Справа № 420/881/20
25 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2020 р.№UA500120/2019/000005/4, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 09.10.2019р. №UA500120/2019/00036, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Атаман і К” до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500120/2019/000005/4 від 09.10.2019 р.;
-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00036 від 09.10.2019 року.
ІІ. Аргументи сторін.
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
01.09.2019 між ТОВ “Атаман і К” та фірмою Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 06/19 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій.
На підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів № 01/07-19 від 01.06.2019, укладеного між ТОВ “Атаман і К” та ТОВ “Брокерська Експедиційна Компанія “Атаман Груп”, брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного посту ВМО № 4 м/п “Чорноморський” Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація UA 5000120/2019/009565 від 09.10.2019 р., де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; прейскурант (прайс-листи) виробника; розрахунок ціни (калькуляція); сертифікат походження товару форми А; фітосанітарний сертифікат; коносамент; довідка з ТПП про ціну товару, що імпортується; договір про надання.
Однак відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00036 від 09.10.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500120/2019/000005/4 від 09.10.2019.
Після винесення відповідачем рішення про корегування митної вартості позивач вимушений розмитнити товар за новою декларацією, сплативши фінансові гарантії у формі грошової застави - 664952,36 грн.
Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для коригування митної вартості товарів та оскаржуваними рішеннями відповідачі протиправно збільшили позивачу суму грошових (митних зобов'язань).
(б) Позиція відповідача
10.03.2020 до суду від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити.
Відповідач зазначив, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA 5000120/2019/009565 від 09.10.2019 р. програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA 5000120/2019/009565 від 09.10.2019 р. було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС р. декларацією (МД) № UA5000120/2019/009565 від 09.10.2019 р. містились розбіжності та були всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених ч.ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини згідно з п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є вищим. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару було скориговано. У рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
ІІІ. Процедура та рух справи
10.02.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначив судове засідання.
11.03.2020 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, продовжив підготовче провадження до 90 днів.
21.01.2021 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження по справі.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
01.09.2019 між позивачем та фірмою Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 06/19 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій.
На виконання зазначеного контракту фірмою Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет) на умовах поставки FAS - EG Alexandria (“Вільно вздовж борту судна - продавець вважається виконав своє зобов'язання по постачанню, коли товар розміщений уздовж борта номінованого покупцем судна (тобто на причалі або на баржі) в узгодженому порту відвантаження”) поставлено на адресу позивача товар: гранати свіжі, некалібровані у пластикових ящиках - 4620 шт., на 60 дерев'яних піддонах, врожай 2019 р. Країна виробництва - Єгипет, Виробник - фірма Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет); вага “брутто” - 64680 кг; вага “нетто” - 60060 кг; на загальну суму 26126,10 доларів США, де 0,435 доларів США за 1 кг.
На підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів № 01/07-19 від 01.06.2019, укладеного між позивачем та ТОВ “Брокерська Експедиційна Компанія “Атаман Груп”, брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного посту ВМО № 4 м/п “Чорноморський” Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація UA 500120/2019/009565 від 09.10.2019, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та додаткова угода №1; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; прейскурант (прайс-листи) виробника; розрахунок ціни (калькуляція); сертифікат походження товару форми А; фітосанітарний сертифікат; коносамент; рахунок щодо надання транспортно-експедиційних послуг; платіжне доручення щодо оплати транспортно-експедиційних послуг; довідка з ТПП про ціну товару, що імпортується; договір про надання послуг митного брокера та інші документи.
Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA 500120/2019/009565 від 09.10.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Митний орган надіслав позивачу повідомлення, де було вказано, що подані документи містять наступні розбіжності та декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати пояснення щодо розбіжностей та надати додаткові документи на підтвердження вартості товару: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) копію митної декларацію країни відправлення.
У відповідь на вищевказане повідомлення щодо розбіжностей позивач надіслав до митниці лист № 09/10-2 від 09.10.2019, де надав пояснення щодо відсутності у наданих документах розбіжностей, зазначених відповідачем та щодо надання додаткових документів.
09.11.2019 митним органом було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500120/2019/000005/4, де вказано, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують чистові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.
В рішенні № UA 500120/2019/000005/4 від 09.11.2019 р. зазначено наступні підстави (розбіжності) для коригування митної вартості товару:
1) у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 08.10.2019 № СИО-к№000372 відсутнє будь яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями;
2) відповідно до п. 4.5 контракту № 06/19 від 01.09.2019р. зазначено, що у інвойсі повинна бути зазначена інформація щодо асортименту, калібровкі товару, кількість ящиків, яка не зазначена у інвойсі №1 від 12.09.2019 р.;
3)відповідно до п.1.2 Контракту №06/19 від 01.09.2019 р. постачальник зобов'язаний зробити поставку товарів у кількості зазначеній у інвойсі за кожною поставкою. Але контрактом не обумовлено відхилення кількості товару за інвойсом. Відповідно до п.6.2 у випадку невідповідності кількості товару більш ніж 3% покупець повинен залучити сюрвеєрну компанію для складання відповідного акту.
Встановивши в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД № UA 500120/2019/009565 від 09.10.2019, розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор” та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 є більшим - МД від 25.09.2019 № UA125040/2019/220160 та від 28.09.2019 № UA500060/2019/030281 становить 1,4 дол. США/кг. ніж заявлено декларантом 0,55 дол. США/кг. У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00036 від 09.10.2019
Після винесення митницею рішення про корегування митної вартості товар розмитнено за новою декларацією зі сплатою фінансової гарантії у формі грошової застави - 664 952,36 грн.
V. Джерела права та висновки суду
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями Митного кодексу України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.
Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Щодо відсутності посилань на конкретні пропозиції товарів виробника товарів на ринку та посилання на адресу торговельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 31.10.2019 № СИО-к№000404, суд, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Всі вищевказані документи за переліком, які законодавець визначив належними доказами митної вартості товару, відносно товару, що був поставлений ТОВ “Атаман і К” на умовах FAS-Александрія (Інкотермс 2010), були надані митному органу у відведений законодавством термін.
Крім того, висновок ТПП, наданий декларантом відповідачу при здійсненні митного оформлення, в сукупності з іншими документами підтверджує митну вартість, заявлену декларантом. При цьому висновок ТПП не є тим документом, на підставі якого позивачем заявлена митна вартість, а документом, який підтверджує рівень цін на оцінюваний товар.
Суд також звертає увагу, що зазначений експертний висновок ТПП не є обов'язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару, у розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України. У зв'язку із цим суд погоджується з твердженнями позивача про те, що експертний висновок ТПП в контексті спірних правовідносин не є тим доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів.
Щодо відсутності у інвойсі даних про асортимент каліброву товару, кількість ящиків, суд зазначає наступне.
До митного оформлення товару позивач надав контракт та додаткову угоду № 1 від 15.09.2019 р., яке є невід'ємною частиною цього контракту.
В додатковій угоді до контракту зазначено, що сторони домовились що п. 4.5. Контракту щодо змісту інвойсу скасовується (п. 2 Додаткової угоди), а тому суд вважає, що відповідач не правомірно посилається на неіснуючий пункт онтракту.
При цьому, аналіз Інвойсу, наданого до митного оформлення , дозволяє зробити висновок що Інспектор, якій проводив митне оформлення товару та приймав рішення щодо корегування митної вартості товару неуважно віднісся до перевірки наданих до митного оформлення документів та хибно зазначив у рішенні про корегування про відсутності у інвойсі асортименту та кількість ящиків.
Так, у Інвойсі на оплату Товару зазначена наступна інформація:
описання товару (асортимент) - Свіжі єгипетські гранати врожаю 2019р., кількість палетт - 60, кількість ящиків - 4620, вага брутто та нетто; ціна за одиницю товару та загальна вартість; країна походження; умови постачання ; реквізиті Контракту за якім постачається товар; умови оплати; назва продавця, його адреса, реквізити банку для оплати товару.
Щодо відсутності у інвойсі даних про каліброву товару суд зазначає, що згідно з заявкою на товар № 3 від 17.09.2019р., яка була відправлена покупцем постачальнику відповідно до п. 4.1. Контракту, покупець замовляв у постачальника саме некалібрований товар, тому у митній декларації, яка надана для розмитнення товару декларантом, було зазначено що товар некалібрований.
Крім того, суд зазначає, що відсутність у інвойсі позначки щодо того калібрований це товар чи ні, ні яким чином не впливає на вартість товару та неможливість відповідача визначати його вартість, яка зазначена у документах, наданих до митного оформлення (Інвойс, Специфікація, прайс-лист, калькуляція).
Що стосується зауважень митного органу з приводу того, що контрактом не обумовлення відхилення кількості товару за інвойсом, суд зазначає, що відповідно до п. 1.2 контракту, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами і визначається у замовленнях покупця. З кількості товару, зазначеного у інвойсі складається загальна вартість товару, який поставлений за даним Контрактом.
У наданих для митного оформлення Інвойсі та Специфікації зазначено, що товар надійшов у кількості: вага брутто - 64680 кг. вага нетто - 60 060 кг.
Але, фактично товар надійшов у кількості брутто - 64 400 кг., що встановлено Актами зважання № 90 704 від 07.10.19, № 90 701 від 07.10.2019 , № 90 738 від 08.10.19р.
При цьому, вага товару була зазначена декларантом у МД № UА 500120/2019/009565 та МД № UА 500120/2019/009607 у більшої кількості (брутто - 64680 кг. за інвойсом) ніж фактично було поставлено (брутто - 64 400 кг.), та митні платежі були сплачені декларантом відповідно до вартості товару, зазначеної у інвойсі за якою товар був розмитнений згідно з ст. 55 МКУ та митні платежі сплачені саме виходячи з цієї ваги.
Поряд із тим, відсутність у контракті пункту щодо відхилення кількості товару за інвойсом не впливає на неможливість визначення вартості товару його митної вартості при наявності ціни за 1 кг; кількості товару, які вказані у специфікації, у інвойсі, прайс-листі, калькуляції вартості товару та з якої фактично сплачені митні платежі, а товар випущений у вільний обіг.
Крім того, право покупця на залучення сюрвеєрної компанії у разі невідповідності кількості товару більш ніж на 3%, або її незалучення, - жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки п. 6.2 контракту стосується виключно питання відшкодування постачальником вартості товару в разі його постачання в іншій кількості, ніж сторони домовлялися.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Так, відповідач фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідач безпідставно застосував інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500120/2019/000005/4 від 09.10.2019.
В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.
Крім того, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
Отже, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду них товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митої вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.
За таких обставин, впродовж розгляду справи відповідач не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Таким чином, суд робить висновок, що рішення про коригування митної вартості товарів UA UA500120/2019/000005/4 від 09.10.2019 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00036 від 09.10.2019 р. є протиправними та належать до скасування, а позовні вимоги до задоволення.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач до суду надав платіжні доручення №258 від 30.01.2020 р. №259 від 30.01.2020 р. про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 12076,29 грн.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500120/2019/000005/4 від 09.10.2019 р.
3.Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00036 від 09.10.2019 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Атаман і К”, судовий збір в розмірі 12076 (дванадцять тисяч сімдесят шість),29 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Атаман і К”, адреса: 21034, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Максима Шимка,56, код ЄДРПОУ 41277430.
Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459.
Суддя О.Я. Бойко
.