Справа № 420/5294/20
25 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «Прогресагро» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального Управління Укртрасбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови від 01.06.2020 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
Позивач, Фермерське господарства «Прогресагро», звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального Управління Укртрасбезпеки, в якому просило:
-визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрасбезпеки в Одеській області №206591 від 01.06.2020 р. про застосування до Фермерського господарства «Прогресагро» (ІК юридичної особи 37343050) адміністративно - господарського штрафу.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
10.06.2020 ФГ «Прогресагро» отримано засобом поштового зв'язку постанову Управління Уісртранебезпеки в Одеській області № 206591 від 01.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до зазначеної Постанови, позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 15 с. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного ,дозволу.
Дана постанова винесені на підставі Акта №224100 від 23.р4.2020 (далі - Акт).
В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення пункту 22.5 правил дорожнього руху України, а саме: при нормативному навантаженні на здвоєну вісь 18,00 т, фактична маса становила 19,98 т.
Позивач зазначив, що відповідно до пунктів 24, 25 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 року, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Після здійснення габаритно-вагового контролю водієві ОСОБА_1 було повідомлено про перевищення норм маси на вісь. Проте, на прохання водія щодо перерозподілу вантажу та повторного здійснення габаритно-вагового контролю, йому було відмовлено з посиланням на відсутність у інспекторів часу.
Позивач зазначив, що вантажем була, пшениця, яка має сипучу форму та може легко переміщуватися.
Позивач вважає постанову протиправною та такою, що належить до скасування.
(б) Позиція Відповідача
19.11.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнавав, просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідачем було виконано всі вимоги передбачені законодавством, з огляду на що, визнання його дії протиправними як по складенню матеріалів контролю так і застосуванню штрафу є безпідставним.
Таким чином, представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарських стягнень законна та прийнята з дотриманням норм чинного законодавства на підставі акту та розрахунку саме до організатора перевезень перевізника - позивача.
ІІІ. Процедура та рух справи
03.07.2020 р. суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.
13.10.2020 р. суд ухвалою зупинив провадження у справі відповідно до ч.2 п.1 ст.236 КАС України у зв'язку з хворобою представника позивача.
12.11.2020 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі.
27.11.2020 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання залучено у якості другого відповідача Південне міжрегіонального Управління Укртрасбезпеки та відповідно до ч.6 ст.48 КАС України розпочато розгляд справи спочатку.
16.12.2020 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та продовжив розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Позивачу на праві приватної власності належить транспортний засіб MAN TGX 26.480 (д.н.з. НОМЕР_1 ) та напівпричіп Kogel SNCO24P90 (д.н.з. НОМЕР_2 ).
Зазначений причіп переобладнаний платформою для перевезення контейнерів, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.40-41).
23.04.2020 р. даним транспортним засобом за керуванням водія ОСОБА_1 , здійснювалося перевезення пшениці вагою 28380 кг. Загальна тоннажність транспортного засобу складала 44140 кг., що підтверджується товарно-транспортною накладною №123 від 23.04.2020 р. (а.с.42-43).
23.04.2020 р. інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, було здійснено перевірку транспотрного засобу марки MAN TGX 26.480 (д.н.з. НОМЕР_1 ) та напівпричіп Kogel SNCO24P90 (д.н.з. НОМЕР_2 ), що належить позивачу.
За результатами контролю складено акт №224106 від 23.0.2020 року, в якому зазначено, що В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення пункту 22.5 правил дорожнього руху України, а саме: при нормативному навантаженні на здвоєну вісь 18,00 т, фактична маса становила 19,98 т. (а.с. 39).
За результатами перевірки складено довідку № 0009387 (а.с.102) про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.04.2020 року, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв постанову № 206591 від 01.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача у розмірі 17000,00 грн. (а.с.35).
Відповідно до зазначеної Постанови, позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 15 с. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного ,дозволу.
V. Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
За приписами частини 3 статті 6 Закону №2344-III, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Додатком №1 до постанови КМУ від 26.06.15 р. №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Уктрансбезпеки» затверджений «Перелік територіальних органів Укртрасбезпеки які ліквідуються Додатком №3 до вищевказаної постанови, затверджено Перелік територіальних органів Укктрасбезпеки, які утворюються, серед яких Управління Укртрасбезпеки в Одеській області».
