Справа № 420/11281/20
25 лютого 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Міністерства Оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту наказу, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Міністерства Оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 про:
визнання протиправним та скасування пункту 18 наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України за №113 від 24 квітня 2020 року стосовно призначення на нижчу посаду;
зобов'язання Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України поновити майора ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, яка відповідає штатно-посадовій категорії «майор» та тарифному розряду, що мав на попередній посаді.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 зазначив, що його протиправно було переведено на нижчу посаду та знижено штатно-посадову категорію з «майор» на «капітан», з порушенням пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 року (зі змінами), а саме у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, оскільки йому не було запропоновано можливості призначення на рівнозначну посаду, хоча вакансії посад зі штатно-посадової категорії «майор» на той час були.
Крім того, позивачем наголошувалося, що згоди на призначення на нижчу посаду він не надавав.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, залучено до участі в адміністративній справі №420/11281/20, в якості другого відповідача Міністерство Оборони України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 . У зв'язку з залучення другого відповідача по справі, розгляд адміністративної справи №420/11281/20 розпочато спочатку.
Ухвали Одеського окружного адміністративного суду про відкриття провадження по справі та про залучення другого відповідача по справі, були надіслані на офіційні електронні адреси Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Міністерства Оборони України та були отримані суб'єктами владних повноважень - 11 грудня 2020 року та 30 грудня 2020 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про доставку електронних листів наявних у матеріалах справи (а.с., 59-60, 67-68).
Однак, у встановлений судом строк (п'ятнадцятиденний) відповідачами відзиву на позовну заяву до суду не подано.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У поясненнях (вх.№ЕП/4904/21 від 23.02.2020р.) Військова частина НОМЕР_1 наголошувала, що рівнозначної основної або спорідненої посади за військово-обліковою спеціальністю відповідно до нового переліку змін до штату у Військовій частині НОМЕР_1 станом на 24 квітня 2020 року - не було, а тому, з урахуванням вимог пункту 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 року, переведення позивача на нижчу посаду було правомірним (а.с.85-86).
Станом на 25 лютого 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.
Майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 (а.с.29).
Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України №Д-322/1/1 дск від 11.01.2020 року «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році» було запропоновано, зокрема, відповідно до вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 року (зі змінами), провести заходи щодо призначення на інші посади осіб офіцерського складу, військовослужбовців сержантського, старшинського та рядового складу (а.с.77-79).
Згідно витягу з плану переміщення офіцерів 35 окремої бригади морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України №Д-322/1/1 дск від 11.01.2020 року, майор ОСОБА_1 , начальник інформаційно-аналітичного відділення командного пункту штабу Військової частини НОМЕР_1 , ВОЗ-0212003, ШПК «Майор», тарифний розряд 21, посадовий оклад 4650,00 гривень, підлягав переміщенню на нижчу посаду, у зв'язку з проведенням організаційних заходів - начальник інформаційно-аналітичної групи військової частини НОМЕР_1 , ВОЗ-2907013, ШПК «Капітан», тарифний розряд 20, посадовий оклад 4510,00 гривень (а.с.89).
Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №113 від 24 квітня 2020 року, відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України №Д-322/1/1 дск від 11.01.2020 року «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році», майора ОСОБА_1 , начальника інформаційно-аналітичного відділення командного пункту штабу 35 окремої бригади морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил України увільнений від займаної посади і призначений начальником інформаційно-аналітичної групи штабу 35 окремої бригади морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил України. Майор ОСОБА_1 призначався на нижчу посаду, у зв'язку з проведенням організаційних заходів з шпк «майор» на «капітан» (а.с.7).
25 травня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся з рапортом до Військової частини НОМЕР_1 щодо призначення службової перевірки можливих фактів порушення законодавства при переведенні ОСОБА_1 на нижчу посаду у зв'язку з проведенням організаційних заходів та зниження штатно-посадової категорії (а.с.31).
Листом Військової частини НОМЕР_1 №314/126/1478 від 17 червня 2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено, що за результатами розгляду звернення від 27 травня 2020 року, щодо перевірки законності призначення на нижчу посаду, у зв'язку із проведенням організаційних заходів, у відділі персоналу та адміністративного (G-1) штабу Військової частини НОМЕР_2 проведено службову перевірку.
