповноваженого банку та суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації № 2 від 21 лютого 2020 року до зовнішньоекономічного договору, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи платіжне доручення № 41 від 28 лютого 2020 року та платіжне доручення № 44 від 09 червня 2020 року містять відмітки Акціонерного банку "Південний" про виконання операцій (а.с. 20-21).
Крім того, суми платежів по вищевказаним платіжним дорученням відповідають складовим, які зазначені в попередньому рахунку на оплату № JT200221 від 21 лютого 2020 року (попередня оплата - 3 247,50 долларів США), рахунку № JT200221-1 від 25 травня 2020 року (сплачена попередня оплата - 3 247,50 долларів США та 8 238,05 долларів США - сума до оплати, всього 11 485,55 долларів США).
Таким чином суми платежів відповідають сумам передбачених умовами специфікації № 2 (остаточна) від 21 лютого 2020 року.
Щодо невідповідності номера коносамента зазначеного у митній декларації країни відправника та номера коносамента заявленого до митного оформлення, суд зазначає наступне.
Коносамент це по своїй суті товаророзпорядчий документ, цінний папір, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.
Судом встановлено, що згідно договору транспортного експедирування № 2907-102/19sm від 29 липня 2019 року послуги з транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажу згідно Специфікації № 2 (Остаточна) від 25 травня 2020 року до контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року надавалися ТОВ "Супрамарін" (а.с. 23-25).
Згідно довідки про транспортні витрати № 10/08-9 від 10 серпня 2020 року, яка складена ТОВ "Супрамарін", транспортні витрати за межами території України по перевезенню вантажу, який прибув до кордону України згідно коносамента KY0DEH2000433 по маршруту Шанхай (Китай) - Одеський морський торговий порт (Україна) становили 37 878,58 грн (а.с. 22).
Суд погоджується із твердженнями позивача, що разом із вантажем від експедитора отримується коносамент, який в подальшому пред'являється до митного органу для митного оформлення товару.
Як випливає із митної декларації країни відправлення номер контейнера ВМОU5592250 (а.с. 106), відповідає номеру контейнера, що зазначений у коносаменті KYODEH2000433 від 01 липня 2020 року (а.с. 79) та у довідці про транспортні витрати експедитора № 10/08-9 від 10 серпня 2020 року (а.с. 22).
Варто також зазначити, що з митної декларації країни відправника неможливо встановити де вказано неправильний номер коносамента з огляду на складення такої декларації китайською мовою.
Крім того митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МКУ не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МКУ може бути віднесений до додаткових документів, які декларант за власним бажанням може подати для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Стосовно тверджень митного органу, що калькуляція на виробництво товару не враховує всіх складових, зокрема транспортних витрат до порту відвантаження та інше, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що калькуляція на виробництво тканини придбаної ПП "Алісвіт" у компанії Changzhou Jietai Textile Co. містить ціну за плетіння та покраску тканини, ціну за нанесення принта, ціну ПВХ та ПУ покриття та розмір оплати за виконану роботу (а.с. 28).
Вищевказані складові розраховані в долларах за метр виробленої продукції.
За своєю суттю калькуляція це бухгалтерський розрахунок витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці виробу або партії виробу.
У межах спірних операцій компанією Changzhou Jietai Textile Co. складено і надано ПП "Алісвіт" саме калькуляцію на виробництво товару, а не калькуляцію на поставку товару.
Судом враховано, що за умовами контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року (пункт 2.1) товар постачається продавцем в порт Шанхай на умовах FOB Шанхай порт (згідно Інкотермс 2010).
За умовами FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) - термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.
Пунктом 1.1 контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року передбачено, що продавець здійснює поставку товару, а покупець приймає товар, по асортименту, якості, цінам і строкам у відповідності до технічних умов на суму в долларах США, яка вказана у специфікації.
У свою чергу згідно пункту 3.1 контракту № SH20191102 від 02 листопада 2019 року ціни на товар встановлюються в долларах США і включають у себе вартість тари, упаковки, маркування і транспортування в порт Шанхай.
Таким чином до калькуляції на виробництво продукції не включається вартість транспортних витрат в порт Шанхай, які включені в загальну вартість товару.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об'єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Крім того, суд акцентує увагу на тому, що митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі МД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року (а.с. 114-134).
Судом досліджено МД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року та встановлено, що згідно даної декларації здійснювалося розмитнення 58 видів товару.
У рядку 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року не зазначено вартість якого товару за МД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року взято з метою коригування вартості товару позивача.
Також суд зауважує, що за описом товар за МД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року не є схожим із заявленим позивачем до митного оформлення товаром, виробники товарів, умови поставки є різними.
В ході розгляду справи відповідачем у заявах по суті справи не обґрунтовано та не надано належних та достатніх доказів обґрунтованості коригування митної вартості товарів позивача за резервним методом на підставі МД № UA500020/2020/222425 від 07 серпня 2020 року.
Стосовно тверджень митного органу у відзиві на позов щодо розбіжностей у вазі товару, суд зазначає, що дані посилання не знайшли свого відображення у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року, а тому, на переконання суду, не можуть бути самостійною підставою для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів№ UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Приватного підприємства "АЛІСВІТ" (код ЄДРПОУ 41443891, проспект Свободи, 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39601) до Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, бульвар Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Алісвіт" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби витрати зі сплати судового збору у сумі 2 471,88 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25 лютого 2021 року.
Суддя С.О. Удовіченко