Розділом 2 Наказу Державної Служби України з безпеки на транспорті від 09.09.2020 р. №340 «Про упорядкування структури Укртрасбезпеки» реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрасбезпеки в Одеській області, Управління Укртрасбезпеки у Миколаївській області та Чорноморське міжрегіональне управління Укртрасбезпеки в Південне міжрегіональне Управління Укртрасбезпеки.
Статтею 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно з ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою КМУ Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879).
Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Відповідно до п.24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд встановив, що зазначеним транспортним засобом за керуванням водія ОСОБА_1 , здійснювалося перевезення пшениці вагою 28 380 кг. Загальна тоннажність транспортного засобу складала 43,790 тонн.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 23.04.2020 року №123 (а.с. 14), позивач перевозив пшениця, яка є сипучим вантажем та може легко переміщуватися по контейнеру під час зміни швидкості транспортного засобу, зокрема, під час гальмування.
Таким чином, загальна маса транспортного засобу не перевищувала норм Правил дорожнього руху 44 т.
Суд зазначає, що перевищення норми навантаження на одиночну вісь було незначним. При цьому, з акта про перевищення транспортним засобом габаритно-вагових параметрів № 027692 від 23.04.2020 року вбачається, що навантаження на здвоєну вісь 19,98 т. при допустимому навантаженні 18т.
За таких обставин, враховуючи властивості сипучих вантажів, водієм ТЗ міг бути здійснений перерозподіл вантажу у бік здвоєної вісі автомобіля. Проте, всупереч приписів пунктів 23, 24 Порядку № 879 позивачу не було дозволено перерозподілити вантаж та пройти повторне зважування.
Також суд звертає увагу на те, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.
Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.
Суд враховує виключення пункту 19 Порядку №879 на підставі постанови КМ України від 30.08.2017 року №671, який визначав необхідність наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.
Суд зазначає, що вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, який є чинним.
При цьому існування такої методики і її використання під час зважування автомобіля позивача відповідачем не доведено.
Суд зазначає, що виключення пункту 19 Порядку №879, на думку суду, свідчить лише про те, що Кабінетом Міністрів України усунуто вимогу про використання двох різних методик, затверджених різними центральними органами виконавчої влади, а не про те, що ним прийнято рішення про відсутність необхідності у застосуванні взагалі будь-якої методики при здійсненні габаритно-вагового контролю.
З огляду на вищевикладене, враховуючи зважування відповідачем 23.04.2020 року транспортного засобу позивача з сипучим вантажем за відсутності затвердженої у встановленому чинним законодавством порядку методики зважування таких вантажів, а також враховуючи ту обставину, що загальна маса транспортного засобу позивача не перевищувала встановлену п.22.5 ПДР норму (44т), а перевантаження на одиночну вісь було незначним та обґрунтоване властивістю сипучих вантажів постійно переміщуватися під час зміни швидкості руху транспортного засобу, суд робить висновок про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу згідно абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Впродовж судового розгляду справи, відповідач не довів правомірність прийнятої постанови № 206591 від 01.06.2020 р., а тому суд робить висновок, що вона протиправна та належить до скасування.
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані та належать до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2102,00 грн. платіжне доручення №750 від 19.06.2020 р.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрасбезпеки в Одеській області №206591 від 01.06.2020 р. про застосування до Фермерського господарства «Прогресагро» (ІК юридичної особи 37343050) адміністративно - господарського штрафу.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фермерського господарства «Прогресагро» (ІК юридичної особи 37343050) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві),00 грн.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Фермерське господарство «Прогресагро» адреса: вул. Кудрявцева,150 с. Плоске, Балтський район, Одеська обл., 66133, код ЄДРПОУ 37343050.
Відповідач: Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті65014, м. Одеса, вул. Успенська,4/ 03135, м. Київ, Проспект Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845.
Відповідач:Південне міжрегіональне Управління Укртрасбезпеки адреса: 65014, м. Одеса, вул. Успенська.
Суддя Бойко О.Я.
.