У ході проведення перевірки встановлено, що порушень вимог чинного законодавства під час призначення ОСОБА_1 на нижчу посаду не вбачається, оскільки відповідно до вимог пунктів 257, 258 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України призначення офіцерів в особливий період (у тому числі і вході проведення організаційно-штатних заходів) на нижчі посади здійснюються без згоди військовослужбовців (а.с.32).
30 червня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся з заявою до Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України щодо можливих фактів порушення законодавства при переведенні на нижчу посаду, у зв'язку з проведенням організаційних заходів та зниження штатно-посадової категорії.
Листом №154/111/3722 від 20 липня 2020 року, Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України повідомило, що за дорученням Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України у Командуванні Військово-Морських Сил Збройних Сил України, розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30 червня 2020 року, щодо можливих фактів правопорушень, у зв'язку із призначенням на нижчу посаду та повідомлялося, що відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України № Д-322/І/Ідск від 11 січня 2020 року, внаслідок проведення організаційно-штатних заходів посаду начальника інформаційно-аналітичного відділення командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 , яку обіймав ОСОБА_1 - скорочено. Крім того, не було запропоновано розміщення на рівнозначних посадах у зв'язку з їх відсутністю. Призначення військовослужбовців на посади здійснюється у порядку, визначеному пунктом 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року. Разом з тим, на підставі абзацу 2 пункту 257 Положення для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення. Таким чином, порушення вимог чинного законодавства під час призначення на нижчу посаду, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів не вбачається (а.с.33).
Не погоджуючись з призначенням на нижчу посаду та зниженням штатно-посадової категорії з «майор» на «капітан», вважаючи пункт 18 наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України за №113 від 24 квітня 2020 року - протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (далі - Закон №2232-ХІІ), Закон України «Про оборону України» №1932-XII від 06.12.1991 року, «Про Збройні Сили України» №1934-ХІІ від 06.12.1991 року, «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» №35-43-ХІІ від 21.10.1993 року, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону №2232-ХІІ.
Згідно із ч.1 ст.2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 4 Закону №2232-XII, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Статтею 5 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.
Крім того, військовослужбовцям встановлюються військові звання, зокрема, молодший офіцерський склад - «капітан», старший офіцерський склад - «майор».
Присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військовому званні військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, переатестація осіб, які мають спеціальні звання або класні чини, для присвоєння військових звань здійснюються у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, положеннями про проходження військової служби, положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Військові звання присвоюються довічно.
Згідно статті 6 Закону №2232-XII, військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.
Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців - Міністерством оборони України.
Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.
Положенням «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 року (зі змінами) (далі - Положення), визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Відповідно до пункту 12 Положення, становлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Судом встановлено, що спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України №Д-322/1/1 дск від 11.01.2020 року «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році» було запропоновано, зокрема, відповідно до вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 року (зі змінами), провести заходи щодо призначення на інші посади осіб офіцерського складу, військовослужбовців сержантського, старшинського та рядового складу (а.с.77-79).
Таким чином, на підставі директиви №Д-322/1/1дск від 11.01.2020 року «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році» у Військовій частині НОМЕР_1 розпочато проведення організаційних заходів.
Також, судом встановлено та не заперечувалося сторонами по справі, що на підставі директиви №Д-322/1/1дск від 11.01.2020 року, посаду начальника інформаційно-аналітичного відділення командного пункту штабу 35 окремої бригади морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил України, яку займав ОСОБА_1 , було скорочено.
Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що про скорочення займаної посади, у зв'язку з проведенням організаційних заходів ОСОБА_1 , був заздалегідь попереджений, що підтверджується його власним підписом на Попередженні від 05.03.2020 року (а.с.90).
Пунктом 4.28 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10 квітня 2009 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за №438/16454 (далі-Інструкція) визначено, що нижчими на один ступінь посадами, на які може бути призначений військовослужбовець у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вважаються посади, рівнозначні найближчій нижчій посаді у конкретному підрозділі, де проходив службу військовослужбовець до проведення організаційних заходів, а в разі відсутності в цьому підрозділі нижчих посад - на нижчих посадах в інших підрозділах.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №113 від 24 квітня 2020 року призначено на посаду начальника інформаційно-аналітичної групи штабу 35 окремої бригади морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил України (а.с.7).
Щодо посилань позивача, на протиправність оскаржуваного наказу оскільки він не узгоджується з пунктом 82 Положення, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 82 Положення, призначення військовослужбовців на посади здійснюється, зокрема, на нижчі посади, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.
Згідно листа Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України №154/111/3722 від 20 липня 2020 року, станом на 24 квітня 2020 року рівнозначні посади для призначення ОСОБА_1 були відсутні (а.с.33).
Таким чином, суд не вбачає протиправності переведення ОСОБА_1 з посади начальника інформаційно-аналітичного відділення командного пункту штабу 35 окремої бригади морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил України, на посаду начальника інформаційно-аналітичної групи штабу 35 окремої бригади морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил України, у зв'язку з проведенням організаційних заходів.
Стосовно посилань позивача, що згоди на своє переведення на нижчу посаду він не надавав, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що з 17.03.2014 року, відповідно до Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» у Україні діє особливий період.
Часткову мобілізацію в Україні оголошено та проведено у декілька етапів, зокрема, Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 року, починаючи з 18.02.2014 року по 02.05.2014 року; Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» №454/2014 від 06.05.2014 року, починаючи з 07.05.2014 року по 20.06.2014 року; Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» №607/2014 від 21.07.2014 року, починаючи з 24.07.2014 року по 06.09.2014 року, Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» №15/2015 від 14.01.2015 року, починаючи з 20.01.2015 року у три черги протягом 210 діб по 17.08.2015 року, тощо.
Тобто, саме з моментом оголошення Президентом України часткової мобілізації (17.03.2014 року) відповідно до положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 року (далі - Закон №3543-XII) законодавець пов'язує настання особливого періоду. При цьому, сама мобілізація не вичерпує завдань особливого періоду, а лише розпочинає його дію. Закінчення періоду мобілізації, у свою чергу, не є самостійною підставою для припинення особливого періоду та в проміжках між періодами проведення мобілізації стан особливого періоду не припинявся.
Згідно з абзацами 4 - 6 статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.
Відповідно до абзацу 4 статті 1 Закону №3543-XII завданням мобілізації є, зокрема здійснення комплексу заходів, спрямованих на переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Аналіз змісту визначених статтею 1 Закону №3543-XII понять мобілізації, демобілізації та особливого періоду дає підстави для висновку про те, що закінчення особливого періоду пов'язане із прийняттям Президентом України рішення про порядок і терміни проведення демобілізації як комплексу дій, направлених на усунення наслідків мобілізації. Це безпосередньо випливає із визначеного законом поняття демобілізації, як комплексу заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України.
Настання особливого періоду законодавець пов'язує із моментом оголошення рішення про мобілізацію (загальну чи часткову) або з моментом введення в державі воєнного стану, які є самостійними підставами виникнення та існування особливого періоду, а закінчення особливого періоду пов'язує із закінченням мобілізації або припиненням воєнного часу і частково періоду після закінчення воєнних дій. Період мобілізації закінчується прийняттям Президентом України окремого рішення про демобілізацію. Помилковим є ототожнення рішення про строк проведення мобілізації (призову) громадян на військову службу із періодом мобілізації, вжитим у статті 1 Закону №3543-XII.
Видані протягом 2014-2015 років Укази Президента України «Про часткову мобілізацію» встановлюють саме строки проведення мобілізації (призову) громадян на військову службу, а не період мобілізації у розумінні Закону №3543-XII.
Відповідно, закінчення встановлених Указами Президента України «Про часткову мобілізацію» строків призову громадян на військову службу не тягне закінчення чи переривання періоду мобілізації і, як наслідок, закінчення дії особливого періоду.
У свою чергу, згідно вимог пункту 257 Положення, для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Таким чином, у зв'язку з тим, що станом на виникнення спірних правовідносин в Україні діяв і продовжує діяти особливий період, відповідачі мали право здійснити переведення ОСОБА_1 на нижчу посаду, без його згоди.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні витрати на виклик свідків та призначення експертизи, жодні витрати не належать до компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (65012, м. Одеса, провулок Штабний 1, код ЄДРПОУ 26613823), Міністерства Оборони України (03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування пункту 18 наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України за №113 від 24 квітня 2020 року стосовно призначення на нижчу посаду; зобов'язання Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України поновити майора ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, яка відповідає штатно-посадовій категорії «майор» та тарифному розряду, що мав на попередній посаді - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.